Рішення

від 16.09.2019 по справі 540/646/19

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/646/19

Номер провадження 2/540/416/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

у червні 2019 року АТ КБ Приватбанк звернулося до суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг, відповідач підписала заяву без номера від 06.01.2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 7900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Оскільки відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконує, а тому утворилася заборгованість. Узв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12275,39 грн та судовий збір. У судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача направив заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення суду (а.с.35).

Відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, подала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності та визнала тіло кредиту, у стягненні пені та штрафу просила відмовити (а.с.51,77).

Враховуючи заяви сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 06.01.2012 р. позивач підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої вона своїм підписом погодилася про те, що дана заява разом з Пам`яткою, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також вказано те, що відповідач ознайомилася і згодна з Тарифами, Умовами і Правилами надання банківських послуг, які надані їй у письмовому вигляді (а.с.11).

За умовами договору банк видав Клієнту картку - Кредитка Універсальна, 30 днів пільгового періоду з базовою відсотковою ставкою 3,0 % на місяць на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році, яку з 01.01.2013 року переведено на тарифний план Універсальна, 55 днів пільгового періоду з базовою відсотковою ставкою 2,5 % на місяць за тратами здійсненими з 01.09.2014 р. - 2,9 %, з 01.04.2015р. - 3,6 % (а.с.12).

За умовами договору (п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов) після отримання від клієнта всіх документів, банк самостійно встановлює кредитний ліміт, який має право в будь-який час змінити, що є безумовною згодою клієнта про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту (а.с.21).

Згідно Тарифів банку щомісячний платіж становить 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості та вноситься до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.12).

За несвоєчасне погашення заборгованості передбачена сплата пені, яка розраховується як: пеня 1 (базова % ставка за договором / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту) + пеня 2 (1% від заборгованості, але не менше 10 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочки по кредиту або % 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн) (а.с.12).

За порушення клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань більше ніж на 120 днів клієнт зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми позову (а.с.12).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 27.05.2019 заборгованість відповідач за даним кредитним договором перед банком становить 12275,39 грн., з яких: 4629,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1453,80 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4031,29 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1100,00 грн. - заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 1060,73 грн. - заборгованість по судовим штрафам (а.с. 6-10).

Розглядаючи доводи позивача про стягнення заборгованості по кредитному договору, яка за вказаним розрахунком складається з заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за простроченим тілом кредиту, нарахованою пенею за прострочене зобов`язання, заборгованістю за нарахованою пенею за прострочене зобов`язання, заборгованістю за простроченою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та судового штрафу, суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПриватБанк ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 06.01.2012 року (а.с.11) підписаній сторонами, відсутнє зазначення відсоткової ставки та умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за простроченим тілом кредиту, стягнути пеню і штрафи.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 06.01.2012 року, посилався на Витяг з Тарифів банку обслуговування кредитних карт Універсальна : Універсальна 30 днів пільгового періоду , Універсальна, 55 днів пільгового періоду , Універсальна контракт , Універсальна голд та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 вказала, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ ПриватБанк в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Верховний Суд також зазначив, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна Універсальна, 30 днів пільгового періоду та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем вимог Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ ПриватБанк не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею і штрафами, в той час стягненню підлягає сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4629,57 грн. та сума заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 1453,80 грн., а всього 6083,37 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 952 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором про надання банківських послуг без номера від 06.01.2012 р., у розмірі 6083,37 грн, та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 952 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Ряське Машівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 21.11.2017 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя С.М.Косик