Рішення

від 16.09.2019 по справі 755/11270/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11270/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кізляр Україна , третя особа -Голосіївська районна у м.Києві держана адміністрація, про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд: трудові відносини між ОСОБА_1 та

ТОВ Кізляр Україна визнати припиненими з 30 травня 2019 року у зв`язку зі звільнення ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; зобов`язати Голосіївську районну в м.Києві держану адміністрації (Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців) внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора

ТОВ Кізляр Україна з 30 травня 2019 року та виключити ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника та підписанта ТОВ Кізляр Україна .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до протоколу №1 від 26 січня

2007 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ Кізляр Україна ,

ОСОБА_1 було призначено на посаду директора, згідно наказу №1 - починаючи з 08 лютого 2007 року. 02 травня 2019 року позивачем було написано першу нотаріально завірену заяву про звільнення з посади директора ТОВ Кізляр Україна за власним бажанням. 28 червня 2019 року був складений протокол №2 про те, що загальні збори учасників ТОВ Кізляр Україна не відбулися у зв`язку із неявкою відповідача та надіслані учасникам разом із новою заявою про звільнення від 30 травня 2019 року. Відповіді на дане повідомлення також отримано не було. Позивач вчинила спробу усіма доступними засобами зв`язку відшукати та звернутися до ТОВ Кізляр Україна із проханням про погодження загальними зборами учасників ТОВ Кізляр Україна її звільнення з посади директора ТОВ Кізляр Україна за висланим бажанням. Однак

ТОВ Кізляр Україна , отримавши належним чином та згідно статуту оформлені заяву та повідомлення, на подані документи не відреагував, на зв`язок не вийшов. Не дивлячись на те, що трудові правовідносини між ТОВ Кізляр Україна та позивачем фактично припинились, позивач позбавлена можливості провести дії з належного оформлення реєстрації такого звільнення у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій України, тощо, що є суттєвою перешкодою для влаштування на інше основне місце роботи та має значення для охорони прав та інтересів позивача.

23 липня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 15 серпня 2019 року, а третьою особою - 06 серпня 2019 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачем копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами отримано не було, конверт повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Пояснення третьої особи до суду також не надходили.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, як це передбачено

ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, 08 лютого 2007 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Кізляр Україна , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.11).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Виробниче підприємство Кізляр (протокол №2 від 19 березня 2007 року) затверджено Статут ТОВ Кізляр Україна - нова редакція (далі - Статут) (а.с.5-10).

Протоколом №1 загальних зборів ТОВ Кізляр Україна від 26 січня 2007 року, було прийнято рішення про створення ТОВ Кізляр Україна`та про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_1 (а.с.13).

Наказом директора ТОВ Кізляр Україна №1 від 08 лютого 2007 року, ОСОБА_1 призначено на посаду директора, з окладом згідно штатного

розкладу (а.с.14).

Відповідно до ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

За змістом ст. 39 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства . Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва . Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КІЗЛЯР УКРАЇНА є Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Кізляр (адреса засновника: 0, Грозненська, 97-А, Кізляр, Російська Федерація), органом управління юридичної особи є загальні збори,керівником товариства вказана ОСОБА_1 (а.с.15-16)

02 травня 2019 року позивачем підписано нотаріально посвідчену заяву, адресовану засновнику ТОВ Кізляр Україна - Товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Кізляр , згідно якої позивач просить звільнити її з посади директора ТОВ Кізляр Україна з 02 травня 2019 року за

ст.38 КЗпП України, за власним бажанням. В цій заяві також викладено прохання позивача провести позачергові збори, на яких призначити нового директора ТОВ Кізляр Україна (а.с.17).

Крім того, 30 травня 2019 року позивачем власноруч складено заяву, адресовану засновнику ТОВ Кізляр Україна - Товариству з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Кізляр , згідно якої позивач просить звільнити її з посади директора ТОВ Кізляр Україна з 30 травня 2019 року за ст.38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с.20).

В той же день - 30 травня 2019 року директором ТОВ Кізляр Україна`ОСОБА_1 видано Наказ №44-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ Кізляр Україна з 30 травня 2019 року, про що зробити відповідний запис до трудової книжки (а.с.22).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 145 Цивільного кодексу України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Наведеним вимогам відповідають положення п.8.3.8.4 Статуту, згідно яких до виключної компетенції загальних зборів належить обрання та відкликання директора компанії.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, які надані йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

При цьому, за правилами ст. 31 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч.1 ст.98 ЦК України).

Підпунктом 8.3.7. Статуту визначено, що збори можуть бути черговими та позачерговими. Чергові збори скликаються не рідше двох разів на рік для визначення основних напрямів діяльності компанії, розподілу прибутку, вирішення інших питань відповідно до порядку денного. Позачергові збори скликаються у випадках, визначених законодавством, у випадках неплатоспроможності компанії, в разі нагальної потреби на підставі рішення Директора, за ініціативи ревізійної комісії та/або пропозицією учасників, які мають в сукупності понад 10 відсотків голосів.

Про проведення зборів учасники повідомляються персонально рекомендованим листом чи нарочним під розпис про одержання повідомлення. В повідомленні зазначається час і місце проведення зборів та порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання зборів. Не пізніше ніж за 7 днів до скликання зборів учасникам повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного.

Згідно протоколу №2 Загальних зборів ТОВ Кізляр Україна від 28 червня

2019 року, з порядком денним: про розгляд заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора за власним бажанням; про призначення нового керівника; обговорення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Кізляр Україна у зв`язку із звільненням директора, учасник та кінцевий бенефіціар ТОВ ВП Кізляр`на зв`язок не виходив, про відсутність з поважних причин не попереджав, представника не направив. При цьому в протоколі викладено рішення: у зв`язку з неявкою учасника та кінцевий бенефіціара компанії ТОВ Кізляр Україна - ТОВ ВП Кізляр , частка якої в статутному капіталі складає 100%, прийняв рішення поставити питання про вихід зі складу учасників або можливого виключення зі складу учасників ТОВ у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.21).

В позовній заяві позивач стверджує, що нею було вжито передбачених законом та Статутом заходів щодо повідомлення учасників відповідача про проведення загальних зборів ТОВ Кізляр Україна , на які було винесено питання про її звільнення з посади директора ТОВ Кізляр Україна .

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи копій митних декларацій (на звороті індивідуальних доставочних листів) убачається, що начальником відділу збуту

ТОВ ВП Кізляр 15 травня 2019 року отримано, згідно докладного опису вкладення: наказ про звільнення та протокол загальних зборів (а.с.18, 19).

Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що засновнику/учаснику підприємства відповідача надсилались заяви позивача про звільнення як від 02 травня

2019 року так і від 30 травня 2019 року, та відповідно, що відповідач був належним чином повідомлений про наміри позивача звільнитися за власним бажанням з посади директора.

Також відсутні докази того, що відповідача повідомлено про ініціювання позивачем, як директором товариства, позачергових загальних зборів з метою вирішення питання про її звільнення.

Отже позивачем не дотримано процедуру скликання позачергових загальних зборів, визначену підпунктом 8.3.7. Статуту.

Крім того, слід також зауважити про наявність сумнівів в отриманні засновником/учасником відповідача й наведених у вкладенні документів - наказу про звільнення та протоколу загальних зборів №2 (а.с.18-зворот, 19-зворот), оскільки наказ було винесено

30 травня 2019 року, збори (оформлені протоколом №2) проведені 28 червня 2019 року, а представник ТОВ ВП Кізляр отримав вкладення 15 травня 2019 року.

Також суд зазначає, що в статті 16 ЦК України наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, який не передбачає такого способу захисту, як припинення повноважень органу управління товариства з обмеженою відповідальністю. Проте, цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України сторонами трудового договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, якому й надано право звільнення працівника у певних випадках.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін, закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах і, як правило, це спори за позовами: працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу; керівника підприємства, установи, організації з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. 3 ст.221 і ст.222 цього Кодексу.

В пункті 41 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008 р. № 13 роз`яснено, що при розгляді справ за позовами про визнання повноважень членів (члена) виконавчого органу, наглядової ради та інших органів товариства припиненими, судам необхідно враховувати, що такого способу захисту прав та законних інтересів чинним законодавством не передбачено. Повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, оскільки матеріали справи не містять доказів обізнаності учасника/засновника відповідача про наміри позивача звільнитися за власним бажанням, як і доказів його повідомлення про скликання позивачем позачергових зборів та про порядок денний, при цьому ТОВ ВП Кізляр , як засновник/учасник

ТОВ Кізляр Україна ,наділений виключною компетенцію розгляду та прийняття рішення по заяві позивача про звільнення за власним бажанням, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач ОСОБА_1 також не надала суду належних доказів, які мали б підтвердити, що на час звернення з даним позовом до суду, вона припинила виконання обов`язків директора, що зумовлює проведення таких дій, як: передача печатки, установчих документів та документів, що стосуються господарської діяльності товариства, відповідальній особі, повідомлення про припинення повноважень керівника підприємства відповідним контролюючим органам тощо, враховуючи, що за своїми функціональними обов`язками директор здійснює керівництво усією поточною діяльністю товариства.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи вищевикладені доводи у їх сукупності, оцінюючи надані суду докази з позиції належності та допустимості, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кізляр Україна , третя особа - Голосіївська районна у м.Києві держана адміністрація, про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні позову, відшкодування судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 21, 36, 38, 232 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 16, 98, 99, 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 31, 39 Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю , ст.ст. 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кізляр Україна (місцезнаходження: 01033, м.Київ,

вул. Паньківська, буд.6; ЄДРПОУ 34867607), третя особа - Голосіївська районна у м.Києві держана адміністрація (адреса місцезнаходження: 03039, м.Київ, проспект Голосіївський, 42), про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: