Ухвала

від 11.09.2019 по справі 552/1346/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1346/19 Номер провадження 11-сс/814/623/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретаремОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,з участю прокурора власника майна адвокатаОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 10 липня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання начальника третього відділу РКП СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №32019170000000017 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, та наклав арешт на автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що арешт накладений з метою збереження речового доказу, яким є автомобіль.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_7 .

При цьому зазначає, що автомобіль в даному провадженні не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Наголошує, що ОСОБА_7 не являється директором ТОВ «Укр Альфа Інвест», а працював менеджером цього товариства та звільнений з 31 січня 2019 року. Заслухавши доповідь судді, думку адвоката та володільця майна на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачено п.3 ч.1 ст.409 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у відповідності до вимог ст.170 та ст.173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна.

Приписами ч.1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п.1 ч.2 вказаної статті Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримано.

Як вбачається із матеріалів справи, слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32019170000000017 від 22 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, за фактом ухилення службовими особами ТОВ «Укр Альфа Інвест» від сплати податку на додану вартість.

При цьому про підозру в даному провадженні нікому не повідомлялося.

Доводи клопотання слідчого про необхідність арешту автомобіля з метою забезпечення збереження речових доказів є непереконливими.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.212 КК України, характеризується наявністю трьох обов`язкових ознак діяння, яке має вираження в ухиленні від сплати податків, зборів, (обов`язкових платежів); наслідками у виді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах (ч.2 ст.212 КК України) та необхідним причинним зв`язком між зазначеними діяннями і наслідками.

Ні клопотання слідчого, ні рішення слідчого судді не містять обґрунтування того, яким чином належний громадянину ОСОБА_7 на праві власності автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , може бути доказом вчинення злочину, передбаченого ст.212 КК України.

Більше того, договір купівлі-продажу цього транспортного засобу ніким із учасників провадження не оспорюється.

Твердження слідчого в клопотанні про протиправну діяльність власника майна не узгоджується з відсутністю підозри в цьому кримінальному провадженні.

Не містить клопотання слідчого і даних про те, що автомобіль, який належить ОСОБА_7 , набутий безоплатно або за ціну вищу або нижчу ринкової вартості і власник знав чи повинен був знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведеного у слідчого судді не було визначених законом підстав для накладення арешту на автомобіль.

Отже, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись статтями 405, 407 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 10 липня 2019 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника третього відділу РКП СУ фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №32019170000000017 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України про накладення арешту на автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4