Постанова
від 03.09.2019 по справі 910/12078/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2019 р. Справа№ 910/12078/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 03.09.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 (повний текст рішення складено 29.01.2019) та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 (повний текст додаткового рішення складено 13.02.2019),

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019,

апеляційну скаргу Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019,

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019

у справі №910/12078/18 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Національного банку України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Приватного підприємства "Наташа Фарбер";

2. Приватного підприємства "Хосен";

3. Фізичної особи-підприємця Москвитина Олега Ігоровича;

4. Приватного підприємця - фізичної особи Огоновської Марії Еміліанівни;

5. Приватного підприємства "Мацишин";

6. Суб`єкта підприємницької діяльності Коваленка Володимира Валерійовича ;

7. Суб`єкта підприємницької діяльності Рассказова Олександра Юрійовича ;

8. ОСОБА_3 ;

9. ОСОБА_4 ;

10. ОСОБА_5 ;

11. ОСОБА_6 ;

12. ОСОБА_7 ;

13. ОСОБА_8 ;

14. ОСОБА_9 ;

15. ОСОБА_10 ;

16. ОСОБА_11 ;

17. ОСОБА_12 ;

18. ОСОБА_13 ;

19. ОСОБА_14 ;

20. ОСОБА_15 ;

21. ОСОБА_16 ;

22. ОСОБА_17 ;

23. ОСОБА_18 ;

24. ОСОБА_19

про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності договорів (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.10.2018),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Національний банк України (далі - позивач, Нацбанк) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (далі - відповідач 1, Агенція) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" (далі - відповідач 2, Товариство) про визнання недійсними:

- договору № 051 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-27-б від 27.12.2007;

- договору № 054 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 069-К07Б від 16.08.2007;

- договору № 074 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 936 від 19.10.2006;

- договору № 075 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 879 від 10.08.2006;

- договору № 079 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 258 від 16.07.2003;

- договору № 080 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 9-Ю08-ІФ від 26.09.2008;

- договору № 077 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 112-К07 від 28.12.2007;

- договору № 078 від 30.09.2016 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 611 від 01.07.2005;

- договору № 076 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 18/Т від 28.10.2005;

- договору № 062 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-794А від 28.03.2007;

- договору № 063 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 14/10-507 від 15.12.2003;

- договору № 064 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-629І від 28.07.2006;

- договору № 073 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-700А від 13.11.2006;

- договору № 081 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-920А від 06.12.2007;

- договору № 041 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-856А від 30.07.2007;

- договору № 066 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-928А від 21.12.2007;

- договору № 067 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/27-КДФ/840-5А від 08.07.2008;

- договору № 068 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-40П від 14.09.2007;

- договору № 069 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-35І від 23.08.2007;

- договору № 030 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-861А від 03.08.2007;

- договору № 031 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-24І від 05.07.2007;

- договору № 048 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 10/Б.в. від 13.12.2006;

- договору № 023 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 4-ІВ .Ф від 17.04.2007;

- договору № 070 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/Б.в. від 17.04.2007;

- договору № 072 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 70-Ф07 від 11.07.2007;

- договору № 065 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-930А від 25.12.2007;

- договору № 071 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 20/Б.в. від 12.03.2007.

02.10.2018 до суду першої інстанції було подано клопотання про долучення доказів від представника позивача та заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив визнати недійсними договори (перелік яких викладено в позовній заяві) та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно договорів (перелік яких викладено в позовній заяві).

Судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, розгляд справи здійснювався в межах заявлених позовних вимог з урахуванням вказаної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1, укладаючи оспорювані договори про відступлення права вимоги допустив порушення Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою правління Національного банку України № 369 від 28.08.2001 та умов договору про управління, вийшовши за межі своїх повноважень, яке полягало у продажі (відступленні) активів за значно нижчою вартістю, ніж та, що була погоджена НБУ у рішеннях, та не відповідала оціночній вартості, відображеній у звіті про оцінку. Крім того, НБУ зазначав, що спірні договори цесії не містять умов, визначених рішенням НБУ та Положенням щодо моменту переходу прва вимоги за кредитними договрами. Також позивач посилався не те, що спірні договори в порушення статей 513, 514 ЦК України, частини 3 статті 24 Закону України Про іпотеку нотаріально не посвідчені, що свідчить про їх невідповідність чинному законодавству та їх недійсності на підставі статей 203, 215 ЦК України. Позивач просив застосувати наслідки недійсності спірних договорів цесії відповідно до положень статті 216 ЦК України.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з даним позовом про визнання недійсними договорів цессії, Нацбанк зазначає, що на нього приписами Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції від 05 серпня 2009 року), Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" покладено функції розпорядчого органу з організації ліквідаційної процедури Банку та функцій з нагляду та контролю за перебігом ліквідаційної процедури та ефективної роботи ліквідатора та Управителя, що дає безпосереднє право оскаржувати правочини Управителя по відчуженню активів Банку, вчинених всупереч положенням чинного законодавства.

У відзивах та у запереченнях на позов, відповідачі заперечували проти позову, посилаючись на те, що НБУ може проводити перевірки управителя, однак, ані главою 14 Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", затвердженого Постановою правління Національного банку України №369 від 28.08.2001, яке є основним нормативно-правовим актом, який регулює ліквідацію Банку, ані іншими главами вказаного Положення не передбачено право НБУ звертатися до суду з позовом про оскарження вчинених Управителем дій чи укладених договорів. Також відповідачу звертали увагу на те, що у рішенні №255 від 25.05.2015 та рішенні НБУ №414 від 05.08.2015 Національний банк України надав дозвіл на проведення продажу активів Банку за ціною останнього аукціону, за якою останній й здійснив реалізацію активів. На думку відповідачів, позивач не обґрунтував та не підтвердив необхідності включення в договір відступлення пункту про перехід права вимоги після сплати коштів. Крім того, відповідачі вказували, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. Тобто, оскільки кредитний договір, укладений в простій письмовій формі, правочин щодо відступлення прав за таким договором, в силу статті 513 ЦК України, має бути вчинений в тій самій формі, що й кредитний договір за яким відступається право вимоги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у задоволенні позовної вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Приватного підприємства "Наташа Фарбер", Приватного підприємства "Хосен", Фізичної особи-підприємця Москвитина Олега Ігоровича, Приватного підприємця - фізичну особу ОСОБА_21 , Приватного підприємства "Мацишин", Суб`єкта підприємницької діяльності Коваленка Володимира Валерійовича, Суб`єкта підприємницької діяльності Рассказова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про визнання недійсними договорів (перелік яких викладено в резолютивній частині оскаржуваного рішення суду).

Відмовлено у задоволенні позовної вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Приватного підприємства "Наташа Фарбер", Приватного підприємства "Хосен", Фізичної особи-підприємця Москвитина Олега Ігоровича, Приватного підприємця - фізичну особу ОСОБА_21 , Приватного підприємства "Мацишин", Суб`єкта підприємницької діяльності Коваленка Володимира Валерійовича, Суб`єкта підприємницької діяльності Рассказова Олександра Юрійовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи отримані згідно договорів (перелік яких викладено в резолютивній частині оскаржуваного рішення).

Судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, покладено на Національний банк України.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що визначення вартості активу, за договорами відступлення, по якій було реалізовано актив Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", здійснювалось відповідно до рішень НБУ № 255 від 25.05.2015, № 414 від 05.08.2015 та п. 10.10 глави 10 розділу VI Положення за ціною не нижче останнього аукціону з врахуванням зниження вартості на 30%. Також суд зазначив, що в рішеннях НБУ відсутня вимога щодо необхідності включення в договір цесії умови щодо моменту переходу права вимоги та не зазначення цієї умови в оспорюваних договорах не є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, суд першої інстанції вказав, що оскільки кредитний договір, укладений в простій письмовій формі, правочин щодо відступлення прав за таким договором в силу статті 513 ЦК України, має бути вчинений в тій самій формі, що й кредитний договір, за яким відступається право вимоги. Місцевим господарським судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору №027 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), з урахуванням того, що вимога про зобов`язання відповідача 2 повернути відповідачу 1 документи отримані згідно спірного правочину не спрямована на відновлення права позивача (відсутність порушення якого встановлена судом).

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2019 стягнуто з Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 00032106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 11, корпус Б; ідентифікаційний код 35199148) 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу. Стягнуто з Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9; ідентифікаційний код 00032106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" (02217, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 31, квартира 415; ідентифікаційний код 36593172) 32700 грн. (тридцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, беручи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на заперечення позивача, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку про необхідне зменшити заявлені суми за надання правничої допомоги відповідачам у справі до 50%.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі №910/12078/18 повністю. Скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18. Ухвалити нове рішення, яким позов Національного банку України задовольнити повністю. Стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі №910/12078/18; призначено справу до розгляду на 27.03.2019.

26.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

26.03.2019 через канцелярію суду від відповідачів надійшли письмові пояснення, в яких вони просять рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 розгляд справи відкладено до 23.04.2019.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 скасувати, та постановити нове, яким стягнути з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" 30000 грн. витрат на правничу допомогу; стягнути з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" 65400 грн. витрат на правничу допомогу.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права. ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" стверджує, що сторонами доведено реальність втраченого часу та надання адвокатами правової допомоги та документально обґрунтовано витрати, які учасники справи сплатили адвокатам за виконану роботу (фактично понесені витрати), тобто є співмірними з обсягом та часом наданої правової допомоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18; призначено справу до розгляду на 23.04.2019.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 скасувати повністю, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" про направлення доказів про розмір витрат, які сторони сплатили у зв`язку з розглядом справи від 14.01.2019 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" про вирішення питання розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, які сторони сплатили у зв`язку з розглядом справи №910/12078/18- відмовити повністю.

Підставою для скасування додаткового рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального права. При цьому позивач зазначив, що висновки господарського суду міста Києва, викладені у додатковому рішенні не відповідають обставинам справи, в ордерах відсутні посилання на надані правничі послуги щодо супроводження саме даної справ, відсутність у матеріалах справи оригіналів підтверджуючих документів про надання правничих послуг; суми, заявлених витрат є неспіврозмірними з предметом спору, в платіжних дорученнях, доданих відповідачами в якості доказів сплати правничих послуг відсутні належні реквізити банківської установи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18.; призначено справу до розгляду на 23.04.2019.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 скасувати, та постановити нове рішення, яким стягнути з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" 30000 грн. витрат на правничу допомогу. Стягнути з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" 65400 грн. витрат на правничу допомогу.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права. ТОВ "Саулес фабрика Україна" стверджує, що сторонами доведено реальність втраченого часу та надання адвокатами правової допомоги та документально обґрунтовано витрати, які учасники справи сплатили адвокатам за виконану роботу (фактично понесені витрати), тобто є співмірними з обсягом та часом наданої правової допомоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18; призначено справу до розгляду на 23.04.2019.

19.04.2019 через канцелярію суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18, в яких він просить додаткове рішення суду скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяв відповідачів про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, які сторони сплатили у зв`язку з розглядом справи №910/12078/18 відмовити повністю.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі №910/12078/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12078/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Чорна Л.В., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 прийнято апеляційні скарги Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Чорної Л.В., Агрикової О.В.; призначено справу до розгляду на 27.05.2019.

21.05.2019 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 оголошено в судовому засіданні перерву до 19.06.2019.

07.06.2019 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли письмові пояснення.

14.06.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі №910/12078/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12078/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 прийнято апеляційні скарги Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Чорної Л.В.; продовжено строк розгляду апеляційних скарг Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18; призначено справу до розгляду на 03.09.2019.

03.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі №910/12078/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12078/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019, Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.; постановлено здійснювати розгляд справи за раніше визначеною датою.

В судове засідання апеляційної інстанції представники відповідачів, третіх осіб, треті особи не з`явилися.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів, третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

02.12.2009 постановою правління НБУ №713 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" прийнято рішення із 07.12.2009 відкликати банківську ліцензію у АБ "Банк регіонального розвитку" та ініційовано процедуру ліквідації банку.

20.11.2013 між НБУ, АБ "Банк регіонального розвитку" в особі ліквідатора Євсієнка Ігоря Савелійовича (установник управління) та ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (управитель), укладено договір про передання в управління непроданих активів (договір про управління).

Пунктом 1.1. договору про управління визначено, що установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору (далі - активи), а управитель приймає в управління активи і зобов`язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління (далі - вигодонабувачі) відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів. Вигодонабувачами за договором про управління є кредитори установника управління, які на дату підписання договору про управління внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління (далі - перелік вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Перелік вигодонабувачів із визначеною черговістю задоволення їх вимог наведено в додатку 2 до цього договору.

Згідно з пп. д) п. 2.2. договору управління управитель у своїй діяльності зобов`язується дотримуватися вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ.

Підпунктом б) п. 2.5 договору про управління визначено, що НБУ зобов`язується приймати рішення щодо погодження продажу управителем активів у двотижневий термін із дня надходження до НБУ відповідного звернення управителя.

Відповідно до п. 4.1. договору про управління продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, здійснюються лише за попереднім погодженням із НБУ.

На виконання вимог зазначеного договору про управління, управителю передано в управління активи, в тому числі майнові права за кредитними договорами фізичних та юридичних осіб - боржників банку у кількості 88 договорів загальною сумою вимог у розмірі 87 731 589, 17 грн (додаток 1 до договору про управління).

30.09.2015 між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (далі - управитель) та ТОВ "Колекторська компанія "Гарант" (далі - новий кредитор) було укладено договір № 008 про відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір цесії) за кредитним договором № 27/10-995П від 18.07.2008 на платній основі за ціною 3 700, 00 грн.

Згідно з п. 1.6.1 договору цесії після його підписання новий кредитор на протязі одного місця перераховує первісному кредитору грошові кошти 3 700, 00 грн на накопичувальний рахунок управителя.

10.06.2014 відповідач 1 звернувся до начальника Управління припинення діяльності банків Генерального департаменту банківського нагляду із листом-погодженням № 06/06-2014 від 06.06.2014 щодо одержання попереднього погодження на продаж активів, в якому з урахуванням викладених в листі обставин, просив надати відповідачеві-1 попереднє погодження на відчуження активів, переданих в управління за договором управління, шляхом їх самостійного продажу третім особам.

Листом від 01.07.2014 за № 55-013/34115 позивач у відповідь повідомив, що продаж активів банку, зокрема, майнових прав за кредитними договорами фізичних та юридичних осіб здійснюється у порядку, визначеному главою 10 розділу VI Положення № 369, та повернув пакет документів, наданих листом № 06/06-2014 від 06.06.2014.

Відповідач 1 звернувся до позивача із заявою від 27.01.2015 щодо уточнення кількості активів та погодження способу продажу активів, в якій просив надати погодження на продаж активів (продаж майнових прав через відступлення права вимоги по кредитним, договорам) у наступному порядку: здійснити продаж боргових зобов`язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом, через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 2 802 119, 00 грн (враховуючи сумарну вартість кожного кредитного договору, визначену TOB "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 10.11.2014); у випадку, якщо зазначені вище торги не відбудуться - провести повторний продаж боргових зобов`язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 1 961 483, 30 грн (враховуючи зменшення вартості кожного кредитного договору на 30 відсотків від вартості визначеної TOB "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 10.11.2014); у випадку, якщо і повторні торги не відбудуться - надати управителю можливість (без додаткового погодження) здійснити продаж боргових зобов`язань через відступлення прав окремо по коленому з 86 кредитних договорів юридичним та/або фізичним особам шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за кредитним договором за ціною активу визначеною на останніх публічних торгах (за ціною, що на 30% менша від ринкової ціни визначеної TOB "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 10.11.2014).

TOB "Приват-Консалтинг" було проведено повторну оцінку вартості майнових прав - боргових зобов`язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць станом на 31.03.2015, вартість яких склала 1 961 476, 00 грн.

29.04.2015, у зв`язку з виготовленням нового звіту про оцінку активів, відповідач 1 звернувся до позивача із заявою від 28.04.2015 щодо внесення змін до погодження способу продажу активів у зв`язку з проведенням нової оцінки, в якому просив надати погодження на продаж активів (продаж майнових прав через відступлення права вимоги по кредитним договорам) у наступному порядку: здійснити продаж боргових зобов`язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 1 961 476, 00 грн (враховуючи сумарну вартість кожного кредитного договору, визначену TOB "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015); у випадку, якщо зазначені вище торги не відбудуться, - провести повторний продаж боргових зобов`язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 1 373 033, 20 грн (враховуючи зменшення вартості коленого кредитного договору на 30 відсотків від вартості визначеної TOB "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015); у випадку, якщо і повторні торги не відбудуться, - надати управителю можливість (без додаткового погодження) здійснити продаж боргових зобов`язань через відступлення прав окремо по кожному з 86 кредитних договорів юридичним та/або фізичним особам шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за кредитним договором за ціною активу визначеною на останніх публічних торгах (за ціною, що на 30% менша від ринкової ціни, визначеної ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015).

25.05.2015 НБУ прийнято рішення № 255 "Про відчуження ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" майна (активів) Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", яким, зокрема, вирішено:

" 1. Погодити Управителю відчуження майна (активів) Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", за ціною не нижчою, ніж ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності станом на 31.03.2015 на загальну суму 1.639.013,00 грн (без урахування ПДВ), а саме майнові права за кредитними договорами у кількості 76 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом управителя від 27.01.2015, шляхом, проведення аукціону.

У разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" на аукціоні, Управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону.

Відмовити у погоджені відчуження майнових прав за кредитними договорами: ОСОБА_28 договір від 05.12.2006 № 27/10-7211, ОСОБА_29 договір від 15.12.2003 № 27/10-7101, ОСОБА_19 договір від 01.11.2007 № 27/10-912П та договір від 25.12.200 7 № 2 7/10-93 0А, ОСОБА_30 договір від 29.12.2006 № 27/10-746А, ОСОБА_22 договір від 31.07.2008 № 27/10-997П, ОСОБА_23 договір від 20.12.2005 № 11/02-814-КІ, ОСОБА_24 . договір від 22.06.2007 № 11/03-28, ОСОБА_25 . договір від 12.03.2007 № 20/Б.в., ОСОБА_27 договір від 14.12.2006 № 14/10-191".

10.06.2015 між ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Українською універсальною товарною біржею укладено договір-доручення № 100 на проведення аукціону, предметом якого є продаж майна, що належить АБ "Банк регіонального розвитку", порядок продажу якого погоджений рішенням НБУ № 255 від 25.05.2015, а саме: лот № 1 - майнові права на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" у кількості 76 одиниць, без урахування ПДВ.

12.06.2015 в газеті "Експрес об`ява" № 22 (5079) та 13.06.2015 в газеті "Голос України" № 104 (6108) було опубліковано оголошення про проведення 30.06.2015 аукціону з реалізації активів АБ "Банк регіонального розвитку" за стартовою ціною лоту 1 639 013, 00 грн. 30.06.2015 Українською універсальною товарною біржею складено протокол № 1 про хід аукціону торгів, які не відбулися, згідно якого торги по лоту № 1, у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах, не відбулись.

03.07.2015 в газеті "Голос України" № 117 (6121) та в газеті "Експрес об`ява" № 25 (5082) було опубліковано оголошення про проведення 20.07.2015 повторного аукціону з реалізації активів АБ "Банк регіонального розвитку" за стартовою ціною лоту 1 147 309, 10 грн. 20.07.2015 Українською універсальною товарною біржею складено протокол № 1 про хід аукціону торгів, які не відбулися, згідно якого торги по лоту № 1, у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах, не відбулись.

Крім того, 15.06.2015 відповідач 1 звернувся до позивача із заявою від 12.06.2015, в якій просив надати погодження, щодо продажу майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" у кількості 10 одиниць, у продажу яких було відмовлено рішенням НБУ № 255 від 25.05.2015.

05.08.2015 НБУ прийнято рішення № 414 "Про відчуження ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку", яким, зокрема, вирішено:

Погодити управителю відчуження майна (активів) Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності за станом на 31.03.2015 на загальну суму 322 463, 00 грн (без урахування ПДВ), а саме майнові права за кредитними договорами у кількості 10 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом управителя від 12.05.2015, шляхом проведення аукціону.

У разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" на аукціоні, управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) АБ "Банк регіонального розвитку" фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону.

12.08.2015 між відповідачем 1 та Українською універсальною товарною біржею укладено договір-доручення № 14/1 на проведення аукціону, предметом якого є продаж майна, що належить АБ "Банк регіонального розвитку", порядок продажу якого погоджений рішенням НБУ № 414 від 05.08.2015, а саме: лот № 1 - Майнові права на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" у кількості 10 одиниць, без урахування ПДВ.

14.08.2015 в газеті "Експрес об`ява" № 31 (5088) та 15.08.2015 в газеті "Голос України" № 150 (6154) було опубліковано оголошення про проведення 01.09.2015 аукціону з реалізації активів АБ "Банк регіонального розвитку" за стартовою ціною лоту 322 463, 00 грн. 01.09.2015 Українською універсальною товарною біржею складено протокол № 1 про хід аукціону торгів які не відбулися, згідно якого торги по лоту № 1 не відбулись в зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

04.09.2015 в газеті "Експрес об`ява" № 34 (5091) та 05.09.2015 в газеті "Голос України" № 164 (6168) було опубліковано оголошення про проведення 21.09.2015 повторного аукціону з реалізації активів АБ "Банк регіонального розвитку" за стартовою ціною лоту 225 724, 10 грн. 21.09.2015 Українською універсальною товарною біржею складено протокол № 1 про хід аукціону торгів, які не відбулися, згідно якого торги по лоту № 1, у зв`язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах, не відбулись.

На виконання договору управління між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" було укладено ряд договорів, а саме:

Договір № 051 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-27-6 від 27.12.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 11 000,00 (одинадцять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного договору після підписання цього договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 11 000,00 (одинадцять тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 054 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 069-К07Б від 16.08.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 4 600,00 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 4 600,00 (чотири тисячі шістсот) гривень 00 коп. гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 074 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 936 від 19.10.2006, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 27 000,00 (двадцять сім тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 27 000,00 (двадцять сім тисяч) гривень 00 коп. гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 075 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 879 від 10.08.2006, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 6 300,00 (шість тисяч триста) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 6 300,00(шість тисяч триста) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 079 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 258 від 16.07.2003, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 1 000, 00 (одна тисяча) гривень. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 1 000,00 (одна тисяча) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 080 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 9-Ю08-ІФ від 26.09.2008, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 2 800,00 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 2 800,00 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 077 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором №112-К07 від 28.12.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 3 700,00 (три тисячі сімсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 3 700,00 (три тисячі сімсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 078 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 611 від 01.07.2005, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 10 000,00 (десять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 10 000,00 (десять тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 076 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 18/Т від 28.10.2005, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 9 600,00 (дев`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 9 600,00(дев`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 062 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-794А від 28.03.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 2 600,00 (дві тисячі шістсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 2 600,00 (дві тисячі шістсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 063 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 14/10-507 від 15.12.2003, відступлення права здійснювалось на платній основі за ціною 15 400,00 (п`ятнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 15 400,00 (п`ятнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 064 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-6291 від 28.07.2006, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 36 400,00 (тридцять шість тисяч чотириста) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 36 400,00 (тридцять шість тисяч чотириста) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 073 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором №27/10-700А від 13.11.2006, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 2 700,00 (дві тисячі сімсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 2 700,00 (дві тисячі сімсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 081 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-920А від 06.12.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 17 400,00 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 17 400,00 (сімнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 041 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-856А від 30.07.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 4 700,00 (чотири тисячі сімсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 4 700,00 (чотири тисячі сімсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 066 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-928А від 21.12.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 1 200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 1 200,00 (одна тисяча двісті) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 067 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/24-КДФ/840-5А від 08.07.2008, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 3 100,00 (три тисячі сто) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 3 100,00 (три тисячі сто) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 068 від 30.09.2015 про відступлення права (цесії) вимоги за Кредитним договором № 11/19-30-40П від 14.09.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 3 200,00 (три тисячі двісті) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 3 200,00 (три тисячі двісті) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 069 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-351 від 23.08.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 31 100,00 (тридцять одна тисяча сто) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 31 100,00 (тридцять одна тисяча сто) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 030 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-861А від 03.08.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 5 200,00 (п`ять тисяч двісті) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 200,00 (п`ять тисяч двісті) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 031 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-241 від 05.07.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 048 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 10/Б.в. від 13.12.2006, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною сумі 3 700,00 (три тисячі сімсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 3 700,00 (три тисячі сімсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 023 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 4-ІВ.Ф від 17.04.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною сумі 12 000,00 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 12 000,00 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 070 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/Б.в. від 17.04.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною сумі 5 900,00 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 900,00 (п`ять тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 072 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 70-Ф07 від 11.07.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною сумі 13 000,00 (тринадцять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 13 000,00 (тринадцять тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 065 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-930А від 25.12.2007, відступлення права вимоги здійснювалося на платній основі за ціною сумі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Договір № 071 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 20/Б.в. від 12.03.2007, відступлення права вимоги здійснювалось на платній основі за ціною сумі 6 000,00 (шість тисяч) гривень 00 коп. Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного Договору після підписання цього Договору Новий кредитор на протязі одного місця перераховує Первісному кредитору грошові кошти в сумі 6 000,00 (шість тисяч) гривень 00 коп. на накопичувальний рахунок Управителя.

Спір у справі стосується законності договорів цесії та наявності правових підстав для застосування наслідків недійсності договорів.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави та наслідки недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, яка, зокрема, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як на підставу недійсності оскаржуваних правочинів позивачем зазначається про те, що відчуження спірного активу згідно договору відступлення було здійснено за нижчою вартістю ніж було погоджено НБУ; фактичне відступлення відчужених за договором відступлення прав було здійснено до їх оплати.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, в будь-якому випадку при вчиненні правочину купівлі-продажу (одним із видів якого є відступлення права вимоги) особа, яка виступає продавцем відповідного предмету продажу, має мати необхідний для цього обсяг правоздатності.

В даному випадку вчинення оскаржуваних договорів здійснено відповідачем 1 в межах реалізації повноважень управителя непроданих активів АБ "Банк регіонального розвитку" в межах процедури його ліквідації, а тому регулювання спірних правовідносин з огляду на положення ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснюється в т.ч. приписами Глави 70 Цивільного кодексу України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою НБУ № 369 від 28.08.2001, в редакціях, що діяли до 22.09.2012 (в подальшому посилання судом на зазначені Закони здійснюється з урахуванням визначеної редакції їх положень, за якою підлягають регулюванню спірні правовідносини), та умовами договору управління.

У відповідності до ч. 11 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов`язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

За змістом п. 13.1, 13.9 Глави 13 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою НБУ №369 від 28.08.2001, (далі - "Положення №369") ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки. За результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір. Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку. Договір набирає чинності з дати його підписання.

Згідно із ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно. Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Частиною 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України встановлено, що управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

З огляду на викладені положення вбачається, що з укладенням договору управління майном (майновими правами) та переданням такого майна управителю відповідна особа набуває статусу фактичного тимчасового власника такого майна, однак з обмеженими положеннями договору та закону повноваженнями щодо володіння та розпорядження ним для досягне мети укладення відповідного правочину управління.

У відповідності до ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

Приписами п. 13.11 Положення № 369 визначено, що управитель відповідно до укладеного тристороннього договору: відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку; набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку; управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з Комісією Національного банку; задовольняє вимоги кредиторів банку.

За умовами п. 4.1 договору управління продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, здійснюються лише за попереднім погодженням із Національним банком України.

Тобто, в силу наведених приписів з укладенням договору управління ТОВ "Дельта М" не було набуто безумовних прав власності щодо спірних активів АБ "Банк регіонального розвитку" і з метою досягнення цілей укладення такого правочину - задоволення вимог кредиторів за рахунок таких активів, відповідні права були обтяжені необхідністю погодження Національним банком України дій управителя щодо відчуження (в т.ч. шляхом відступлення прав вимоги) відповідних активів. Відтак, відчуження таких прав могло бути здійснено виключно на умовах, погоджених НБУ. А тому посилання відповідачів на наявність безумовних повноважень щодо вирішення питання про передані за договором активи відхиляються як необґрунтовані.

З матеріалів справи вбачається, що, реалізуючи набуті за договором управління права та виконуючи взяті на себе обов`язки, ТОВ "Дельта М" з метою продажу майнових прав АБ "Банк регіонального розвитку" за кредитним портфелем (кредитними договорами у кількості 86 одиниць) в порядку, визначеному п. 13.11 Положення №369, п. 4.1 договору управління, звернулося до НБУ за отриманням відповідного погодження, формуючи яке, вказувало на раціональність продажу такого портфелю з метою економії коштів одним лотом на аукціоні за стартовою ціною, визначеною згідно звіту про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку", складеного оцінювачем ТОВ "Приват-Консалтинг" станом на 31.03.2015, у розмірі 1 961 476, 00 грн (без урахування ПДВ), а також, просило погодити можливість проведення повторних торгів (у випадку, якщо перші торги не відбудуться) із зниженням початкової вартості продажу на 30 % та у випадку, якщо повторні торги не відбудуться, надати можливість без додаткового погодження здійснювати продаж боргових зобов`язань через відступлення прав окремо по кожному з 86 кредитних договорів юридичним та/або фізичним особам шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за кредитним договором за ціною активу, визначеною на останніх публічних торгах (за ціною, що на 30 % менша від ринкової ціни визначеної ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015).

У відповідь на вказане звернення НБУ було надано відповідне погодження, оформлене рішенням НБУ №255, відповідно до якого зазначено про погодження відчуження активів АБ "Банк регіонального розвитку" за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності станом на 31.03.2015 на загальну суму 1 639 013, 00 грн. (без урахування ПДВ), а саме майнових прав за кредитними договорами у кількості 76 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом управителя від 27.01.2015, шляхом проведення аукціону, а у разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) АБ "Банк регіонального розвитку" на аукціоні - надано можливість управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) АБ "Банк регіонального розвитку" фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону.

Отже, в силу приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення № 369 та п. 4.1 договору управління правомочності управителя (ТОВ "Дельта М") щодо продажу наданих йому в управління активів (майнових прав за кредитними договорами у кількості 76 одиниць (в т.ч. за спірним кредитним договором) були обмежені погодженими рішенням НБУ №255 порядком, умовами та ціною, а саме: шляхом продажу одним лотом на аукціоні із стартовою ціною у розмірі 1 639 013, 00 грн та, виключно, у випадку якщо такий аукціон не відбудеться - шляхом безпосереднього продажу майна фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону. При цьому, НБУ не було надано (погоджено) можливості зміни визначеної у рішенні ціни продажу спірного майна. А тому мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, щодо уповноваження управителя (ТОВ "Дельта М") самостійно зменшувати вартість на 30 % без погодження НБУ визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними. Доказів погодження НБУ такої можливості матеріали справи не містять. Тому судом приймаються в цій частині доводи скаржника та відхиляються доводи відповідачів.

Жодного погодження запропонованої ТОВ "Дельта М" (заяви від 27.01.2015, 28.04.2015) як уцінки спірних активів на 30% від ринкової ціни, визначеної ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015, так і продажу окремо по кожному кредитному договору, зміст рішення НБУ №255 не містить, а в матеріалах справи відсутні докази надання НБУ відповідного погодження в подальшому чи в іншій формі. А тому посилання суду першої інстанції та відповідачів на погодження зменшення вартості активу на 30 % визнається судом необґрунтованими.

Отже, в силу приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 договору управління та з урахуванням визначених рішенням НБУ №255 порядку, умов та ціни продажу спірних майнових прав управитель (ТОВ "Дельта М") був позбавлений будь-якої можливості вчиняти їх реалізацію (відчуження) за ціною нижче визначеної оцінювачем ТОВ "Приват-Консалтинг" у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов`язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами АБ "Банк регіонального розвитку" від 31.03.2015 та шляхом продажу окремо по кожному кредитному договору.

Посилання відповідачів на те, що відповідні умови продажу майнових прав (уцінка, безпосередній продаж окремо по кожному кредитному договору) було визначено у численних зверненнях ТОВ "Дельта М" до НБУ про отримання спірного погодження і останнім не було надано чіткої відмови у можливості продажу саме в такому порядку, а приписи Глави 10 Положення №369 передбачають можливість прийняття рішення про повторний продаж активу на аукціоні, якщо актив не було продано на попередніх торгах, зі зменшенням його початкової ціни не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з НБУ, не спростовують наведених висновків суду щодо визначених у встановленому порядку правомочностей ТОВ "Дельта М" на продаж спірних активів, адже сама по собі відсутність відмови в погоджені тих чи інших умов їх відчуження не нівелює встановленого обмеження права ТОВ "Дельта М" на відчуження переданих в управління активів виключно в рамках наданого погодження, що в даному випадку реалізовано прийняттям рішення НБУ №255.

До того ж, приписи глави 10 Положення №369 врегульовують виключно повноваження ліквідатора банку і які не передбачають їх делегування з вчиненням договору управління, а не управителя активами банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, повноваження якого унормовано в приписах глави 13 Положення №369.

При цьому, суд звертає увагу, що визначений в положеннях глави 10 Положення №369 порядок відчуження активів банку може визначати межі здійснення погодження НБУ відповідного відчуження управителем, однак, жодним чином не встановлювати певних прав щодо розпорядження управителем переданими йому активами в частині їх відчуження, адже в силу приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 договору управління такі дії здійснюються виключно в межах наданого НБУ погодження.

Відтак, посилання суду першої інстанції та відповідачів на те, що рішенням НБУ №255 ТОВ "Дельта М" було надано погодження на продаж 76 активів (в т.ч. майнових прав за спірним кредитним договором) в порядку, передбаченому главою 10 Положення №369, у випадку не реалізації їх на першому аукціоні, шляхом проведення повторного аукціону із зменшення початкової ціни продажу до 30%, а у випадку не продажу на повторному аукціоні - шляхом безпосереднього продажу фізичним чи юридичним особам окремо за кожним кредитним договором за ціною останнього аукціону, тобто, зменшеною до 30%, не відповідають дійсним обставинам спірних правовідносин та ґрунтуються на невірному ототожнені врегульованих Положенням №369 повноважень ліквідатора банку та управителя нереалізованими активами банку.

З огляду на викладене вбачається, що продаж за оскаржуваними договорами відступлення майнових прав АБ "Банк регіонального розвитку" за кредитними договорами за цінами, визначеними сторонами договору було здійснено всупереч здійсненому НБУ у відповідності до приписів ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 Договору управління погодженню (за іншою ціною та в іншому порядку), тобто, за відсутності необхідної правоздатності у управителя на вчинення таких дій.

Отже, вчинення оспорюваних договорів відступлення було здійснено з порушенням вимог ст. 1037 Цивільного кодексу України, п. 13.11 Положення №369 та п. 4.1 договору управління та за відсутності необхідного обсягу правомочностей у ТОВ "Дельта М" щодо розпорядження таким майном, що свідчить про недодержання при укладенні договорів відступлення встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України вимог, а тому є підставою для визнання їх недійсним в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Отже, враховуючи встановлену судом недійсність договорів відступлення, в силу приписів зазначеної норми чинного законодавства України, це свідчить про відсутність правових підстав володіння ТОВ "Саулес фабрика Україна" переданими йому ТОВ "Дельта М" документами на підтвердження спірних майнових прав, а тому вимога НБУ щодо зобов`язання ТОВ "Саулес фабрика Україна" повернути такі документи ТОВ "Дельта М" є обґрунтованою та правомірною.

Крім того, посилання відповідачів щодо наявності правових підстав у НБУ на звернення з даним позовом про визнання недійсними договорів відступлення з огляду на принцип здійснення судочинства, який презюмує необхідність наявності порушених прав та інтересів суб`єкта звернення, суд виходить з такого.

За змістом ст. 4, 5 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У Рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено ст. 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Суд відзначає, що в даному випадку звернення з позовом до суду обумовлюється позивачем як порушенням його права вигодонабувача, метою задоволення вимог в т.ч. якого і було вчинення договору управління, так і порушенням прав особи, уповноваженої на здійснення контролю за діяльністю управителя, до повноваження якої приписами глави 14 Положення №369 та розділу 7 договору управління віднесено право застосування заходів відповідальності до управителя за неналежне виконання покладених на нього таким договором обов`язків.

З огляду на викладене вбачається, що існування незаконних правочинів відчуження спірного активу, що позбавляє можливості задоволення вимог вигодонабувачів за його рахунок, безумовно свідчить про існування порушених прав і інтересів НБУ, які підлягають судовому захисту в обраний згідно приписів чинного законодавства України спосіб - шляхом визнання договорів відступлення недійсними за зверненням зацікавленої особи.

До того ж, суд враховує, що в даному випадку позивач також виступає особою, наділеною правом контролю за належним виконанням відповідачем 1 взятих на себе зобов`язань за Договором управління, а відтак, і правом на застосування визначених законодавством способів відновлення законності у випадку порушення управителем відповідних обов`язків.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про безпідставність доводів позивача щодо того, що оспорюваний договір цесії не відповідає чинному законодавству, а саме положенням статей 513, 514 Цивільного кодексу України та частині 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", тому, що не посвідчений нотаріально з огляду на наступне.

Пунктами 2, 4 частиною 1 статті 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, а також інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Як зазначалось раніше, пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом

Тобто, оскільки кредитний договір, укладений в простій письмовій формі, правочин щодо відступлення прав за таким договором в силу статті 513 ЦК України, має бути вчинений в тій самій формі, що й кредитний договір, за яким відступається право вимоги.

Таким чином, позивач без врахування вимог статті 513 ЦК України помилково зазначає, що оскаржуваний договір відступлення права вимоги за кредитним договором має бути нотаріально посвідчений, оскільки сам кредитний договір, по якому відступлено право вимоги укладений у простій письмовій формі.

При цьому, згідно визначення термінів, що викладені у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, а основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 24 Закону України "Про іпотеку" визначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відтак підлягають розмежування поняття "основне зобов`язання", тобто кредитний договір, та "іпотека", тобто договір іпотеки, який укладається окремим правочином з метою забезпечення виконання основного зобов`язання.

Таким чином правочин про відступлення прав за іпотечним договором, укладається окремо (додатково) у тій формі, що й сам іпотечний договір, у зв`язку з переходом прав кредитора на підставі договору відступлення права вимоги за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, посилання позивача, про те, що за оскаржуваними договорами цесії було здійснено відступлення прав за іпотечним договором не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки відступлення прав відбувалось саме за основними зобов`язанням, тобто кредитними договорами.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання оспорюваних договорів цесії та застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно оспорюваних договорів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі №910/12078/18 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції частково задовольнив вимоги відповідачів про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат.

Порядок розподілу судових витрат унормовано ст. 129 ГПК України, згідно з п. 1 ч. 4 якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, враховуючи те, що після перегляду даної справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі №910/12078/18 та задоволення позову, то відповідно в задоволенні заяв відповідачів про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити. У зв`язку з чим додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 та апеляційну скаргу Національного банку України на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 задовольнити.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі №910/12078/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсними:

- договір № 051 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-27-б від 27.12.2007;

- договір № 054 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 069-К07Б від 16.08.2007;

- договір № 074 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 936 від 19.10.2006;

- договір № 075 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 879 від 10.08.2006;

- договір № 079 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 258 від 16.07.2003;

- договір № 080 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 9-Ю08-ІФ від 26.09.2008;

- договір № 077 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 112-К07 від 28.12.2007;

- договір № 078 від 30.09.2016 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 611 від 01.07.2005;

- договір № 076 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 18/Т від 28.10.2005;

- договір № 062 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-794А від 28.03.2007;

- договір № 063 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 14/10-507 від 15.12.2003;

- договір № 064 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-629І від 28.07.2006;

- договір № 073 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-700А від 13.11.2006;

- договір № 081 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-920А від 06.12.2007;

- договір № 041 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-856А від 30.07.2007;

- договір № 066 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-928А від 21.12.2007;

- договір № 067 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/27-КДФ/840-5А від 08.07.2008;

- договір № 068 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-40П від 14.09.2007;

- договір № 069 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-35І від 23.08.2007;

- договір № 030 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-861А від 03.08.2007;

- договір № 031 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-24І від 05.07.2007;

- договір № 048 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 10/Б.в. від 13.12.2006;

- договір № 023 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 4-ІВ.Ф від 17.04.2007;

- договір № 070 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/Б.в. від 17.04.2007;

- договір № 072 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 70-Ф07 від 11.07.2007;

- договір № 065 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-930А від 25.12.2007;

- договір № 071 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 20/Б.в. від 12.03.2007.

Застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно:

- договору № 051 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-27-б від 27.12.2007;

- договору № 054 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 069-К07Б від 16.08.2007;

- договору № 074 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 936 від 19.10.2006;

- договору № 075 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 879 від 10.08.2006;

- договору № 079 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 258 від 16.07.2003;

- договору № 080 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 9-Ю08-ІФ від 26.09.2008;

- договору № 077 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 112-К07 від 28.12.2007;

- договору № 078 від 30.09.2016 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 611 від 01.07.2005;

- договору № 076 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 18/Т від 28.10.2005;

- договору № 062 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-794А від 28.03.2007;

- договору № 063 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 14/10-507 від 15.12.2003;

- договору № 064 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-629І від 28.07.2006;

- договору № 073 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-700А від 13.11.2006;

- договору № 081 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-920А від 06.12.2007;

- договору № 041 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-856А від 30.07.2007;

- договору № 066 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-928А від 21.12.2007;

- договору № 067 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/27-КДФ/840-5А від 08.07.2008;

- договору № 068 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-40П від 14.09.2007;

- договору № 069 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-35І від 23.08.2007;

- договору № 030 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-861А від 03.08.2007;

- договору № 031 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 11/19-30-24І від 05.07.2007;

- договору № 048 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 10/Б.в. від 13.12.2006;

- договору № 023 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 4-ІВ.Ф від 17.04.2007;

- договору № 070 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/Б.в. від 17.04.2007;

- договору № 072 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 70-Ф07 від 11.07.2007;

- договору № 065 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 27/10-930А від 25.12.2007;

- договору № 071 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за Кредитним договором № 20/Б.в. від 12.03.2007.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" на користь Національного банку України 23787 грн (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят сім гривень) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 35680,50 грн (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саулес фабрика Україна" на користь Національного банку України 23787 грн (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят сім гривень) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 35680,50 грн (тридцять п`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/12078/18 скасувати.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 16.09.2019 (після виходу з відпустки судді Разіної Т.І.)

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення03.09.2019
Оприлюднено17.09.2019
Номер документу84282397
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12078/18

Постанова від 03.09.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 03.09.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 24.06.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 27.05.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 22.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 08.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 01.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 01.04.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 27.03.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 18.03.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні