Рішення

від 03.09.2019 по справі 909/439/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/76/16-33/99/16-27/75/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2019 Справа № 909/439/16

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018; код ЄДРПОУ 3816342),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (вул. Брюлова, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068; код ЄДРПОУ 13626072)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Західний офіс Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 8),

про стягнення суми

за участю:

представника позивача: Жирун В.М., дов. б/н від 03.04.2019

представника відповідача: Яма Д.М., дов. б/н від 04.06.2019

представника третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Івано-Франківської області звернувся Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації із позовною заявою до відокремленого підрозділу товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД та товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД про стягнення 815064,43 грн. вартості обладнання, 9489,40 грн. авансової оплати вартості пусконалагоджувальних робіт, ліквідації недоробок і дефектів та 163012,87 грн. штрафу за договором підряду № 70 на виконання підрядних робіт від 11.12.2009.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2016., відповідно до положень ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 909/439/16 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 (суддя Гончаренко С.А.) справа № 909/439/16 прийнята до розгляду, справі присвоєно номер провадження 11/76/16, справу призначено до розгляду на 20.07.2016.

11.07.2016 від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з ТОВ «Пріма-Сервіс» ЛТД 163012,87 грн. штрафних санкцій, 815064,43 грн. вартості обладнання та 9489,40 грн. невикористаного авансу, та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2016, розгляд справи відкладено на 25.08.2016 р.

Ухвалою суду від 25.08.2016, справу № 909/439/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Гончаренко С.А., суддя Зінченко Н.Г., суддя Науменко А.О. Судове засідання призначено на 18.10.2016.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, через закінчення повноважень судді Гончаренко С.А., справу № 909/439/16 передано на розгляд головуючому судді Мірошниченку М.В. Склад колегії суддів: головуючий суддя Мірошниченко М.В., суддя Зінченко Н.Г., суддя Науменко А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2016 справу № 909/439/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В., суддя Зінченко Н.Г., суддя Науменко А.О., з привласненням їй іншого номеру провадження 11/76/16-33/99/16., розгляд справи розпочато заново та призначено на 22.11.2016.

01.12.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (відповідача-2 у справі) до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання таким, що діє договору підряду № 70 від 11.12.2009 з додатковими угодами до нього № 81/д від 30.12.2009, № 42д від 01.11.2011, № 26/д від 04.08.2014 та стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми боргу в розмірі 53786,76 грн., пені в сумі 55263,06 грн. та втрат від інфляції в сумі 45644,19 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.12.2016 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД для спільного розгляду з первісним позовом Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації у справі № 909/439/16. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД призначено до розгляду в судовому засіданні 12.12.2016.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.06.2016 у відношенні Відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (відповідача-1 за первісним позовом) провадження у справі № 909/439/16 закрито, первісні позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД на користь Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації суму 9489 грн. 40 коп. невикористаного авансу, суму 142 грн. 34 коп. судового збору. У задоволенні інших вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018 рішення господарського суду Запорізької області від 04.06.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 909/439/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД про стягнення 815 064,43 грн. вартості обладнання, 163 012,87 грн. штрафу скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 909/439/16 залишено без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019, справу № 909/439/16 передано на новий (в частині) розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 19.04.2019 справу № 909/439/16 суддею Дроздовою С.С. прийнято до свого провадження, присвоєно справі номер провадження 11/76/16-33/99/16-27/75/19, підготовче провадження призначено на 10.05.2019.

Справа № 909/439/16 розглядається за правилами загального позовного провадження.

26.04.2019 Західний офіс Держаудитслужби звернувся до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.05.2019 клопотання Західного офісу Держаудитслужби про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

26.04.2019 Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.05.2019 клопотання Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 10.05.2019, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 12.06.2019 р.

17.05.2019 Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.05.2019 Західний офіс Держаудитслужби звернувся до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.05.2019 клопотання Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область та Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів про проведення судового засідання в режимі відео конференції задоволено. Забезпечити проведення відеоконференції 12.06.2019 доручено господарському суду Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р. відповідно до ст. 183 ГР/ПК України, підготовче засідання у справі відкладено на 08.07.2019 р. На підставі ст. 197 ГПК України господарському суду Івано-Франківської області доручено забезпечити проведення відеоконференції 08.07.2019 р. об 11 год. 00 хв. у приміщенні суду за адресою: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16.

08.07.2019 р. судом продовжено підготовче засідання у справі № 909/439/19 у режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 08.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.08.2019. Доручено господарському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення відеоконференції 08.08.2019 р. о 12 год. 00 хв. у приміщенні суду.

Судове засідання 08.08.2019 здійснювалось в режимі відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні 08.08.2019 оголошувалася перерва до 03.09.2019в порядку статті 216 ч.2 ГПК України, про що винесено ухвалу суду.

У судовому засіданні 03.09.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Під час нового розгляду справи по суті в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання та 163 012 грн. 87 коп. штрафу, процесуальна позиція, мотиви та обґрунтування позовних вимог позивача у порівнянні із попереднім розглядом залишилися незмінними. Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2019 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю, також підтримав свої доводи, викладені у відповіді на відзив (вх. № 08-08/13353/19 від 02.07.2019). Посилаючись на те, що ТОВ Пріма Сервіс ЛТД порушило умови договору внаслідок невиконанням пусконалагоджувальних робіт та встановлення іншого обладнання, ніж передбачалося умовами договору, проектною та кошторисною документацією, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання, 163 012 грн. 87 коп. штрафу.

Представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у відзиві (вх. № 08-08/11533/19 від 04.06.2019). Враховуючи доводи викладені у відзиві, відповідач просив суд застосувати до всіх позовних вимог строк позовної давності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, в попередніх судових засіданнях підтримував вимоги позивача, в підтвердження чого 13.05.2019 надав пояснення (вх. № 08-08/9629/19). Враховуючи, що рішення Господарського суду Запорізької області від 04.06.2018 про стягнення з відповідача 9 489 грн. 40 коп. невикористаного авансу наданого на пусконалагоджувальні роботи, що також підтверджує факт невиконання пусконалагоджувальних робіт взагалі набрало законної сили, третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить позов позивача в частині стягнення 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання та 163 012 грн. 87 коп. штрафу задовольнити.

В засіданні суду 03.09.2019 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 03.09.2019, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.06.2018 закрито провадження у справі щодо Відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД. Первісний позов задоволено частково. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД на користь позивача 9489,40 грн. невикористаного авансу, 142,34 грн. зі сплати судового збору. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2018 апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

В частині стягнення суми невикористаного авансу в сумі 9489,40 грн. та відмову у задоволенні зустрічного позову - рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржувалося.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення первісних вимог про стягнення 9 489,40 грн. невикористаного авансу мотивовано встановленням обставин невикористання підрядником авансу протягом часу, передбаченого для виконання робіт.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні первісних вимог про стягнення 815 064,43 грн. вартості обладнання та 163 012,87 грн. штрафу мотивовані тим, що первісним позивачем не доведено обставин самовільного встановлення відповідачем на об`єкті для підрядних робіт іншого обладнання ніж узгодженого сторонами, а також тим, що вказане обладнання є неякісним та непридатним до використання. Також первісним позивачем не доведено факту заподіяння відповідачем збитків, протиправність поведінки відповідача та причинний зв`язок цієї поведінки із заподіяними збитками, вини відповідача.

Верховний Суд в постанові від 26.03.2019 у справі № 909/439/16 надав оцінку аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій, та дійшов висновку, що наведені у касаційній скарзі Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації аргументи скаржника обґрунтованими.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

11.12.2009 між Головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (правонаступником якого є Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД (підрядник) було укладено договір підряду на виконання підрядних робіт № 70.

Відповідно до п. 1 договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по об`єкту «Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с. Солотвин Богородчанського району» .

Згідно п. 2 договору, склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору. Склад та обсяг робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації.

Пунктами 3, 4 договору сторони узгодили, що підрядник розпочне виконання робіт з моменту підписання договору та завершить їх виконання в квітні 2010р. Дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт визначаються календарним планом виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.п. 8, 10 договору, договірна ціна робіт є невід`ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису є приблизною і складає 941787,60 грн. Уточнення приблизної договірної ціни буде здійснюватися в міру виконання робіт.

Пунктом 22 договору встановлено, що забезпечення робіт проектною документацією покладається на замовника із врахуванням положень Загальних умов, інших нормативних документів.

У п. 25 договору передбачено, що забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник.

У п. 46 договору передбачено, що фінансування робіт (будівництва об`єкта) здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Зобов`язання сторін щодо фінансування визначаються положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування будівництва (додаток 1).

Згідно п. 48 договору, приймання-передача закінчених робіт (об`єкта реконструкції) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.

Відповідно до п. 52 договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок про вартість виконаних робіт (КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.

Пунктом 53 договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджуюсь виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 45 календарних днів з дня одержання.

Відповідно до п. 56 договору, проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше, як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються протягом 45 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної робочої комісії з прийняття об`єкту в експлуатацію, затвердженого у встановленому порядку.

Згідно п. 57 договору, замовник може надати підряднику на 2009 рік аванс для придбання необхідних матеріалів у розмірі 30 відсотків вартості річного обсягу робіт строком на 1 місяць.

У пункті 60 договору встановлено, що підрядник гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників, визначених у проектній документації та можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну.

Пунктом 66 визначено, що зміна або розірвання договору будуть здійснюватися із урахуванням положень Загальних умов. Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткового договору, про що в договір вноситься відповідне застереження. Додатковий договір є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 71 договору строком договору сторони визначили час, протягом якого вони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до грудня 2010р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

30.12.2009 року між замовником та підрядником укладено додаткову угоду № 81/д до договору підряду, якою продовжено строк договору № 70 від 11.12.2009 р. до 30.12.2011р.

Додатковою угодою № 42д від 01.11.2011 до договору підряду, у в`язку з неповним фінансуванням, строки виконання робіт замовником та підрядником продовжені до 30.12.2012р. Доручено підряднику у 2011 році виконати роботи на 846 775 грн. 20 коп., замовнику перерахувати підряднику в формі авансу 30% від вказаної суми.

На виконання договору підряду та додаткових угод до нього, замовником на користь підрядника переховано аванс в сумі 254 000 грн. 00 коп. , що підтверджується платіжним дорученням № 487 від 03.11.2011р.

Згідно накладної № 1101-ПС від 05.12.2011 підрядник поставив, а замовник отримав технологічне обладнання: станцію очистки стічної води ВСТS-6 (марки СБОСВ) туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району вартістю 815 064 грн. 43 коп., в т.ч. ПДВ. За вирахуванням авансу в сумі 254 000 грн. 00 коп. неоплачена вартість обладнання склала 561 064 грн. 43 коп.

Згідно акту прийому передачі № 6 від 05.12.2011р. вказане технологічне обладнання по довіреності від 01.12.2011р. було безоплатно передано підряднику для монтажу на об`єкті.

08.02.2012 року замовником на користь підрядника сплачено залишок вартості поставленого технологічного обладнання в сумі 561 064 грн. 43 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 08.02.2012.

Робочим проектом "Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення Солотвинської районної лікарні в смт. Солотвино по вул. Шевченка, 80 Богородчанського району Івано-Франківської області" передбачено будівництво приміщення станції очистки стічної води ВСТS контейнерного типу (виробник "EKOSERVIS-SLOVENSKO", Словаччина). Обладнання сертифіковане та погоджено відповідними державними службами в Україні. В пояснювальній записці до робочого проекту зазначено, що "даним проектом креслень виконано робочий проект технологічної частини станції очистки стічних вод ВСТS-6 продуктивністю 6 куб. м стоків в добу, яка поставляється із заводу виробника як цілісний закінчений виріб".

Листом № 167 від 06.08.2012 Підрядник звернувся до Замовника з пропозицією щодо поліпшення проектних рішень в процесі виготовлення технологічної частини "Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с. Солотвин Богородчанського району", у зв`язку з удосконаленням Підрядником технології очистки стічних вод з даного інфекційного об`єкта. Застосовану систему очистки інфекційних стоків на базі станції ВСТS імпортного виробництва запропоновано замінити на технологію Підрядника, як вітчизняного виробника системи СБОСВ (станція біологічної очистки стічних вод), захищену патентами України № 63138, № 58413, № 59899, № 60120, № 60119 і позитивними висновками на практичне застосування, виданими державною установою "Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України".

Листом № 961/04-02/1 від 14.08.2012 Замовником погоджено внесення змін в проектно-кошторисну документацію по спірному об`єкту в частині зміни технології очистки стоків з умовою надання позитивного висновку санепідемстанції, відповідно до внесених змін.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області на адресу Замовника направлено лист № 08-18/1180 від 08.08.2013, в якому повідомлено, що за результатами аналітичних досліджень у пробі зворотних вод після очисних споруд Солотвинської районної лікарні, відібраних 31.07.2013, вміст забруднюючих речовин не відповідає нормативам, встановленим п. 19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

Головним управлінням Держсанепідемслужби в Івано-Франківській області на адреси Замовника та Підрядника направлено лист № 1741/9 від 14.08.2013, в якому повідомлено, що лабораторії ДУ "Івано-Франківський ОЛЦ ДСЕСУ", в т.ч. Богородчанського ВМСП не атестовані на проведення лабораторних досліджень води стічної, дії фахівців Богородчанського ВМСП є неправомірними, а протоколи досліджень № 2/1 від 26.03.2013, № 9/7 від 01.06.2013 слід вважати недійсними.

21 серпня 2013 року Замовником передано Підряднику претензію № 1097/01-04 з вимогою невідкладно виправити допущені недоліки та привести рівень забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд Солотвинської районної лікарні у відповідність до проектної документації, нормативів і державних будівельних норм.

16 квітня 2014 року комісією у складі заступника директора Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації Пацака Р.Д., заступника директора ДДУ "ОПЦ ДСЕСУ" Здорового Ю.О., головного спеціаліста Богородчанського міжрайонного управління ДСЕС Бойко Т.С., головного спеціаліста Державної екологічної інспекції Клинцей О.Ю., інженера технічного нагляду Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації Візінського М.Г., директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД Лесіва Т.В., головного лікаря Солотвинської районної лікарні ОСОБА_1 , заступника головного лікаря ОСОБА_2 О.П ОСОБА_3 , старшої медичної сестри ОСОБА_4 , депутата Солотвинської селищної ради Мрічко М.М., складено акт, яким встановлено, що підрядною організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД на об`єкті будівництва очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району не проведено весь комплекс робіт передбачених проектною документацією та не виведено очисні споруди на проектний режим експлуатації в передбачені строки, а саме до 30.12.2012 року.

З метою уточнення строків і умов проведення пусконалагоджувальних робіт, а також порядку введення очисних споруд в експлуатацію та представлення замовнику необхідних лабораторних досліджень між ТзОВ "Пріма-Сервіс" ЛТД та Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури у відповідності до вимог пункту 66 договору підряду від 11.12.2009 №70 було укладено додаткову угоду від 04.08.2014 №26/д.

Відповідно до умов додаткової угоди від 04.08.2014 № 26/д, Підрядник зобов`язався виконати власними силами та засобами роботи по об`єкту "Будівництво очисних споруд туберкульозного відділення районної лікарні (монтаж технологічного обладнання) в с. Солотвин Богородчанського району", здати об`єкт в експлуатацію, укомплектувати інвентарем, провести пусконалагоджувальні роботи, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли і виявлені як в ході приймання робіт, так і в гарантійні строки експлуатації.

Пунктами 1.2.1, 2.1, 2.2 зазначеної додаткової угоди передбачено, що Підрядник розпочинає роботи на наступний день після поступлення авансу на його рахунок в банку і зобов`язується провести весь комплекс робіт передбачених проектною документацією, вивести очисні споруди, на проектний режим експлуатації та ввести об`єкт в експлуатацію протягом 50 днів, але не пізніше вересня 2014 року. Підрядник відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.2.6-9:2012 зобов`язується до вказаної дати представити Замовнику технічний звіт, погоджений з санепідемстанцією та державною екологічною інспекцією в області, про проведення пусконалагоджувальних робіт з наданням лабораторних висновків аналізів стічних стоків після їх повного очищення, проведених однією з ліцензованих лабораторій області. Договірна ціна по об`єкту складає 31631,32 грн в т.ч. ПДВ. До початку робіт Замовник перераховує Підряднику аванс в розмірі 9489,40 грн, що становить 30% від договірної ціни. Решту суми 22 141,92 грн Замовник сплачує Підряднику протягом 5 днів після виконання предмету цієї додаткової угоди.

На виконання умов додаткової угоди від 04.08.2014року №26/д до договору підряду від 11.12.2009 № 70 позивач, згідно листа ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД від 20.08.2014 № 170 перерахував у серпні 2014 року на рахунок відкритий в ПАТ РайфайзенбанкАваль уповноваженого відокремленого підрозділу Дільниця товариства з обмеженою відповідальність Пріма-Сервіс ЛТД кошти в сумі 9 489 грн. 40 коп., як аванс на виконання пусконалагоджувальних робіт, ліквідацію недоробок і дефектів, що підтверджується платіжним дорученням № 3259 від 04.08.2014.

В свою чергу, згідно додаткової угоди від 04.08.2014 №26/д до договору підряду від 11.12.2009 № 70 ТОВ "Пріма-Сервіс" ЛТД зобов`язувалося провести весь комплекс робіт передбачених проектною документацією, вивести очисні споруди на проектний режим експлуатації та ввести об`єкт в експлуатацію протягом 50днів (пункт 1.2.1 додаткової угоди).

Як зазначив позивач, в порушення договірних зобов`язань очисні споруди не було виведено на проектний режим експлуатації, про що позивачем складено акт виконання робіт з вивезення нечистот із очисних споруд туберкульозного відділення Солотвинської районної лікарні від 08.06.2015.

Позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД в порушення умов договору змонтувало на очисних спорудах технологічне обладнання, яке не є обладнанням імпортного виробництва, не відповідає технологічній характеристиці та проектній документації та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району. Вважає, що дані обставини встановлені Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області під час проведення в березні 2016р. документальної ревізії у Департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та зустрічної перевірки ТОВ «Пріма-Сервіс» ЛТД.

Відповідач у відзиві зазначив, що усе технологічне обладнання, поставлене підрядником замовнику, є сертифікованим заводським продуктом, а технологія очищення стоків, яка поліпшила проектні рішення, є новітньою, підтвердженою і захищеною патентом UA № 63138 зареєстрованим в Державному реєстрі патентів України 26.09.2011. На спосіб очистки виданий без обмеження в строках дійсності висновок № 05.03.02-07/24475 від 27.03.2012р. затверджений Державною санітарно-епідеміологічною службою України на підставі протоколу № 865 від 22.03.2012 Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України» . Жодних зауважень щодо якості або невідповідності проектній документації поставленого обладнання від замовника не надходило.

Як зазначив позивач, оскільки, відповідно до вимог ДБН Д.2.6-9-2000 РЕСН підрядником, ТОВ "Пріма Сервіс" ЛТД, не представлено замовнику, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури, технічний звіт, погоджений з санепідемстанцією та державною екологічною інспекцією в області, про проведення пусконалагоджувальних робіт з наданням лабораторних висновків аналізів стічних стоків після повного їх очищення, проведених ліцензованими лабораторіями, у Департаменту не було підстав для підписання актів приймання виконаних робіт. Тому, Департаментом надано обґрунтовану відмову від підписання актів виконаних робіт оскільки підрядником договірні зобов`язання не виконано, об`єкт в експлуатацію не введено, пусконалагоджувальні роботи не проведено. Факт невиконання ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД пусконалагоджувальних робіт підтверджується не відображенням акту форми КБ-2в за грудень 2014сроку в бухгалтерському обліку ТОВ Пріма Сервіс ЛТД та наявність станом на 31.12.2015року по бухгалтерському обліку ТОВ Пріма Сервіс ЛТД кредиторської заборгованості в сумі 9489,40 грн., а також актом звірки розрахунків від 01.10.2012, який вказує на те, що Департамент не має жодної заборгованості перед ТОВ Пріма Сервіс ЛТД, так як в графі дебет та графі кредит містяться однакові суми. Акт звірки розрахунків від 01.06.2013 № 2 Департаментом не підписано, так як пусконалагоджувальні роботи не виконано. Позивач, про наявність вказаних порушень договірних зобов`язань (втрату обладнання) та, як наслідок, нанесення збитків він дізнався тільки в березні 2016 року після проведення Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області позапланової виїзної ревізії у Департаменті будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації та зустрічної перевірки ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД якою встановлено, що ТОВ Пріма-Сервіс ЛТД в порушення договірних зобов`язань змонтувало на очисних спорудах технологічне обладнання, яке не є обладнанням імпортного виробництва, не відповідає технологічній характеристиці та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району.

Згідно пункту 44 Договору № 70 від 11.12.2009 підрядник зобов`язаний усувати недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені Замовником, відповідними державними органами, авторським наглядом в строки, визначені актами перевірок, вказівок та приписів, та інформувати про це Замовника.

Отже, згідно умов договору отримавши технологічне обладнання, на виконання умов договору підряду та додаткових угод до нього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД зобов`язане було у строки передбачені договором здійснити монтаж зазначеного обладнання на об`єкті та здати об`єкт в експлуатацію.

Позивач наполягав на тому, що відповідач в порушення умов договору не здійснив монтаж, отриманого по акту від 05.12.2011 технологічного обладнання імпортного виробництва станції очистки стічної води ВСТ8-6, а змонтував на очисних спорудах технологічне обладнання, яке не є обладнанням імпортного виробництва, не відповідає технологічній характеристиці і проектній документації та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району.

Департаментом в повному обсязі здійснено оплату вартості імпортного обладнання словацького виробництва передбаченого проектною документацією та передано його в монтаж відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням від 03.11.2011 № 87, платіжним дорученням від 08.02.2012 № 1116, актом № від 05.12.2011 та дорученням № 090-ПС від 05.12.2011.

Відповідач зазначив, що супровідним листом за вих. № 187 від 03.08.2012 підрядником передано нарочно замовнику зміни внесені в проектно-кошторисну документацію у 2-х томах .

У запереченнях на акт позапланової виїзної документальної ревізії Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області позивач за первісним позовом вказує на те, що підрядником монтаж технологічного обладнання на спірному об`єкті розпочато після підписання 07.09.2012 акту-передачі підряднику будівлі очисних споруд під монтаж станції очистки стічних вод. Тому, погодження замовником внесення змін в проектно-кошторисну документацію по об`єкту могло мати місце в серпні 2012р., так як монтаж обладнання ще не було проведено.

Відповідно до п. 15 договору підряду, п. 29 Загальних умов, на замовника покладено обов`язок забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об`єкта в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 42 договору підряду встановлено, що контроль замовника за якістю робіт, матеріалів устаткування буде здійснюватись згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість робіт, не втручаючись у діяльність підрядника.

Господарський суд, дослідивши наявне в матеріалах справи листування сторін встановив, що жодних зауважень щодо невідповідності встановленого на спірному об`єкті технологічного обладнання проектній документації, щодо його якості або вимог замінити обладнання, замовником на адресу підрядника направлено не було.

У претензіях та листах, замовник вимагав здійснити повний обсяг робіт, визначених договором підряду № 70 від 11.12.2009 та додатковими угодами до нього.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується та позивачем (за первісним позовом) не доведено, внесення підрядникам без його згоди змін до проектно-кошторисної документації, самовільного встановлення на об`єкті обладнання іншого, ніж було узгоджено сторонами.

Не надано доказів, що встановлене підрядником обладнання є неякісним та/або не придатним до використання.

Посилання позивача на те, що ним у 2011р. за накладною було придбано у відповідача імпортне обладнання словацького виробництва, передано його в монтаж підряднику, а останнім змонтовано на об`єкті інше обладнання, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Так, матеріали справи свідчать про придбання замовником за накладною № 1101-ПС від 05.12.2011р. технологічного обладнання - станції очистки стічної води ВСТS-6 (марки СБОСВ) вартістю 815064,43 грн. та передачу його підряднику за актом приймання передачі для монтажу на об`єкті.

В той же час, враховуючи, що ані в накладній, ані в акті, додаткових характеристик обладнання (країна виробника, продуктивність, потужність) або інших ідентифікуючих ознак не зазначено, встановити яке саме обладнання змонтовано підрядником на спірному об`єкті (передане замовником або інше) не уявляється можливим.

Крім того, суд зазначає, що в обґрунтовування вимоги про стягнення з відповідача 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання та 163 012,87 грн. штрафу позивач не посилається на пошкодження підрядником технологічного обладнання, його втрату або знищення. Не вказує про здійснення додаткових витрат на заміну технологічного обладнання.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкти або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Частиною 3 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Згідно приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарський суд при новому розгляді справи № 909/439/16, врахував висновки за результатами касаційної скарги.

Суду в якості доказів своїх аргументів позивачем надано Акт ревізії № 06-21/3 від 07.04.2016 та Експертний висновок № В-155 від 29.03.2016.

Під час нового судового розгляду судом надано належну оцінку експертному висновку № В-155 від 29.03.2016, складеному головним спеціалістом-експертом ІФ ТПП Данилевич Р.Й. та акту позапланової виїзної документальної ревізії Держаної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 06-21/3 від 07.04.2016.

Так, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог надано експертний висновок № В-155 від 29.03.2016.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (частини перша, третя статті 74);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76);

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України);

- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України);

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України );

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів, стаття 86 ГПК України);

- висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (стаття 98 ГПК України );

- суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (частина перша статті 99 ГПК України);

- учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав (стаття 101 ГПК України);

- висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 69 Господарського процесуального кодексу України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Частиною 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Якщо, особи чи особа, які проводитимуть судову експертизу, не попередженні про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, то поданий суду висновок може вважатися висновком спеціаліста, але не висновком судового експерта в розумінні частини першої статті 98 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з аналізу вищевикладених положень вбачається, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання у разі неналежного виконання ним своїх обов`язків.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що вказаний висновок складений кваліфікованим судовим експертом, до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження кваліфікації особи, якою складено висновок, в галузі спеціальних знань, не зазначено, що експерт, який склав даний висновок, обізнаний (попереджений) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Враховуючи викладене вище, суд не приймає до уваги наданий позивачем експертний висновок № 155 від 29.03.2016, оскільки він не є висновком в розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України та не відповідає вимогам до висновку експерта, а отже докази, на підставі яких позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги суд вважає неналежними та недопустимими, з огляду на порушення порядку їх отримання, який встановлено чинним законодавством.

Що стосується тверджень позивача, що актом ревізії встановлено факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань та нанесення обласному бюджету, і зокрема позивачу матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006, акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Відповідно до пункту 50 вказаного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України Про основні засади державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємства, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Так, виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Водночас, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог, є безпідставними , оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору, в тому числі, на умови щодо ціни договору, і, відповідно, не можуть їх змінювати.

Акт ревізії вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-договірних відносин.

Виявлення в результаті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2009 по 31.12.2015 не є беззаперечним доказом завдання відповідачем матеріальної шкоди, оскільки встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення матеріальної шкоди та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача, а саме стягнення з відповідача 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання, при цьому, вимога про усунення виявлених порушень від 12.05.2016 № 09-06-14-14/2724 не підтверджує порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду № 70 від 11.12.2009.

Вказаний Акт ревізії є документом, який з приводу наявності/відсутності відповідних порушень містить лише думку органу, який його склав. Зазначений акт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили.

Акт ревізії Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області № 06-21/3 від 07.04.2016 є одним із доказів у справі, який оцінений судом нарівні з іншими доказами, та він не спростував встановленого судом та не має обов`язкового характеру.

Отже, посилання позивача на результати ревізії, проведеної Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, як на доказ на підставі якого необхідно стягнути з відповідача кошти, оскільки, як вбачається з матеріалів справи сторони у договорі підряду № 70 від 11.12.2009р. погодили істотні умови, в тому числі визначили ціну робіт, виконання ремонтних робіт здійснювалось у відповідності до умов договору, сплата коштів відповідачу проведена в межах вартості, визначеної договором, будь-яких зауважень щодо виконання умов договору у визначеним ним порядком та з дотриманням умов договору щодо зміни та доповнення умов договору, на підставі додаткової угоди, з боку позивача не заявлялось.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД 163 012 грн. 87 коп. штрафу не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч. 1 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди № 42д від 01.11.2011р. до договору підряду № 70 від 11.12.2009р., за порушення умов, щодо якості виконаних робіт підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт.

Штраф позивачем за первісним позовом розраховано від вартості обладнання, яке за твердженням замовника не відповідає технологічній характеристиці і проектній документації та не здійснює очистку зворотніх вод туберкульозного відділення районної лікарні в с. Солотвин Богородчанського району: 815 064 грн. 43 коп. х 20% = 163 012 грн. 87 коп.

Судом встановлено, що жодних зауважень щодо невідповідності встановленого на спірному об`єкті технологічного обладнання проектній документації, щодо його якості або вимог замінити обладнання, замовником на адресу підрядника направлено не було. У претензіях та листах, замовник вимагав здійснити повний обсяг робіт, визначених договором підряду № 70 від 11.12.2009р. та додатковими угодами до нього, а отже вимога про сплату замовнику штрафу у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт в розмірі 163 012 грн. 87 коп. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними, тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання та 163 012 грн. 87 коп. штрафу слід відмовити.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 256 Цивільного кодексу України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, виходячи з того, що обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Сервіс" ЛТД 815 064 грн. 43 коп. вартості обладнання та 163 012 грн. 87 коп. штрафу не підтвердилась під час розгляду даної справи, тобто судом встановлено самостійні обставини для відмови у позові по суті, заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності судом залишено без задоволення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховується, що згідно ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД, м. Запоріжжя відмовити.

Рішення оформлено та підписано 13 вересня 2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова