Рішення

від 16.09.2019 по справі 620/1915/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/1915/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доЧернігівської митниці Державної фіскальної служби провизнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (надалі також - Чернігівська митниця ДФС, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 № UA 102000/2019/000062/2;

- визнати протиправною та скасувати рішення у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102210/2019/00006;

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що нею було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації, а рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними і підлягають скасуванню.

Чернігівською митницею ДФС подано відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та винесеними без порушень чинного законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.07.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 придбала у фізичної особи - Вілд Ремо автомобіль Легковий автомобіль - 1шт; бувший у використанні; наявні пошкодження - згідно з експертним висновком; марка - FІАТ; модель - 500; номер шасі - немає даних; номер кузова - НОМЕР_1 ; тип кузова - хетчбек; тип двигуна - дизельний; номер двигуна - немає даних; робочий об`єм циліндрів - 1248 см3; потужність - 70 кw; загальна кількість місць - 4; колісна формула - 4x2; колір - жовтий; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; призначений для перевезення пасажирів; відповідає вимогам рівня Євро-5; торговельна марка - FІАТ; виробник - FІАТ; країна виробництва - ІТ .

Згідно з договором від 26.03.2019 вартість автомобіля становить 2850,00 Євро. Розрахунок між фізичними особами здійснювався у формі готівки (а. с. 18).

Технічні характеристики автомобіля підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 11.12.2018 № НОМЕР_6 (а. с. 20).

З метою здійснення митного оформлення вказаного легкового автомобіля та на підтвердження його митної вартості на рівні 3231,02 Євро позивачем до митної декларації № UA 102210/2019/060233 було подано рахунок-фактуру (договір купівлі-продажу) від 26.03.2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.04.2019 № UA 205010/2019/317142, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.12.2018 № НОМЕР_6, висновок експертного дослідження від 23.04.2019 № 19/13-1/41-ЕД/19; договір про надання послуг митного брокера від 16.04.2019 № 16/04/3/2019; паспорт громадянина України від 03.05.1999 серії НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України від 16.12.2000 серії НОМЕР_4 ; регітра від 16.04.2019 № 16673029; довіреність від 15.04.2019 серії № ННЕ 394329 9 (а. с. 59).

Посадовою особою Чернігівської митниці ДФС 02.05.2019 сформовано електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортного засобу.

Однак, особою, що здійснювала декларування транспортного засобу, на вищезазначений запит документи надані не були через їх відсутність (а. с. 97).

Посадовою особою Чернігівської митниці ДФС 02.05.2019 сформовано друге електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортного засобу, а саме: перекладу рахунку-фактури від 26.03.2019.

Особою, що здійснювала декларування транспортного засобу, на вищезазначений запит листом від 03.05.2019 надано переклад рахунку-фактури від 26.03.2019 (а. с. 98).

За результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів Чернігівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 № UA 102000/2019/000062/2, яким фактично було збільшено митну вартість зазначеного вище автомобіля до 5106,00 Євро, та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102210/2019/00006 (а. с. 59-61).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 4 та 5 ст.58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.1 та ч.2 ст.52 Митного кодексу України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вищезазначена норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Водночас законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і ст. 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і ст. 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Судом встановлено, що особою, уповноваженою на декларування, задекларовано митну вартість транспортного засобу, визначену за резервним методом, на рівні 3231,03 Євро на підставі висновку експертного дослідження від 23.04.2019 № 19/13-1/41-ЕД/19 (а. с. 21-46).

За результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів Чернігівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 № UA 102000/2019/000062/2, яким фактично було збільшено митну вартість транспортного засобу до 5106,00 Євро (а. с. 61).

Утім, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Водночас підставою для коригування відповідачем показника митної вартості товару, стала цінова інформація інтернет-ресурсу autoscout24.com та інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet.

Суд критично ставиться до такої інформації, оскільки відповідачем не обґрунтовано правомірність використання у спірному випадку відомостей вказаних ресурсів, і такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом документами про товар та в силу ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України використовуватися для визначення митної вартості.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості транспортного засобу.

Відповідно до положень ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п. 7.1. та п. 7.2. "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Судом встановлено, що Чернігівською митницею ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102210/2019/00006.

Утім, вказана картка відмови в митному оформленні містить такі ж посилання, що і рішення про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 № UA 102000/2019/000062/2, а тому також не є вмотивованою, адже не містить детального обґрунтування причин відмови в митному оформленні.

Наведені вище порушення в сукупності вказують на необґрунтованість картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102210/2019/00006.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС необхідно задовольнити.

Так, згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь позивача судовий збір у сумі 1536,8 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 № UA 102000/2019/000062/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України прийняте у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 102210/2019/00006.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Чернігівська митниця ДФС, просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156.

Дата складення повного рішення суду - 16.09.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб