Рішення

від 16.09.2019 по справі 640/9076/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2019 року № 640/9076/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп

Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд

Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Алюр

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними та скасування приписів та постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп (далі - позивач-1 та/або ТОВ Дайтона Груп ), Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд (далі - позивач-2 та/або ТОВ Будівельна компанія Інбуд ), Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр (далі - позивач-3 та/або ТОВ Архітектурне Бюро Алюр ) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач та/або ДАБІ України ) та просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп ;

2. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп ;

3. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд ;

4. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр ;

5. Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. від 21.05.2019 року №86/19/10/26-10/2105/02/2 від 21.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр .

6. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року відрито провадження в адміністративній справі №640/9076/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Мотивуючи позовні вимог позивачі зазначають що проведення позапланового заходу відповідачем здійснено з порушенням вимог норм законодавства, яким врегульовано відносини у сфері містобудівної діяльності.

Також, позивачі стверджують про порушення їх прав, які передбачені статтями 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статтею 25 Закону України Про оренду землі

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому, останній стверджував про правомірність прийнятих рішень головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на підставі направлення про проведення планового (позапланового) заходу від 25.04.2019 року №б/н направлено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. для здійснення позапланового заходу на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва (далі - об`єкт будівництва) щодо дотримання суб`єктом містобудування: Замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , код ЄДРПОУ 41964313, 49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 22, кімната 705; Генпідрядна організація - Товариство з обмеженою відповідальністю У.ЗЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІНДБУД (ТОВ БК ІНДБУД ), код ЄДРПОУ39514968, 01013. м. Київ, вул. ПРОМИСЛОВА, 6-Г; Генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю :ТЕКТУРНЕ БЮРО АЛЮР (ТОВ АРХІТЕКТУРНЕ БЮРО АЛЮР ), ЄДРПОУ 40740963, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Гідропаркова, 11, кв. 304 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №157 від 05.04.2019 року та звернення ГО Стоп свавіллю (далі - направлення від 25.04.2019 року ) (т. 1, а.с. 104).

Надалі, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України видано направлення про проведення позапланового) заходу від 07.05.2019 року №б/н, яким направлено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. для здійснення позапланового заходу на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва на підставі службової записки від 06.05.2019 року №10/26-12/04 та звернення ГО Стоп свавіллю (далі - направлення від 07.05.2019 року ) (т. 1, а.с. 105).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України складено акт від 08.05.2019 року №б/н (далі - акт ).

Відповідно до розділу VIII Опис виявлених порушень вимог законодавства встановлено наступне, що під час виїзду на місце 08.04.2019 року посадової особи Департаменту, було встановлено, що будівельні роботи на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва не виконуються будівельниками та будівельна техніка відсутня.

1. Проектна документація ТОВ Архітектурне Бюро Алюр розроблена з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме:

- не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, а саме: згідно п. 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - МОУ), де вказано, що гранично допустима висота має становити не більше 73.5 м. згідно ДБН В.2.2-15:2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , а відповідно до проектної документації Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва (Перша черга) умовна висота об`єкту проектування становить 99,00 м;

- не виконано абз. 15 п. 15 МОУ, а саме: не забезпечено нормативні місця в загальноосвітніх навчальних закладах.

Вказане є порушенням статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 2 ст. 26, ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

2. Замовником будівництва ТОВ Дайтона груп не виконано абз. 4, п. 5 МУО, а саме:

- не надано погодження проектних рішень від Міністерства культури України; не надано погодження проектних рішень від КП Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- не надано погодження проектних рішень від КП Київавтодору;

- не виконано абз. 2 п. 1 МОУ, а саме: не надано погодження щодо висотності з Державіаслужбою України.

Вказане є порушенням ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини , абз. 4 п. 56 Положення про використання повітряного простору України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 69 Повітряного кодексу України.

Тут і надалі, разом висновки акту (т. 14, а.с. 123-124).

З урахування висновків акту головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В. (далі - головний інспектор) складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, що виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1) (т. 1, а.с. 128-129).

У спірному рішенні №1 відображено висновки пункту 2 акту перевірки та вимагається від позивача-1 усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 08.06.2019 року.

Крім цього, головним інспектором складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , у якому відображені пункти 1, 2 акту та вимагається зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень, в тому числі до усунень порушень ТОВ Архітектурне Бюро Алюр (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2) (т. 1, а.с. 130-131).

Також головним інспектор складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю БК Індбуд , у якому відображені порушення викладені у пунктах 1 та 2 акту та вимагається зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень ТОВ Архітектурне Бюро Алюр та ТОВ Дайтона Груп (далі - спірне та/або оскаржуване рішення №3) (т. 1, а.с.с 132-134).

Разом з цим, головним інспектором складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр , у якому відображено порушення, що викладені в пунктах 1 та 2 акту та вимагається усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 08.06.2019 року (далі - спірне та/або оскаржуване рішення №4) (т. 1, а.с. 135-137).

В той же час, головним інспектором складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2019 року стосовно ТОВ Архітектурне Бюро Алюр (т. 1, а.с. 138-140).

Надалі, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції прийнято постанову №86/19/10-26-10/2105/02/2 від 21.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої визнано ТОВ Архітектурне Бюро Алюр винним у вчинені правопорушенні, передбаченого абз. 2, ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 172890, 00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №5) (т. 1, а.с. 141-143).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Позивачі категорично не погоджуються зі спірними рішеннями, вважають їх протиправним та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулися до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 5 вищевказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки серед іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналіз наведеного дає суду підстави стверджувати, що ані Закон №3038-VI, ані Порядок №553 не передбачає повідомлення про проведення позапланового заходу.

В той же час, пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п. 9 Порядку №553).

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Як стверджує відповідач, перед початком перевірки посадовою особою Департаменту були пред`явлені уповноваженим особам позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки 05.04.2019 року (строк дії з 08.04.2019 року до 19.04.2019 року).

В подальшому, на підставі службової записки начальника відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту від 06.05.2019 року №10/26-12/04 та наказу про продовження проведення позапланової перевірки від 07.05.2019 року №200, термін проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва продовжено на 2 дні.

Відповідач у відзиві зазначає, що під час повторного виїзду на об`єкт будівництва посадовою особою Департаменту були пред`явлені уповноваженим особам позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки 07.05.2019 року (строк дії з 07.05.2019 року до 08.05.2019 рік).

Матеріалами справи підтверджено, що копію направлень для проведення планового (позапланового) заходу від 05.04.2019 року №б/н строком дії з 08.04.2019 року до 09 04.2019 року та направлення від 07.05.2019 року б/н строком дії з 07.05.2019 року до 08.05.2019 року отримано уповноваженими особами позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчать їх підписи.

Відповідно до пунктів 16, 17, 19 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Частиною 3 пункту 11 Порядку передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

Відповідно до пункту 21 Порядку №553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що акт та спірні приписи отримані уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне бюро Алюр , що підтверджується відповідними підписами на вказаних документах.

Наведене в сукупності дає суду підстави дійти висновку про відсутність процедурних порушень при здійснені позапланового заходу на об`єкті будівництва: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , а тому твердження позивачів в цій частині є безпідставними.

Оцінюючи наявність/відсутність допущених порушень позивачами суд досліджує кожне встановлене відповідачем порушення та звертає увагу на наступне.

Так, в ході здійснення Департаментом позапланового заходу встановлено, що проектна документація ТОВ Архітектурне Бюро Алюр розроблена з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме: не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, а саме:

- згідно п. 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - МОУ), де вказано, що гранично допустима висота має становити не більше 73.5 м. згідно ДБН В.2.2-15:2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , а відповідно до проектної документації Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва (Перша черга) умовна висота об`єкту проектування становить 99,00 м.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2018 року №369 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - об`єкт будівництва) (далі - МОУ) (т. 1, а.с. 33-38).

Згідно пункту 1 МОУ гранично допустима висота 73,5 h 26,5 м згідно ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення . Остаточно висоту визначити проектною документацією за умови дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд з урахуванням висновків історико-містобудівного обґрунтування, розробленого згідно чинного законодавства.

У разі проектування об`єкта вище 50 м, узгодити проектні рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з Украерорухом, КП МА Київ (Жуляни) та Державіаслужбою України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно частини 1 статті 26 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Приписи частини 5 статті 26 Закону №3038-VI встановлюють, що містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 31 Закону №3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Так, у пункті 1.2 тому 1 проектної документації (загальна пояснювальна записка) №0104-17-1 - ЗПС зазначено, що висоту об`єкта визначено у відповідності до висновків історико-містобудівного обгрунтування, розробленого ТОВ Архіград та погоджено Департаментом культури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №060-3916 від 15.05.2018 року, а також висновку Державної Установи Інститут громадського здоров`я ім.. О.М. Марзєєва національної академії медичних наук України щодо відповідності вимогам санітарного законодавства та санітарно-гігієнічним вимогам чинних містобудівних нормативних документів №22/2477 від 24.07.2018 року за результатами розгляду проектної документації (в т.ч. з питань дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд) (абз. 4 т. 2, а.с. 138).

Територія ділянки витягнута в меридіональному напрямку і складає 2,7873 га. Рельєф ділянки потребує ряду заходів з інженерної підготовки території. Перепади висот в межах території складають від 155,0 до 187,5 в Балтійській системі висот з падінням рельєфу з півдня на північ (абз. 5 т. 2, а.с. 138).

У пункті 2 висновків історико-містобудівного обгрунтування вказано, що враховуючи тенденцію щодо підвищення загального рівня поверхневості забудови досліджувального району до 20-25 поверхів і значну деградованість історичного середовища, вважається доцільне прийняти схему забудови на рівні 32 поверхів. Остаточна кількість поверхів комплексу має бути визначена після опрацювання його об`ємно-планувального вирішення у складі проектної документації в межах абсолютних висотних позначок 150 м від денної поверхні землі (до позначки 320,0 м в БСП) (т. 1, а.с. 160-161).

Балтійська система висот (БСВ)- прийнята в СРСР у 1977 році система абсолютних висот, відлік яких ведеться від нуля кронштадтського футштока. Від цієї позначки відрахувані висоти опорних геодезичних пунктів, які позначені на місцевості різними геодезичними знаками та нанесені на карти (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82).

В свою чергу, абсолютна висота, або абсолютна відмітка (у геодезії) це відстань (в метрах) по вертикалі від будь-якої точки на поверхні Землі до середнього рівня поверхні океану, що не порушеного хвилюванням і приливами, або до поверхні геоїда.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Архіград" за замовленням позивача-1 було розроблено історико-містобудівне обґрунтування будівництва об`єкта будівництва.

Умовна позначка будівлі у проектній документації відповідає визначеній в розробленому історико-містобудівному обґрунтуванні. Загальна висота будівлі визначається як різниця позначок низу покриття над котельнею та проїздом по вул. Амосова та складає 109 м. Максимальна відмітка будівлі в Балтійській системі висот складає 302.02 м. та відповідає відмітці верхньої точки заземлення будівлі.

Також судом встановлено, що ТОВ Дайтона Груп отримано науковий звіт Державної установи "Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва" щодо відповідності вимогам санітарного законодавства розміщення та функціонування об`єкту №22/2477 від 24.07.2018 року за результатами розгляду проектної документації (в т.ч. з питань дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд).

Крім того, ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" на замовлення позивача-1 надано Висновок експертного будівельно-технічного дослідження №2713 від 17.12.2018 року стосовно відповідності проекту будівництва вимогам містобудівних умов та обмежень в частині вимог граничнодопустимої висоти об`єкта.

Відхилення від вимог нормативних документів при розташуванні комплексу з трьох висотних будинків з умовною позначкою 99,3 м на відстані 2,9 км від пожежної частини розглянуто на засіданні секції Науково-технічної ради Мінрегіону 05.03.2019 року та погоджено листом Мінрегіону №7/14.5/4993-19 від 26.03.2019 року.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність факту не дотримання гранично допустимої висоти об`єкту будівництва.

Разом з цим, суд звертає увагу, що жодних пояснень, у тому числі спростувань доводів позивачів в цій частині відповідачем не надано.

Що ж стосується не виконання ТОВ Дайтона Груп вимог абзацу 15 пункту 15 МОУ, а саме: не забезпечено нормативні місця в загальноосвітніх навчальних закладах слід вказати наступне.

Абзацом 15 пункту 5 МОУ визначено необхідність вести проектування з урахуванням нормативної забезпеченості місцями в загальноосвітніх навчальних закладах в радіусі доступності відповідно до ДБН 360-92."

У розділі "Загальна пояснювальна записка" Тому 1 затвердженої проектної документації на сторінці 17 вказано "...На нормативній відстані від об`єкта розташовані дві загальноосвітні школи: №187 по вул. Волгоградській, 23 та №60 по вул. Волгоградській, 1/2", які забезпечують потребу в розрахованих 113 місцях у загальноосвітніх навчальних школах на об`єкт будівництва (в частині першої черги, порядок розрахунку наведено на сторінках 17 та 18 Тому І проекту).

Відстань від об`єкта до загальноосвітньої школи №187 по вул. Волгоградській, 23 складає 445 м., до середньої загальноосвітньої школи №60 по вул. Волгоградській, 1/2 - "50 м, тоді як нормативна відстань згідно Додатку Е.5 ДБН Б.2.2-12:2018 ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ (виданого на заміну ДБН 360-92 та використаного в ході проектування) становить до 800 м.

Разом з цим, при вирішення спору по суті суд враховує наданий ТОВ Архітектурне бюро Алюр лист Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26.07.2019 року №108/31-2424.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивачів, що в ході розробки проектної документації позивачем - 3 було дотримано вимоги, які визначені абзацом 15 пункту 5 МУО, а відтак висновок інспектора в цій частині є хибним. Доказів зворотного відповідачем до суду не надано, як і не надано жодних пояснень на спростування вищевказаного.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що в ході розгляду справи не підтверджено порушення ТОВ Архітектурне Бюро Алюр при розроблені проектної документації вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме: не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, а саме: згідно п. 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - МОУ), де вказано, що гранично допустима висота має становити не більше 73.5 м. згідно ДБН В.2.2-15:2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , а відповідно до проектної документації Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва (Перша черга) умовна висота об`єкту проектування становить 99,00 м; не виконано абз. 15 п. 15 МОУ, а саме: не забезпечено нормативні місця в загальноосвітніх навчальних закладах, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №4.

Як наслідок, наявні підстави для скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. від 21.05.2019 року №86/19/10/26-10/2105/02/2 від 21.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр .

Оцінюючи наявність чи відсутність порушень викладених в пункті 2 акту суд звертає увагу на наступне.

Так, згідно абзацу 2 пункту 1 МОУ передбачено, що у разі проектування об`єкта вище 50 метрів узгодити проектні рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з Украерорухом, КП МА '"Київ" (Жуляни) та Державіаслужбою України".

Відповідно до абзацу 7 пункту 5 МОУ ділянка потрапляє в зону обмеженого використання території від аеропортів. При проектуванні врахувати вимоги статті 69 Повітряного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 69 Повітряного кодексу України встановлено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

В свою чергу, приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден (п. 84 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 69 Повітряного кодексу України на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать: 1) будівництво, вибухові роботи; 2) діяльність, що сприяє скупченню птахів; 3) установлення радіовипромінювальних пристроїв; 4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; 5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів; 6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; 7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації (ч. 3 ст. 69 Повітряного кодексу України).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721 затверджено Порядок погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Порядок №721).

Згідно з пунктом 1.5. Порядку №721 на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об`єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства.

Для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від ТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТА КТА - контрольна точка аеродрому (п. 1.4 Порядку №721).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954 затверджено Положення про використання повітряного простору України (далі - Положення №954), згідно пункту 57 якого погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції: аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

В свою чергу, за пунктом 2.1 Порядку №721, погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження. Погодження здійснюється в місячний строк з дня реєстрації заявки (п. 2.3 Порядку №721).

Згідно пункту 3.4 Порядку №721 Державіаслужба України розглядає матеріали, проводить оцінку розміщення об`єктів, що проектуються з урахуванням висновку експлуатанта, висновку провайдера, та надає висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 4 до Порядку), або готує обґрунтовану відмову у наданні погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 5 до Порядку).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп Національним авіаційним університетом розроблено Експертний висновок за результатами авіаційного дослідження з визначення ризиків щодо безпеки польотів через наявність висотних перешкод на приаеродромній території аеродрому "Київ" (Жуляни) по об`єкту "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" від 17.05.2018 року.

Також, позивачем-1 отримано висновки КП "Аеропорт Київ" від 01.08.2018 року №7.4-29-125, ДП "Антонов" від 21.08.2018 року № 271/9332-18, ТОВ "Амадеус КО" від 04.07.2018 №040718-2, експлуатанта аеродрому Київ/Бориспіль 27.06.2018 року № 01-22- 479, Генерального штабу Збройних сил України від 11.07.2018 року №350/3/1331, якими погоджено місце розташування та висота об`єкту будівництва.

26.04.2019 року ТОВ Дайтона Груп було направлено до Державної авіаційної служби України заяву №26-04/19-01 щодо розгляду та надання погодження місця розташування та висоти об`єкту будівництва з доданими матеріалами для погодження місця розташування об`єкта та висотності об`єкту будівництва (вхідний номер заявки 6370/01/1-1-19 від 12.05.2019 року).

Разом з цим, в матеріалах справи міститься висновок Державної авіаційної служби України щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на при аеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, яким узгоджено місце розташування об`єкту за адресою: вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва з абсолютною відміткою найвищої точки об`єкту та монтажного крану Н = 303, 00 м у БСВ.

Також при вирішення спору по суті суд враховує, що абзацом 4 пунктом 5 МОУ встановлено необхідність отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини).

Абзацом 5 пункту 5 МОУ передбачено обставини отримання дозволу на виконання робіт згідно чинного законодавства у разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ).

Позивачі у позовній заяві стверджують про відсутність необхідності отримання дозволу на виконання робіт від Міністерства Культури України, проте суд з даними твердженнями не погоджується, з огляду на наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.200 року №1805-III (далі - Закон №1805-III).

Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.

Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону №1805-III визначено, зокрема, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність, а зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Згідно пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2012 року №318 Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмежень господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок №318) проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі не затвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону (п. 9 Порядку №318).

Аналіз вищевказаного дає суду підстави дійти висновку, що історико-містобудівне обґрунтування погоджується Міністерством культури України або іншим органом охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України.

В свою чергу, за відсутності історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Так, в матеріалах справи міститься історико-містобудівне обґрунтування та лист Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.05.2018 року №060-3916, яким погоджено історико-містобудівне обґрунтування по об`єкту Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва в частині реалізації містобудівних перетворень, передбачених в матеріалах Ради народних депутатів від 16.07.1979 року №920 ( в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.12.2007 року №1714).

Разом з цим, суд звертає увагу, що зазначений лист містить в собі посилання на вимоги наказу Міністерства культури України від 17.02.2012 року №122 Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань , відповідно до якого історико-містобудівне обґрунтування належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфер охорони культурної спадщини - Міністерства культури України.

Суд враховує приписи наведеного наказу, проте варто зазначити, що станом на час вирішення спору по суті наказ Міністерства культури України від 17.02.2012 року №122 Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань втратив свою чинність з 01.01.2019 року на підставі наказу Міністерства культури України від 07.12.2018 року №1079 Про визнання таким, що втратив чинність, наказ Міністерства культури України від 17 лютого 2012 р. №122 .

Тобто, станом на час вирішення спору по суті вимоги щодо погодження Міністерством культури України історико-містобудівного обґрунтування не передбачено.

За підсумком наведеного суд вважає, що відповідачем в ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності отримання відповідного висновку від Міністерства культури України.

Більше того, відзив поданий відповідачем не міститься в собі жодного правового обґрунтування щодо зазначеного питання.

Між тим, в цій частині суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 26 Закону №3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Абзацом 1 частини 1 статті 31 Закону №3038-VI визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 31 Закону №3038-VI обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які: за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Судом встановлено, що спеціалізованою експертною організацією - ТОВ Консалтингова компанія Галілео було проведено експертизу проектної документації та видано експертний звіт №01-002-19/П від 17.01.2019 року, яким підтверджено дотримання в ході розробки проектної документації відповідних вимог та рекомендовано її до затвердження.

Таким чином, враховуючи наведене в сукупності суд вважає, що висновки акту перевірки в цій частині належними та допустимими доказами не підтверджено, а в ході розгляду справи відповідачем доводів позивачів не спростовано.

Що ж стосується відсутності погодження проектних рішень від КП Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід вказати наступне.

Згідно абзацу 6 пункту 5 МОУ ділянка проектування потрапляє до зсувонебезпечної території. Забезпечити виконання вимог щодо захисту ділянки і споруд від зсувів згідно з технічними умовами КП Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ТОВ Дайтона Груп отримано від КП Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) технічні умови на проектування будівництва житлово-офісного-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва від 06.07.2018 року №321-08/401.

З метою виконання технічних умов від 06.07.2018 року №321-08/401, до початку проведення підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці, позивачем-3 виконано інженерно-геологічні вишукування та оцінено як стійкість усього схилу, так і локальних ділянок в природному стані і в прогнозованих несприятливих умовах. Результати вишукувань враховано під час проектування об`єкту будівництва.

Крім цього, як стверджують позивачі, до початку проведення підготовчих та будівельних робіт, позивачем-2 (відповідно до вимог проектної документації буде укріплено схили протизсувними спорудами. При проведенні земляних робіт, з метою недопущення екскавації зріджених ґрунтів, планується тимчасове укріплення укосів.

Також, як зазначають позивачі під час проектування об`єкту будівництва враховано технічні умови від 06.07.2018 року №321-08/401 та передбачено у проектній документації організацію поверхневого та підземного стоків на ділянці проектування, застосування конструкцій водоносних комунікацій, які не допускають витікань та водонасичення ґрунтів, недопущення впливу динамічних навантажень, які можуть призвести до порушення стійкості території, а також виконання протизсувних заходів в першу чергу до основної забудови.

Окрім того, даними технічними умовами передбачено, що звіт про інженерно геологічні вишукування, генеральний план, вертикальне планування та інші проектні матеріали, відповідно до стадії проектування, слід подати до КП "СУППР" для розгляду та перевірки відповідності технічним умовам.

Враховуючи вищевказані обставини в своїй сукупності, на думку суду, позивачами дотримано вимоги абзацу 6 пункту 5 МОУ.

Суд наголошує, що відповідачем в ході розгляду справи доводів позивачів не спростовано.

Що ж стосується висновків відповідача про відсутність погодження проектних рішень від КП "Київавтодору" суд зазначає наступне.

Так, ТОВ Дайтона Груп в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської ради) було отримано, а позивачем-3 враховано при розробці проектної документації на об`єкт технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду №144-9-18 від 23.10.2018 року.

Пунктом 4 зазначених технічних умов було передбачено, що для отримання умов виконання робіт проект необхідно надати на розгляд КП "Київавтодору".

Виконання зазначених вимог підтверджується відміткою про погодження №598 від 15.05.2019 на Схемі генерального плану об`єкту.

Таким чином, станом на час розгляду справи погодження проектних рішень від КП "Київавтодору" отримано.

За підсумком наведеного суд приходить до висновку, що станом на час розгляду справи відсутні порушення, які викладенні в спірних приписах.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про невідповідність спірних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак останні підлягають скасуванню, а адміністративний позов до задоволення.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то понесені позивачами судові витрати слід присудити на користь останніх за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворицького, б. 22, код ЄДРПОУ 41964313), Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд (01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 6-Г, код ЄДРПОУ 39514968), Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гідропаркова, б. 11, кв. 304, код ЄДРПОУ 40740963) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп .

3. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп .

4. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Індбуд .

5. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.05.2019 року, складений головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюком А.В., за результатами позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва , виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр .

6. Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Воронюка А.В. від 21.05.2019 року №86/19/10/26-10/2105/02/2 від 21.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр .

7. Судові витрати в розмірі 10 277 (десять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 35 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурне Бюро Алюр (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гідропаркова, б. 11, кв. 304, код ЄДРПОУ 40740963) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912).

8. Судові витрати в розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворицького, б. 22, код ЄДРПОУ 41964313) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912).

9. Судові витрати в розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. присудити на користь) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Інбуд (01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 6-Г, код ЄДРПОУ 39514968) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, б. 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін