Ухвала

від 16.09.2019 по справі 520/1639/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2019 року

Київ

справа №520/1639/19

адміністративне провадження №К/9901/25497/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 520/1639/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернопромресурс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

05.09.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозернопромресурс" звернулося в Харківський окружний адміністративний суд з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.02.2019 №00000011420.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозернопромресурс" щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 30.11.2018, валютного - за період 01.10.2015 по 30.11.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2015 по 30.11.2018, за результатами якої складено акт від 22.01.2019 № 178/20-40-14-20-07/37283725.

12.02.2019 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00000011420, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 177373,75 грн, (з них за податковими зобов`язаннями 141899,00 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35474,75 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019 №00000011420 у розмірі 177373,75 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Харківській області не погодившись із судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №520/1639/19, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №520/1639/19 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2019 №00000011420 у розмірі 177373,75 грн.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі №520/1639/19- не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 520/1639/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова