Постанова

від 16.09.2019 по справі 695/2557/17

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/821/117/19 Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Храпка В.Д., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Пальмиравідгодівля на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Пальміравідгодівля про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за орендними платежами, -:

в с т а н о в и в :

В вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за орендними платежами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 9 липня 2013 року між ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля був укладений договір оренди землі, який зареєстрований реєстраційною службою Золотоніського міськрайонного управління юстиції 17 квітня 2014 року за №20803725, за умовами якого СТОВ Пальміравідгодівля отримала в оренду земельну ділянку терміном на 12 календарних років.

13 серпня 2014 року орендодавець вказаної земельної ділянки помер.

Відповідно до договору про поділ спадщини від 26 серпня 2016 року позивач отримала у спадщину вказану земельну ділянку, площею 3,7515 га, з кадастровим №7121588800:04:001:0501.

Відповідач з часу смерті спадкодавця, в порушення договору оренди землі, свої зобов`язання належним чином не виконував та не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого утворилась заборгованість.

При цьому позивач починаючи з 2015 року повідомляла відповідача про свої майнові права на орендовану останнім земельну ділянку, однак з боку відповідача не надійшло жодної мотивованої відповіді з приводу причин невиконання своїх зобов`язань по сплаті орендної плати за користування землею.

Також позивач зазначає, що вказаний договір оренди землі укладений із порушеннями норм чинного законодавства.

Так в п. 41 договору оренди землі від 09.07.2013 року зазначено, що в разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, така особа зобов`язана укласти із орендарем новий договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк, що є взаємовиключними вимогами та не відповідають принципам вільного волевиявлення та свободи укладення договору, які закріплені в ст.ст. 3, 6, 627 ЦПК України.

Пунктом 10 договору оренди землі визначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексації та без урахування індексів інфляції, що суперечить нормам ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Внаслідок інфляційних процесів та відчутного знецінення національної валюти за період 2014-2016 років істотно змінились обставини, якими сторони керувались під час погодження пункту 10 договору щодо відсутності індексації орендної плати.

Також позивач звертає увагу і на те, що відсутня нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка орендується.

Із-за відсутності витягу щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та відсутність щорічної індексації орендної плати за землю відповідач систематично ще й не сплачує на користь орендодавця в установленому порядку орендну плату за землю та ухиляється від виконання фінансових зобов`язань перед власником (спадкоємцем) земельного паю.

На підставі викладеного позивач просила розірвати договір оренди землі, укладений 9 липня 2013 року між ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля та зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3.7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501.

Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за землю за період 2014-2016 роки в сумі 19274.67 гривень.

Зобов`язати СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування та виплату індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2014-2016 роки.

В подальшому позивач позовні вимоги уточнила, зазначаючи, що відповідач не виплачував передбачену договором орендну плату за 2014-2017 роки, при цьому позивач повідомляла відповідача про майнові права на орендовану земельну ділянку. Заперечила отримання ОСОБА_2 через довірену особу виплату 20 березня 2014 року в сумі 5460 гривень.

Просила розірвати договір оренди землі, укладений 9 липня 2013 року між ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля та зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3.7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501.

Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за землю за період 2014-2017 роки в сумі 25699.56 гривень.

Зобов`язати СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування та виплату індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2014-2017 роки.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 09.07.2013 р. між спадкодавцем - ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.04.2014 р. за №12591384, та зобов`язано відповідача СТОВ Пальміравідгодівля повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501, яка знаходиться за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, Привітненська сільська рада.

Стягнуто із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю за період 2015-2018 роки в сумі 25 699,56 гривень.

Зобов`язано СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою, площею 3,7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501, яка розташована в адміністративних межах Привітненської сільської ради Золотоніського району, за період 2015-2018 роки, та провести виплату ОСОБА_1 нарахованої за вказаний період індексації орендної плати за землю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду СТОВ Пальміравідгодівля подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить скасувати його та ухвалити нову постанову якою відмовити в позові повністю. Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що судом не враховано, що позивач не надавала належні документи, які підтверджували б набуття права власності на землю та реквізити куди необхідно було перерахувати грошові кошти від отримання яких в подальшому відмовилась, не дано оцінки показам свідків та не вірно відображені їх покази. Виконання боржником свого зобов`язання шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса є правом боржника, а не його обов`язком, як є і правом сторін договору визначити розмір орендної плати за землю без урахування індексації. Наявність в договорі нормативної грошової оцінки не визначено законом як істотну умову договору. Інфляційні процеси існували і на час укладення договору, а тому вказана обставина не може бути підставою для розірвання договору. Також суд ухвалюючи оскаржуване рішення вийшов за межі позовних вимог.

В відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що відповідачу було відомо як про смерть спадкодавця так і про його спадкоємця, а на неодноразові звернення позивача та її адвоката про виплату орендної плати надходили лише письмові відписки. Отримавши у спадщину земельну ділянку, позивач одразу повідомила про це орендаря. Надавши апеляційному суду копії листів до нотаріусів про відкриття депозитних рахунків на перерахування орендної плати , апелянтом не надано доказів їх направлення та відсутні відповіді всіх нотаріусів регіону, крім того нотаріус Шипович Я.М. зазначила про можливість такого за плату. Доводи апелянта, що позивач відмовлялась від отримання плати є надуманими, крім того відповідач міг зазначені кошти внести на депозит нотаріуса. Інші обставини викладені у відзиві, дублюють обґрунтування викладенні в позовній заяві.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач, не виконував умови укладеного договору та не сплачував позивачу орендну плату за період 2015-2018 роки, що є систематичним невиконанням своїх зобов`язань та підставою для розірвання договору. Умова договору оренди, що орендна плата здійснюється без урахування індексації та без урахування індексів інфляції суперечить Закону України Про оренду землі , а внаслідок інфляційних процесів та знецінення національної валюти істотно змінились обставини, якими сторони керувалися при укладені договору, що є також підставою для розірвання договору. Окрім цього суд прийшов до висновку про необхідність проведення індексації орендної плати.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля 09 липня 2013 року був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3.7515 га, з кадастровим 7121588800:04:001:0501 на строк до 31 грудня 2025 року з моменту державної реєстрації права оренди.

Згідно п.9 цього договору розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою складає 6424 гривень 89 копійок за кожен рік використання земельної ділянки по договору оренди. Форма орендної плати : грошова - 50%, натуральна - 50%, відробіткова -0%, або визначається за домовленістю сторін , шляхом отримання за місцем знаходження орендаря.

В п.11 договору оренди землі, сторони погодили, що орендна плата сплачується протягом терміну дії договору , не пізніше, як у термін від 15 серпня до 30 грудня кожного року.

Частиною 1 статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26 серпня 2016 року між спадкоємцями був укладений договір про поділ спадщини, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у спадщину серед іншого земельну ділянку площею 3.7515 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 7121588800:04:001:0501, розташовану за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Привітненська сільська рада. (т.1, а.с.9)

30 серпня 2016 року , на підставі вказаного договору, ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку. (т.1, а.с.10)

В пункті 41 укладеного договору оренди сторони домовились, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Таким чином до позивача перейшли права та обов`язки за укладеним договором оренди землі.

Листом від 2 жовтня 2016 року , отриманий відповідачем 4 листопада 2016 року (т.1 а.с. 17),позивач повідомила відповідача, що вона є спадкоємцем земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 та додала до листа копію свідоцтва на спадщину.

Листом від 24 червня 2017 року, отриманий відповідачем 27 червня 2017 року (т.1 а.с.18) позивач просила відповідача видати довідку про заборгованість по орендній платі за договором оренди від 9 липня 2013 року.

Листом від 22 липня 2017 року, отриманий відповідачем 28 липня 2017 року (т.1 а.с.19) позивач висловила претензію відповідачу серед іншого і щодо не проведення орендної плати.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідач знав про те, що до позивача , як спадкоємця, перейшли права та обов`язки по договору оренди землі укладеного з ОСОБА_2

Доводи відповідача, що доданий документ був поганої якості, спростовується запереченням останнього, де сам відповідач зазначає, що на підставі такого документа ним було видано позивачу запитувана нею копія укладеного договору оренди.

Оформлення права на спадщину відбувається шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, що витікає з глави 89 ЦК України. Тому наявність такого свідоцтва підтверджує належне оформлення права на спадщину, а відтак доводи відповідача, що доказом підтвердженням права позивача на земельну ділянку є лише документ про державну реєстрацію такого права є необґрунтованим.

Це також підтверджується і тим, що в день видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 серпня 2016 року , на підставі останнього право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121588800:04:001:0501 було зареєстровано за позивачем. (т.1, а.с.14-16)

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поняття порушення зобов`язання визначено частиною 1 статті 610 ЦК України відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договором оренди встановлено, що орендна плата сплачується протягом терміну дії договору , не пізніше, як у термін від 15 серпня до 30 грудня кожного року.(п.11)

Відповідач вказану умову договору не виконував та не сплачував орендну плату.

Визначаючи період невиконання відповідачем зобов`язання та розмір заборгованості, суд першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права.

Уточнюючи позовні вимоги, позивач зазначав про період заборгованості 2014-2017 роки.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В порушення вказаної норми права, суд визначив заборгованість за період 2015-2018 рік.

За 2014 рік ОСОБА_2 отримав плату через представника в березні 2014 року, що підтверджується відомістю та довіреністю.(т.1, а.с.46,47)

Доводи позивача, про те, що вказана особа не отримувала зазначену плату не підтверджується належними та допустими доказами.

Тому невиконання взятого за договором зобовязання відбулось за 2015,2016,2017 року і сума зобогованості складає 3Х6424.89 =19274.67 гривень.

З цих підстав рішення суду в частині стягненя боргу підлягає зміні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом д) частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Доводи відповідача, що позивач відмовлялась від отримання орендної плати не можуть достеменно встановлюватись на підставі показів свідків та актів, оскільки ЦК України передбачає механізм захисту боржника у разі ухилення кредитора від прийняття виконання зобов`язання (ст..537 ЦК України), також маються інші механізми виконання грошового зобов`язання в тому числі і шляхом поштового переказу і така нотаріальна дія як прийняття на депозитний рахунок нотаріуса грошових коштів можлива з їх оплатою, про що відповідача повідомлено на його запит приватним нотаріусом Шипович Я.І. (т.2 а.с.39)

За таких обставин, судом першої інстанції вірно було встановлено наявність системної несплати орендної плати, що і є підставою для розірвання укладеного договору.

Разом з тим, апеляційний суд, не може погодитись з частиною обґрунтування викладеного в рішенні суду та задоволенням судом такої позовної вимоги як зобов`язання СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування та виплату індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на час виникнення правовідносин, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Конструкція вказаної норми права встановлює, що сторони в договорі щодо індексації можуть визначити інші умови.

Такі умови були викладені в укладеному договорі оренди, де в п.10 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації та без урахування індексів інфляції.

Недотримання вимог статті 15 Закону України Про оренду землі тягне за собою наслідки недійсності такого договору, а не його розірвання, що прямо зазначено у вказаній нормі права в редакції на час виникнення правовідносин.

В зв`язку з чим, вимога про зобов`язання провести нарахування та виплату індексації не підлягає задоволенню, а відтак рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог позивача і відсутність грошової оцінки земельної ділянки.

Не є обставиною яка тягне за собою розірвання договору і знецінення національної валюти.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Під час судового розгляду справи позивачем не було надано доказів одночасно існування усіх вказаних умов, за яких договір може бути розірваний на її вимогу у судовому порядку.

Кризові явища у економіці України мали місце і раніше, як до дати укладення договору у 2013 році, так і після його реєстрації. Зокрема після фінансово-економічної кризи 2008-2009 років мали місце і різке знецінення грошової одиниці України, і різка інфляція, і значне зростання цін та погіршення економічної ситуації в Україні.

Таким чином в момент укладення договору, сторони могли передбачати, що такі зміни можуть настати, тому визначаючи зміст договору, могли зазначити його умови такими, які усували б наслідки які можуть настати.

Окрім цього серед засад цивільного законодавства зокрема є справедливість , добросовісність та розумність. (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України)

Здешевлення національної валюти вплинуло на всіх учасників цивільних відносин, в тому числі і на відповідача, а відтак є несправедливим перекладення його наслідків лише на останнього.

Така правова позиція була викладена Верховним Судом, у постанові від 19 липня 2018 року у справі № 910/17827/17.

За таких обставин суд першої інстанції в повній мірі зазначені норми права та обставини справи не врахував, в зв`язку з чим, апеляційний суд, приходить до висновку, про зміну оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст..ст.374,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Пальмиравідгодівля - задовольнити частково, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року - змінити, зменшивши суму заборгованості по орендній платі яка підлягає стягненню з 25699.56 гривень до 19274.67 гривень за період з 2015 року по 2017 рік.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року в частині зобов`язання СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою та проведення виплати ОСОБА_1 нарахованої індексації - скасувати та відмовити в задоволенні зазначеної позовної вимоги.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Пальміравідгодівля на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 853 гривни 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Пальміравідгодівля судовий збір в сумі 640 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 16 вересня 2019 року.

Судді