Ухвала

від 04.11.2019 по справі 695/2557/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 695/2557/17

провадження № 61-18937ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року у складі судді Середи Л. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня

2019 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Храпка В. Д., Новікова О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

В вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля (далі - СТОВ Пальміравідгодівля ) про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 09 липня 2013 року між ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля був укладений договір оренди землі, за умовами якого СТОВ Пальміравідгодівля отримало в оренду земельну ділянку терміном на 12 календарних років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до договору про поділ спадщини від 26 серпня 2016 року позивач отримала у спадщину зазначену земельну ділянку, площею 3,7515 га, з кадастровим №7121588800:04:001:0501.

Відповідач з часу смерті ОСОБА_2 , умови договору оренди землі належним чином не виконував та не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого утворилась заборгованість. Також зазначала, що договір оренди землі укладений із порушеннями норм чинного законодавства.

Посилаючись на наведене, просила розірвати договір оренди землі, укладений 09 липня 2013 року між ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля , зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501. Стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за 2015-2018 роки в сумі

25 699, 56 грн та зобов`язати СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування та виплату індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від

22 березня 2019 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 09 липня 2013 року між

ОСОБА_2 та СТОВ Пальміравідгодівля та зобов`язано відповідача СТОВ Пальміравідгодівля повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 3,7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501, яка знаходиться за адресою: Привітненська сільська рада, Золотоніський р-н., Черкаська обл.

Стягнуто із СТОВ Пальміравідгодівля на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю за період 2015-2018 роки в сумі 25 699,56 грн.

Зобов`язано СТОВ Пальміравідгодівля провести нарахування індексації по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 3,7515 га, кадастровий номер 7121588800:04:001:0501 та провести виплату ОСОБА_1 нарахованої за вказаний період індексації орендної плати за землю.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу СТОВ Пальміравідгодівля задоволено частково. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня

2019 року змінено, зменшено суму заборгованості по орендній платі, яка підлягає стягненню з 25 699,56 грн до 19 274,67 грн за період з 2015 року по

2017 рік.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга СТОВ Пальміравідгодівля , у якій заявник просив скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Предметом спору в даній справі є вимоги про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 25 699,56 грн.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22 березня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Пальміравідгодівля про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик