Рішення

від 12.09.2019 по справі 140/2387/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2387/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю представника позивача Коцюри Ю.В.,

представника відповідача Нівчика А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибм`яспром» до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 0039325212,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сибм`яспром» (далі - ТзОВ «Сибм`яспром» , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 0039325212.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а в подальшому ухвалою суду від 30.08.2019 за клопотанням представника відповідача ухвалено розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін, судове засідання призначено на 10:30 год. 12.09.2019 (а.с. 1,76).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області за наслідками проведеної камеральної перевірки з питань повноти нарахування та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості прийнято податкове повідомлення-рішення №0039325212 від 08.05.2019, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 26510,90 грн.

Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач протягом 2017-2018 років був платником єдиного податку третьої групи та крім виду діяльності - надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна здійснює такий вид діяльності як виробництво м`ясних продуктів та виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, які в свою чергу відносяться до секції В Переробна промисловість Національного класифікатора України ДК 009:2010, що дає підстави вважати підприємство промисловим.

Отже, з врахуванням видів діяльності позивача, згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010, промислові об`єкти нерухомості товариства, зокрема, адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, складське приміщення, гараж не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах.

Зазначає, що в даному випадку наявні дві обов`язкові умови, необхідні для застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2. статті 266 ПК України щодо оподаткування об`єктів нерухомості, відмінних від земельної ділянки ТзОВ «Сибм`яспром» , а саме: наявність будівель промисловості та перебування їх у власності промислового підприємства.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає будівлі промисловості, що належать товариству, не є об`єктом оподаткування в силу приписів підпункту 266.2.2 пункту 266.2. статті 266 ПК України і податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на них не повинен нараховуватись.

З наведених підстав позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У відзиві на позов (а.с.64-66) представник відповідача позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що камеральною перевіркою встановлено, що за ТзОВ Сибм`яспром на території с. Дубове рахуються об`єкти нерухомого майна: гараж, загальна площа - 83,0 м. кв.; складське приміщення, загальна площа - 20,5 м.кв.; адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, загальна площа - 1263,3 м.кв.; прохідна, загальна площа - 24,5 м.кв.

Відповідно до договорів оренди наданих ТзОВ Сибм`яспром , товариство здає в оренду частину адміністративно - виробничого приміщення з ковбасним цехом 53 м.кв., та виробничо-складське приміщення 210 м.кв.

Згідно інформації, наданої позивачем товариство з 2007 року і по даний час не займається виробництвом м`ясних продуктів (КВЕД 10.13), а всі приміщення здає в оренду згідно КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна , який є в переліку видів діяльності товариства і дохід вказаний в декларації за 2018 рік виключно від оренди.

В поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та за 2018 рік товариством задекларовано нерухоме майно, площею лише 263 м.кв., за кожен рік відповідно.

Підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2. статті 266 ПК України встановлює, що не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідач, посилаючись на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 зазначає, що використаний у статті 266 ПК України термін будівлі промисловості має застосовуватися виключно відносно будівель, що експлуатуються промисловими підприємствами різних галузь. А відтак, не лише цільове призначення нежитлової будівлі згідно правовстановлюючих документів, а й фактичне її використання як об`єкту промисловості, є підставою для застосування пільги з оподаткування відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України.

Звертає увагу на те, що будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не будуть об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у разі використання власних таких об`єктів - підприємств промисловості для власних потреб.

Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, що використовуються не за призначенням, оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та керуючись нормами підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України контролюючим органом було встановлено, що ТзОВ Сибм`яспром занижено базу оподаткування податку на нерухоме майно.

Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та винесеним з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (а.с. 72-74) позивач не погоджується з доводами відповідача, з аналогічних підстав, викладених у позові.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Сибм`яспром» зареєстроване як юридична особа 31.03.2000, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, є платником податків та відповідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України здійснює види діяльності за КВЕД - 2010: виробництво м`ясних продуктів 10.13); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (46.32); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (68.20) (а.с. 11-13).

ТзОВ Сибм`яспром подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та за 2018 рік в розділі 5 зазначених Декларацій код виду економічної діяльності (КВЕД) товариством зазначено КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна , відповідно до яких задекларовано нерухоме майно, площею 263 м.кв., за кожен рік відповідно.

11.04.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області Стречень І.В. проведено камеральну перевірку за 2017-2018 роки з питань повноти нарахування та своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. За результатами якої складено акт №8021/03-20-52-12/21735898 від 11.04.2019, в якому зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України, в результаті чого, занижене податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік в сумі 8605,60 грн. ( в тому числі: за 1 квартал - 860,56 грн., за 2 квартал - 2581,68 грн., за 3 квартал - 2581,68 грн., за 4 квартал - 2581,68 грн.) та за 2018 рік в сумі 12603,12 грн. ( в тому числі : за 1 квартал - 3150,78 грн., за 2 квартал - 3150,78 грн., за 3 квартал - 3150,78 грн., за 4 квартал - 3150,78 грн.).

Висновки податкового органу базуються на тому, що товариство з 2007 року не займається виробництвом м`ясних продуктів (КВЕД 10.13), а всі приміщення здає в оренду згідно з КВЕД (68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 15.03.2017 за товариством на території с. Дубове рахуються такі об`єкти нерухомого майна: гараж, загальна площа 83,0 кв.м, складське приміщення, загальна площа 20,5 кв.м, адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, загальна площа 1263,3 кв.м, прохідна, загальна площа 24,5 кв.м.

Підприємство, основним видом економічної діяльності якого за КВЕД є Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна не може використати податкову пільгу, надану абзацом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а саме виключення з об`єктів оподаткування будівель промисловості, зокрема складських приміщень промислових підприємств.

Норма підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України містить уточнення щодо виду економічної діяльності суб`єктів господарювання, які можуть використати податкову пільгу, зокрема підприємства промисловості.

Будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не будуть об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у разі використання власних таких об`єктів - підприємств промисловості для власних потреб.

Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, що використовуються не за призначенням, оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та керуючись нормами підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України контролюючим органом було встановлено, що ТзОВ Сибм`яспром занижено базу оподаткування податку на нерухоме майно.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті №8021/03-20-52-12/21735898 від 11.04.2019, подав письмові заперечення, однак листом від 06.05.2019 № 14587/10/03 ГУ ДФС у Волинській області повідомило, що висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 39-42).

08.05.2019 ГУ ДФС у Волинській області на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0039325212, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 26510,90 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 21208,72 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5302,18 грн. (а.с. 45).

ТзОВ «Сибм`яспром» оскаржило податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.05.2019 № 0039325212 до Державної фіскальної служби України, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 22.07.2019 № 34634/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.05.2019 № 0039325212 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.49-52).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2019 № 0039325212 позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

З матеріалів справи слідує, що у власності ТзОВ «Сибм`яспром» за адресою: Ковельський район, с. Дубове, вул. Гулака Артемовського, 9 є об`єкти нежитлової нерухомості, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: прохідна (літера-Б-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 24,5 кв.м; складське приміщення (літера Г-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 20,5 кв.м; адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом (літера А-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 1263,3 кв.м; гараж (літера В-1), об`єкт житлової нерухомості (Ні), загальною площею 83 кв.м (а.с. 14-17).

01.01.2017 між ТзОВ «Сибм`яспром» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір найму (оренди) приміщення №1 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину адміністративно-виробничого приміщення з ковбасним цехом (літера А-1) площею 53 кв.м., яке знаходиться за адресою: Ковельський район, с. Дубове, вул. Гулака Артемовського, 9 (а.с. 18-20) та 01.04.2017 між ТзОВ «Сибм`яспром» (орендодавець) та ІП КОМПО-Україна (орендар) укладено договір найму (оренди) приміщення №2 відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування виробничо-складське приміщення площею 210,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: Ковельський район, с. Дубове, вул. Гулака Артемовського, 9 (а.с. 21-23).

Відтак, загальна площа приміщень, що передані в оренду становить 263,00 кв.м. Вказані договори оренди (найму) діючі, сторонами не розірвані та не скасовані.

Зазначена площа нерухомого майна відображена в податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2018 роки.

Решта нерухомого майна товариством в оренду не здається.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017-2018 роки встановлено, що позивачем у податкових деклараціях за вказаний період задекларовано площу нерухомого майна 263 кв.м., в тому числі: складське приміщення - 20 кв.м та адміністративно-виробниче приміщення площею 243 кв.м. Однак, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за товариством з 15.03.2017 рахуються такі об`єкти нерухомого майна: гараж загальною площею 83 кв.м, складське приміщення загальною площею 20,5 кв.м; адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, загальною площею 1263,3 кв.м та прохідна загальною площею 24,5 кв.м. Різниця незадекларованої площі складає 1128,3 кв.м.

Відтак, контролюючим органом зроблено висновок про те, що ТзОВ «Сибм`яспром» в порушення підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України занижено на 1128,3 кв.м площу об`єктів нежитлової нерухомості, які є базою оподаткування податку на нерухоме майно за 2017-2018 роки, внаслідок чого занижене податкове зобов`язання за 2017 рік на суму 8605,60 грн. (в тому числі: за 1 квартал - 860,56 грн., за 2 квартал - 2581,68 грн., за 3 квартал - 2581,68 грн., за 4 квартал - 2581,68 грн.) та за 2018 рік в сумі 12603,12 грн. ( в тому числі : за 1 квартал - 3150,78 грн., за 2 квартал - 3150,78 грн., за 3 квартал - 3150,78 грн., за 4 квартал - 3150,78 грн.) з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Отже спірним питанням у межах даних правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

У зв`язку з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України умовою для застосування пільги з оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є наявність будівель промисловості, зокрема виробничих корпусів, цехів, складських приміщень у промислових підприємств.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л» ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв`язок об`єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами «е» та «і» , на відміну від пункту «є» . Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д» ), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е» ), сільськогосподарський товаровиробник («ж» ), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з» ), релігійні організації («и» )), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ» ), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і» ), будівлі промисловості («є» ) тощо).

Буквальний аналіз пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як «будівлі промисловості промислових підприємств» . При цьому, законодавець використав прислівник «зокрема» , який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб`єкта власності.

За положеннями підпункту 14.1.1291. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ» ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар`єрів» , C «Переробна промисловість» , D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря» , E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво» .

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об`єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Наведені положення дають суду підстави здійснити висновок про те, що застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов - наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 806/2461/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, застосувавши вищевказані норми дійшов висновку, що в межах спірних відносин ці умови є наявними, оскільки ТзОВ «Сибм`яспром» згідно з КВЕД та відповідно до Статуту товариства, затвердженого протоколом загальних зборів від 06.04.2017 № 1, здійснює серед іншого такі види діяльності як виробництво м`ясних продуктів, виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, тобто відноситься до промислового підприємства у розумінні Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 та має у власності будівлі промисловості (харчової промисловості).

Відтак, з врахуванням видів діяльності позивача, об`єкти нерухомості товариства, зокрема, адміністративно-виробниче приміщення з ковбасним цехом, складське приміщення, гараж є промисловими та відповідно не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що основним видом економічної діяльності ТзОВ «Сибм`яспром» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а тому не може використовувати податкову пільгу, визначену підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, оскільки у відомостях з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України зазначено види діяльності товариства за КВЕД - 2010 основного виду економічної діяльності товариства не визначено. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно з КВЕД товариство здійснює виробництво м`ясних продуктів (10.13); виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (10.61); оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (46.32); неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

За специфікою свого призначення об`єкти нерухомості позивача, які не передані в оренду, використовуються саме при виробництві м`ясних виробів (ковбасний цех із допоміжними приміщеннями), що свідчить про їх промислове призначення.

Що стосується посилань відповідача на те, що в поданих податкових деклараціях з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017-2018 роки підприємством зазначено вид діяльності за КВЕД 68.20 (надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого майна), то суд зазначає, що це є лише одним із видів діяльності підприємства за КВЕД і подача даних декларацій стосувалася передачі лише частини нерухомого майна підприємства, що підпадало під код даної економічної діяльності та повністю узгоджується із нормами статті 266 ПК України.

Також не може бути взято до уваги твердження представника відповідача про те, що підприємство на даний час не здійснює виробництво харчових продуктів, що в свою чергу виключає можливість застосування пільги, оскільки як вже зазначалося судом, застосування пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов - наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств, які у позивача наявні. Вказана норма не передбачає інших умов для її застосування.

Факту передачі всього майна належного позивачу в оренду іншим особам, під час проведення перевірки та розгляду справи по суті не встановлено.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення від 08.05.2019 № 0039325212, а тому виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень його необхідно визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області підлягає до стягнення на користь позивача судовий розмір в розмірі 1921,00 грн., сплачений відповідно до квитанції № 53 від 02.08.2019 (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 08.05.2019 № 0039325212.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибм`яспром» судові витрати в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сибм`яспром» (45031, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Дубове, вул. Гулака-Артемовського, 9, код ЄДРПОУ 21735898).

Відповідач: Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 17 вересня 2019 року.