Рішення від 09.09.2019 по справі 240/6651/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м.Житомир

справа № 240/6651/19

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представника позивача - Хоменка М.Є. (за довіреністю від 25.02.2010 за реєстровим №1-465);

представника відповідача - Горкуши М.А. (за довіреністю від 02.01.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.03.2019;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.03.2019 в установленому законом порядку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Харитонівської сільської ради, Коростишівського району, Житомирської області.

Однак, відповідач листом від 04.04.2018 відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, що у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відсутні повноваження щодо передачі вказаної земельної ділянки, оскільки відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі, така земельна ділянка знаходиться у комунальній власності.

Позивач вважає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, викладена у листі від 04.04.2019 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради є безпідставною та суперечать вимогам Закону України «Про звернення громадян» та положенням 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 10.05.2019, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№12149/19.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Вказує, що запитувана позивачем земельна ділянка перебуває у комунальній власності. Враховуючи, що згідно з приписів ст.124 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, оспорювана відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства є правомірною.

Окрім того, зазначає, щодо твердження позивача про протиправність довідки відділу Держгеокадастру в Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, є необґрунтованими, оскільки відділ Держгеокадастру в Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, який є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадстру у Житомирській області (без статусу юридичної особи) та відповідно до положень стаття ст.122 та ст.118 Земельного кодексу України твердження позивача суперечить положенням Земельного кодексу.

Також зазначає, що посилання позивача на норми Закону України «Про звернення громадян» є необґрунтованими, оскільки позивач звернувся в порядку визначеному Земельним кодексом України, про що також свідчить посилання у заяві позивача на статті 116, 118 та 121 Земельного кодексу України.

24 травня 2019 року позивач надіслав до суду заяву за вх.№12683/19, в якій зазначає, що відмова відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою ґрунтується на неналежних доказах.

Відповідно до ухвали суду від 27 травня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, - відмовлено.

Згідно з ухвалою суду від 27 травня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , - відмовлено.

Відповідно до ухвали суду від 27 травня 2019 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - відмовлено.

Згідно з ухвалою суду від 27.06.2019 адміністративну справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.07.2019 за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 19.07.2019 в судовому засіданні оголошена перерва до 08.08.2019 у зв"язку із зобов"язанням представника позивача та представника відповідача надати суду додаткові докази по справі.

Згідно з довідкою від 08.08.2019 розгляд справи відкладено на 22.08.2019, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Відповідно до довідки від 21.08.2019, судове засідання призначене на 22.08.2019 відкладено на 09.09.2019, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2019 позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.05.2019 (за вх.№12149/19) та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 05.03.2019 позивач з метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради, із відповідною заявою від 04.03.2019 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. У заяві позивача зазначено, що бажана земельна ділянка розташована: Район: Коростишівський; КОАТТУ: 18225587905; Зона: 06; Квартал: 001, кутом розміщення до земельної ділянки з кадастровим номером 1822587001:01:002:0411 та 1822510100:19:000:0001. Розміри земельної ділянки від кута по границі земельної ділянки 1822510100:19:000:0001 - 160 метрів. До заяви позивач додала: графічний матеріал (витяг з публічної кадастрової карти), на якому зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копію паспорту; копію ідентифікаційного коду; копію довіреності на представника (а.с.9, 21, 22, 23, 24, 25).

Листом від 04.04.2019 №Х-1299/0-1153/0/22-19 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило позивачу про те, що згідно з довідкою Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначено категорію земель за рахунок яких надається запитувана земельна ділянка та форма власності - землі комунальної власності. Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснює передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, тому надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної форми власності суперечить вимогам чинного законодавства України (а.с. 9 зворот).

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо розгляду її заяви від 04.03.2019, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як випливає із змісту наведеної статті, клопотання громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідної земельної ділянки розглядаються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Тобто, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідач, згідно ст. 123 Земельного кодексу України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач листом від 04.04.2019 №Х-1299/0-1153/0/22-19 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на те, що згідно з довідкою відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначено категорію земель за рахунок яких надається запитувана земельна ділянка та форма власності - землі комунальної власності (а.с. 9 зворот).

Долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву довідка відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не містить ні дати, ані номера, тому суд не може встановити чи відомості зазначені саме у даній довідці стали підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача.

У довідці вказано, що земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 1822510100:01:014, розташована на території Харитонівської сільської ради. в межах зазначеного викопіювання наявна сформована земельна ділянка з кадастровим номером 1822587905:06:001:0378 та площа ділянки на викопіюванні становить, орієнтовно 0,8500 га, а не 2,00 га.

Водночас у пунктах 4 та 14 вказаної довідки зазначено, що: категорія земель, за рахунок яких надається земельна ділянка та форма власності: інформація відсутня, комунальна; відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку - ділянка розташована за межами населеного пункту (а.с.28).

Представником відповідача під час розгляду справи надано суду Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1822587905:06:001:0378 площею 0,4700 га комунальної власності, 05 листопада 2018 року зареєстровано право власності за Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області (а.с.58-60).

На виконання вимог протокольної ухвали суду відповідачем до суду надано проект встановлення меж населеного пункту, який досліджено судом та долучено до матеріалів справи копію 2-х сторінок вказаного проекту.

Представник відповідача в обґрунтування своїх доводів пояснив, що оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 1822587905:06:001:0378, яка межує з земельною ділянкою дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку бажає отримати позивач, належить до комунальної форми власності, то й земельна ділянка дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач також належить до земель комунальної власності, а тому питання, порушене ОСОБА_1 у заяві від 04.03.2019, не на належить до компетенції відповідача.

Суд зазначає, що представник відповідача не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що земельна ділянка площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту Харитонівської сільської ради, район: Коростишівський; КОАТТУ:18225587905; зона: 06; квартал: 001; кутом розміщення до земельної ділянки з кадастровим номером 1822587001:01:002:0411 та 1822510100:19:000:0001 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач для ведення особистого селянського господарства, належить саме до земель комунальної власності.

Окрім того суд звертає увагу, що довідка відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на яку посилається відповідач в обґрунтування відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить дати її створення, та відомостей про те станом на яку дату надається така інформація.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Не дотримання відповідачем процедури розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може слугувати підставою для уникнення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області обов"язку щодо розгляду вказаної заяви відповідно до положень Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки.

Підсумовуючи наведене, зважаючи на протиправність бездіяльності відповідача, застосовуючи механізм захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, орієнтовною площею 2 га, із врахуванням положень Земельного кодексу України.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідачем у порушення ч.2 ст.77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення та подання відповідачем звіту про виконання рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, буд.45, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, орієнтовною площею 2 га, із врахуванням положень Земельного кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 09 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 18 вересня 2019 року.