Постанова

від 04.02.2020 по справі 240/6651/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6651/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

04 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (м. Житомир, 18 вересня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду звернення позивача від 04.03.2019; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути звернення позивача від 04.03.2019 в установленому законом порядку.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 05.03.2019 позивач з метою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Харитонівської сільської ради, із відповідною заявою від 04.03.2019 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. У заяві позивача зазначено, що бажана земельна ділянка розташована: Район: Коростишівський; КОАТТУ: 18225587905; Зона: 06; Квартал: 001, кутом розміщення до земельної ділянки з кадастровим номером 1822587001:01:002:0411 та 1822510100:19:000:0001. Розміри земельної ділянки від кута по границі земельної ділянки 1822510100:19:000:0001 - 160 метрів. До заяви позивач додала: графічний матеріал (витяг з публічної кадастрової карти), на якому зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копію паспорту; копію ідентифікаційного коду; копію довіреності на представника.

Листом від 04.04.2019 №Х-1299/0-1153/0/22-19 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило позивачу про те, що згідно з довідкою Відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначено категорію земель за рахунок яких надається запитувана земельна ділянка та форма власності - землі комунальної власності. Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу УкраїниГоловне управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснює передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, тому надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної форми власності суперечить вимогам чинного законодавства України.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.1 та ч.2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За змістом ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, клопотання громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідної земельної ділянки розглядаються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у відповідності до повноважень, якими вони наділені ст. 122 Земельного кодексу України.

У відповідності до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Беручи до уваги норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, у відповідача наявні повноваження щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

В силу ч.2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із ст. 151 цього Кодексу.

Отже, ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відтак, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідач, згідно ст. 123 Земельного кодексу України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач листом від 04.04.2019 №Х-1299/0-1153/0/22-19 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, посилаючись на те, що згідно з довідкою відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначено категорію земель за рахунок яких надається запитувана земельна ділянка та форма власності - землі комунальної власності.

Долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву довідка відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не містить ні дати, ані номера, тому неможливо встановити чи відомості зазначені саме у даній довідці стали підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача.

У довідці вказано, що земельна ділянка орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 1822510100:01:014, розташована на території Харитонівської сільської ради. в межах зазначеного викопіювання наявна сформована земельна ділянка з кадастровим номером 1822587905:06:001:0378 та площа ділянки на викопіюванні становить, орієнтовно 0,8500 га, а не 2,00 га.

При цьому, у п.п. 4 та 14 вказаної довідки зазначено, що: категорія земель, за рахунок яких надається земельна ділянка та форма власності: інформація відсутня, комунальна; відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку - ділянка розташована за межами населеного пункту.

Представником відповідача під час розгляду справи надано суду Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 1822587905:06:001:0378 площею 0,4700 га комунальної власності, 05 листопада 2018 року зареєстровано право власності за Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області.

Крім того, відповідачем до суду надано проект встановлення меж населеного пункту.

Представник відповідача в обґрунтування своїх доводів пояснив, що оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 1822587905:06:001:0378, яка межує з земельною ділянкою дозвіл на розробку проекту землеустрою на яку бажає отримати позивач, належить до комунальної форми власності, то й земельна ділянка дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач також належить до земель комунальної власності, а тому питання, порушене позивачем у заяві від 04.03.2019, не на належить до компетенції відповідача.

Слід зазначити, що представник відповідача не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що земельна ділянка площею 2,0 га, яка розташована за межами населеного пункту Харитонівської сільської ради, район: Коростишівський; КОАТТУ:18225587905; зона: 06; квартал: 001; кутом розміщення до земельної ділянки з кадастровим номером 1822587001:01:002:0411 та 1822510100:19:000:0001 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач для ведення особистого селянського господарства, належить саме до земель комунальної власності.

Також слід звернути увагу, що довідка відділу у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на яку посилається відповідач в обґрунтування відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить дати її створення, та відомостей про те станом на яку дату надається така інформація.

Не дотримання відповідачем процедури розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може слугувати підставою для уникнення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області обов`язку щодо розгляду вказаної заяви відповідно до положень ЗК України.

Відповідачем у порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо розгляду заяви позивач від 04.03.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення та подання відповідачем звіту про виконання рішення на підставі ст.382 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з цим, позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.