Постанова

від 17.09.2019 по справі 910/5240/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5240/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Могила С. К.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Фонду державного майна України,

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (судді: Тищенко А. І., Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 (суддя Приходько І. В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-готель"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Консалтинг",

2. Фонду державного майна України

про визнання договору недійсним і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

1.1. У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Президент-готель" (далі - ПрАТ "Президент-готель") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Консалтинг" (далі - ТОВ "Конкорд Консалтинг") і Фонду державного майна України про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити дії.

1.2. Разом із позовом ПрАТ "Президент-готель" подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України, ТОВ "Конкорд Консалтинг" та іншим особам вчиняти дії з підготовки до приватизації та відчуження державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" на умовах, визначених у договорі від 03.09.2018 № 225 (далі -договір № 225), та на умовах, розроблених аукціонною комісією на підставі звіту радника ТОВ "Конкорд Консалтинг", до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

1.3. Наведені у заяві вимоги із посиланням на положення статей 136-140 Господарського процесуального кодексу України аргументовано тим, що продовження надання ТОВ "Конкорд Консалтинг" послуг радника є неможливим і безпідставним, оскільки суперечить нормам чинного законодавства, а саме змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 878, та потребує залучення радника до процесу приватизації на конкурсних засадах. Крім того, надання послуг радника ТОВ "Конкорд Консалтинг" під час здійснення приватизації державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" призведе до завдання значних збитків державі, а реалізація повноважень ТОВ "Конкорд Консалтинг" саме за договором № 225 унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення судом заявлених вимог щодо недійсності оспорюваного правочину.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, заяву ПрАТ "Президент-готель" задоволено частково. Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України і ТОВ "Конкорд Консалтинг" вчиняти дії з підготовки до приватизації та відчуження державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" на умовах, визначених у договорі №225.

2.2. Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що предметом вказаного спору є дійсність договору № 225, і прийняв як обґрунтовані доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову є заборона відповідачам у зазначеній справі вчиняти дії з підготовки до приватизації та відчуження державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" на умовах, визначених у договорі № 225.

Вжиття заходів до забезпечення позову у наведений спосіб дасть можливість виконати рішення суду в разі відкриття провадження у справі та задоволення позову. Невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому суд також урахував, що у випадку реалізації об`єкта державної власності - державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" без дотримання вимог законодавства (або не у визначений законом спосіб) державі може бути завдано значних матеріальних збитків.

3. Короткий зміст вимог, викладених у касаційній скарзі

3.1. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Фонд державного майна України подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

3.2. Касаційну скаргу Фонду державного майна України обґрунтовано тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суди не встановили наявності у ПрАТ "Президент-готель" суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист яких це товариство заявило позов.

3.3. Крім того, суди попередніх інстанцій не зазначили, яким саме чином рішення суду про задоволення позовних вимог вплине на права та обов`язки позивача, а також не навели доказів та обставин, з якими суди пов`язували необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 10.05.2018 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році". Зокрема, до об`єктів великої приватизації у сфері охорони здоров`я, культури та спорту згідно із цим розпорядженням було включено ПрАТ "Президент-готель".

4.3. На виконання зазначеної програми приватизації 03.09.2018 Фонд державного майна України як замовник уклав із ТОВ "Конкорд Консалтинг" як радником договір №225 про надання послуг радника з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій ПрАТ "Президент-готель", за умовами якого радник зобов`язався надати замовнику професійні послуги з підготовки, організації, проведення, у тому числі, пошуку потенційних покупців об`єкта приватизації, із визначенням стартової ціни та продажу об`єкта приватизації - пакета акцій ПрАТ "Президент-готель".

4.4. 16.01.2019 Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", до якого, зокрема, знову було включено ПрАТ "Президент-готель".

4.5. У зв`язку із прийняттям зазначеного розпорядження № 36-р ПрАТ "Президент-готель" вважає, що подальше надання ТОВ "Конкорд Консалтинг" послуг радника є неможливим і безпідставним, оскільки суперечить нормам чинного законодавства, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 878, й потребує залучення радника до процесу приватизації на конкурсних засадах. Крім того, надання послуг радника ТОВ "Конкорд Консалтинг" при здійсненні приватизації державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" призведе до завдання значних збитків державі, а реалізація повноважень ТОВ "Конкорд Консалтинг" саме за договором № 225 унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення судом заявлених вимог щодо недійсності оспорюваного правочину.

4.6. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.7. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

4.8. Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правомірність правочину презюмується. Визначена цією статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

4.9. Згідно з частинами першою, третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

4.10. Із наведеного вбачається, що право на звернення із позовом до суду про визнання правочину недійсним надано особі, яка є стороною правочину, чи зацікавленою особою, що водночас кореспондує наявності факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів такої особи.

4.11. Заявник стверджує, що надання послуг радника ТОВ "Конкорд Консалтинг" при здійсненні приватизації державного пакета акцій ПрАТ "Президент-готель" призведе до спричинення значних збитків державі.

4.12. Проте позивач не наділений повноваженнями у контексті спірних правовідносин сторін у межах розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову на представлення чи захист інтересів інших осіб, одночасно як і метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів насамперед позивача, а не інших осіб.

4.13. Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

4.14. Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4.15. Однак, задовольняючи заяву про забезпечення позову суди попередніх інстанцій помилково виходили із доведеності наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову.

4.16. У немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

4.17. Водночас із матеріалів справи не вбачається, як і не встановлено судами попередніх інстанцій наявності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом обраного позивачем способу забезпечення позову.

4.18. Крім того, обраний спосіб забезпечення позову фактично унеможливлює реалізацію Фондом державного майна України своїх повноважень визначених Законом України "Про Фонд державного майна України" та виконання розпоряджень КМУ №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" та №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", що підлягають приватизації у 2019 році".

4.19. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували мету вжиття заходу забезпечення позову у справі у контексті запобігання реальній загрозі ефективному захисту порушеного чи оспорюваного права та інтересів позивача, а також не навели обставин, з яких суди дійшли висновку про утруднення чи неможливість виконання рішення суду немайнового характеру в разі задоволення позову та невжиття відповідних заходів до його забезпечення.

4.20. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції та ухвали господарського суду першої інстанції із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.3. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша, третя статті 311 цього Кодексу).

5.4. Ураховуючи встановлені судами обставини, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, у зв`язку з чим оскаржувані судові рішення необхідно скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

6. Розподіл судових витрат

6.1. За змістом статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, у зв`язку з чим судовий збір, сплачений Фондом державного майна України за подання апеляційної та касаційної скарг, підлягає стягненню з ПрАТ "Президент-готель".

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 910/5240/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Президент-готель" на користь Фонду державного майна України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 1 440,75 грн, і судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1 921,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

С. К. Могил