Рішення

від 09.09.2019 по справі 487/2486/16-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2486/16-ц

Провадження № 2/487/681/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Притуляк І.О.,

за участю: - секретаря судового засідання - Янковець Г.А.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Сустова С.А.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданнів м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу Морехідний про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до автогаражного кооперативу Морехідний (далі - АК Морехідний ), яким просив відшкодувати завдані йому збитки в сумі 131250,00 грн.

В обґрунтовування позовних вимог зазначив, що на підставі договору від 26 квітня 2007 року № 516352, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Флагман-Авто , ним сплачені грошові кошти у розмірі 131 250,00 грн. та отримано у власність автомобіль Volkswagen jetta 1,6L, чорного кольору. Автомобіль придбаний у кредит.

31 липня 2011 року за укладеним з АГК Морехідний договором зберігання, він залишив транспортний засіб Volkswagen jetta (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), на автостоянці, про що працівник АГК Морехідний видав йому квитанцію.

02 серпня 2011 року він виявив пропажу належного йому транспортного засобу зі стоянки відповідача.

За вказаним фактом він звернувся до правоохоронних органів та 10.08.2011 року було порушено кримінальну справу за № 11030765 за ч.2 ст.289 КК України . 17.10.2011 року він звернувся до відповідача із пропозицією компенсації завданих збитків, яку уповноважена особа АГК Морехідний залишила без задоволення, не погодившись із розміром компенсації.

Зазначив, що не звертався до суду із позовом, оскільки чекав поки правоохоронні органи розслідують кримінальну справу, однак постановою від 06.10.2011року досудове слідство у кримінальній справі було призупинено до встановлення особи, яка вчинила злочин.

З урахуванням зазначених обставин, ОСОБА_1 просив поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом його порушеного права, та стягнути з АГК Морехідний на його користь в якості відшкодування збитків 131250 грн.

19.07.2016 року головою правління АК Морехідний було надано до суду заперечення на позовну заяву, яким у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивачем не надано жодного допустимого доказу на підтвердження того, що між ним та АГК Морехідний було укладено договір зберігання. Зазначив, що згідно статуту АГК Морехідний не наділений повноваженнями, щодо надання послуг зі зберігання транспортних засобів особам, які не є членами кооперативу.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.03.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10.05.2017 року вказане рішення було залишено без змін.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів

Постановою Верховного Суду від 12.09.2018 року рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 22.03.2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10.05.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

У судовому засіданні позивач та його представник фактичні обставини викладені у заяві підтримали у повному обсязі. Позивач зазначив, що станом на липень 2011 року належним йому транспортним засобом, на підставі довіреності на право керування, користувався його брат ОСОБА_2 , будь-яких особливих домовленостей, щодо користування та зберігання вказаного транспортного засобу між ними не було, з урахуванням чого, залишаючи автомобіль на зберігання на стоянці, ОСОБА_2 діяв в його, як власника інтересах.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав. Підтвердив фактичні обставини, викладені у письмових запереченнях. Наполягав на тому, що транспортний засіб позивача перебував на стоянці, однак, з особистого дозволу охоронців, які діяли самоправно без належних на те правових підстав.

Заслухавши позицію позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши надані докази, покази свідків, допитаних у судових засіданнях 19.12.2016 року, 24.01.2017 року, 24.02.2017 року, технічний запис яких було відтворено у судовому засіданні, судом встановлено наступні фактичні обставини та витікаючі з них спірні правовідносини.

На підставі договору № 516352 від 26.04.2007 року, укладеному між ТОВ Флагман-Авто та ОСОБА_1 , позивачем були сплачені грошові кошти в сумі 131250 грн. та отримано у власність автомобіль Фольксваген Джетта 1,6L, чорного кольору. Автомобіль був придбаний в кредит згідно до договору кредиту №645/145-САФ03.16-2 від 27.04.2007 року.

Як встановлено судом позивачем 07.07.2008 року було видано довіреності на керування транспортним засобом Фольксваген Джетта 1,6L державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на ім`я ОСОБА_2 строком до 07.07.2011 року, 17.07.2008 року на ім`я ОСОБА_3 строком до 17.07.2011 року, 18.03.2009 року на ім`я ОСОБА_3 строком до 18.03.2012 року.

Зазначений факт підтверджується Витягом з Єдиного реєстру довіреностей №32362349 від 17.10.2016 року.

За положеннями ст..244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

За положеннями ст..ст. 247, 248 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності.

Строк дії довіреності виданої позивачем на право керування належним йому транспортним засобом Фольксваген Джетта 1,6L державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 сплив 07.07.2011 року.

Судом встановлено та не було оспорено сторонами, той факт, що увечері 31.07.2011 року ОСОБА_2 , без належних правових підстав, керуючи Фольксваген Джетта 1,6L державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишив його в АК Морехідний , який розташований за адресою: вул. Морехідна, 1-Б, м.Миколаїв.

В ніч з 1-го на 2-ге серпня 2011 року (в період з 1:30 до 2:00 годин ночі) належний позивачу транспортний засіб Фольксваген Джетта 1,6L державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням невідомої особи залишив стоянку АГК Морехідний . 10.08.2011 року Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області порушено кримінальну справу № 11030765 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, за ознаками злочину за ч. 2 ст. 289 КК України . Постановою від 06.10.2011 року досудове слідство у кримінальній справі було призупинено до встановлення особи, яка здійснила злочин.

Як на підставу заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на той факт, що між ним, як власником транспортного засобу від імені та в інтересах якого діяла довірена особа ОСОБА_2 , було укладено договір зберігання, що підтверджується прибутковим касовим ордером. Надаючи правову оцінку зазначеним твердженням, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Відповідно до ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

На підтвердження факту приймання відповідачем на відповідальне зберігання належного йому транспортного засобу ОСОБА_1 надав суду ксерокопію прибуткового касового ордеру №4969 від 31.07.2011року, виписаного на прізвище ОСОБА_4 , разом з тим у матеріалах кримінальної справи №11030765 Заводського ВП ГУНП у Миколаївській області, міститься аналогічна ксерокопія прибуткового касового ордеру, однак виписаного на прізвище ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач зазначив, що оригінал вказаного прибуткового ордеру ним було втрачено.

Відповідно до ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Згідно ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку що позивачем у судовому засіданні, належними та допустимими доказами не доведено факту укладення між ним та АГК Морехідний договору зберігання автотранспортного засобу, передачі його на зберігання та проведення оплати, оскільки оригінал прибуткового касового ордеру суду надано не було, а наявні у матеріалах справи ксерокопії прибуткового касового ордеру, викликають обґрунтовані сумніви суду у їх достовірності.

Також суд враховує, що ОСОБА_2 , залишаючи транспортний засіб на стоянці АГК Морехідний діяв не від імені та в інтересах власника, оскільки керував ним без належної правової підстави, а отже та обставина, що ним, за домовленістю з охоронцем АГК Морехідний автомобіль було залишено на автостоянці, та сплачено за це грошові кошти, не свідчить про те, що за цих умов виникають відносини за договором зберігання між ОСОБА_1 та АГК Морехідний , оскільки з п.10 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 115 , здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.10,18,23,76,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу Морехідний про відшкодування збитків - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Автогаражний кооператив Морехідний , місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1-б, ЄДРПОУ 22440001.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк