Ухвала

від 12.09.2019 по справі 520/19286/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1576/19

Номер справи місцевого суду: 520/19286/19 1-кс/947/11419/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

12.09.2019 року м. Одеса

Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши в порядку ст.398 КПК України апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 05 вересня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160000000390 від 08 травня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 05 вересня 2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160000000390 від 08 травня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 21 серпня 2019 року.

Перевіривши вимоги апеляційної скарги та оскаржувану ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно із ч.1 ст.1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

Зазначеному імперативному принципу відповідає використана у КПК законодавча техніка, зокрема в частині 1 та 2 ст.309 КПК України, що містить вичерпний перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді, та цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Такими рішеннямислідчого суддіє ухвалипро:відмову унаданні дозволуна затримання;застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюабо відмовув йогозастосуванні;продовження строкутримання підвартою абовідмову вйого продовженні;застосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту абовідмову вйого застосуванні;продовження строкудомашнього арештуабо відмовув йогопродовженні;поміщення особив приймальник-розподільникдля дітейабо відмовув такомупоміщенні;продовження строкутримання особив приймальнику-розподільникудля дітейабо відмовув йогопродовженні;направлення особидо медичногозакладу дляпроведення психіатричноїекспертизи абовідмову утакому направленні;арешт майнаабо відмовуу ньому;тимчасовий доступдо речейі документів,яким дозволеновилучення речейі документів,які посвідчуютькористування правомна здійсненняпідприємницької діяльностіабо інших,за відсутностіяких фізичнаособа підприємець чиюридична особапозбавляються можливостіздійснювати своюдіяльність;відсторонення відпосади абовідмову уньому;продовження відстороненнявід посади; відмовуу здійсненніспеціального досудовогорозслідування; закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятоїстатті 284 цього Кодексу.

До вказаного переліку, який є вичерпним, не входить ухвала слідчого судді про скасування арешту на майно або відмову в його скасуванні за клопотанням, поданим в порядку ст.174 КПК України.

В апеляційному порядку відповідно до пункту 9 ч.1 ст.309 КПК України можуть бути оскаржені лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.

Згідно до вимог ч.3 ст.309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

До аналогічних висновків дійшла колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 757/2200/17-к.

Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.

При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього кодексу.

Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, на яку, згідно із кримінальним процесуальним законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч.4 ст.399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження, та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.

Керуючись статтями 7, 9, 24, 309, 399, 422 КПК України суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 05 вересня 2019 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018160000000390 від 08 травня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до положень ч.5 ст.399 КПК України копію ухвали разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати адвокату ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2