Постанова

від 17.09.2019 по справі 320/2252/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2252/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року, суддя Панченко Н.Д., у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Верона ЛТД" Москаленка Віталія Володимировича про визнання грошових вимог та зобов`язання включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу,-

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Верона ЛТД" Москаленка Віталія Володимировича, в якому просило:

- визнати вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ Верона ЛТД на загальну суму 3507269, 00 грн.;

- зобов`язати голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Верона ЛТД ОСОБА_1 включити вимоги ГУ ДФС у Київській області до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ Верона ЛТД на загальну суму 3507269,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, тому у відкритті провадження у справі за позовом Головного управління ДФС у Київській області до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Верона ЛТД Москаленка В.В. слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак, сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 5 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно правових спорах, зокрема за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Податковий Кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів , їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основним завданням контролюючих органів є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових встановлених законом доходів.

За змістом п.19-1.1.22 п. 19-1 ст.19 ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів коштів платників податків, який має податковий борг або його частини.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв`язку з виконанням або з невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому особа, яка здійснює публічно-владні управлінські функції може ініціювати судове вирішення такого спору лише на виконання своїх повноважень, у випадках, встановлених законом.

Таким чином, у даному випадку податковий орган звернувся до суду з позовом виключно на виконання покладених на нього функцій.

Крім того, колегія судів враховує вимоги ч.8 ст. 20 ГПК України відповідно до якого господарські суди розглядають спори, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а також спори про банкрутство, справи з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження про банкрутство, тощо.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 819/362/16, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 826/27224/15 під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю Верона ЛТД (ЄДРПОУ 35402522) з 04.10.2011 року перебуває в стані припинення у зв`язку із ліквідацією.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до ТОВ Верона ЛТД з письмовою заявою від 22.03.2019 року № 10400/10/10/-36-10-11 про визнання вимог кредитора Головного управління ДФС у Київській області по відношенню до ТОВ Верона ЛТД на загальну суму 3507269, 00 грн., в тому числі з ПДВ у розмірі 125537, 00 грн., з податку на прибуток у розмірі 3381732, 00 грн.

Податковий орган зазначає, що голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Верона ЛТД ОСОБА_1 ухиляється від розгляду заявлених грошових вимог управління, включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, а тому просить на підставі статей 105, 111, 112 Цивільного кодексу України визнати вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ Верона ЛТД на загальну суму 3507269, 00 грн. та зобов`язати голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Верона ЛТД ОСОБА_1 включити вимоги ГУ ДФС у Київській області до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ Верона ЛТД на загальну суму 3507269, 00 грн.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом податковий орган здійснює свої повноваження, пов`язані з вирішенням питання виплати товариством податкового боргу відповідно до вимог законодавства у зв`язку з припиненням юридичної особи.

Свою позицію щодо юрисдикції у подібній справі було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року №811/289/16.

З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року скасувати, а справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Верона ЛТД" Москаленка Віталія Володимировича про визнання грошових вимог та зобов`язання включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 18 вересня 2019 року.