Ухвала

від 12.11.2019 по справі 320/2252/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

12 листопада 2019 року м. Київ 320/2252/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Верона ЛТД» Москаленка Віталія Володимировича про визнання грошових вимог та зобов`язання включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Верона ЛТД» Москаленка Віталія Володимировича, в якому просило суд:

- визнати вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ «Верона ЛТД» на загальну суму 3507269,00 грн.;

- зобов`язати голову ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Верона ЛТД» Москаленка Віталія Володимировича включити вимоги ГУ ДФС у Київській області до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «Верона ЛТД» на загальну суму 3507269,00 грн.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року у відкритті провадження в адміністративній справі було відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 скасовано ухвалу суду від 10.05.2019, а справу направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 15.10.2019 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

У вказаній ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду:

- оригіналу позовної заяви та належним чином завірених копій доданих до позовної заяви документів для суду;

- доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви за належними реквізитами та з урахуванням розміру, визначеного статтею 4 Закону України «Про судовий збір» , або належних доказів, що свідчать про наявність у позивача пільг зі сплати судового збору.

30 жовтня 2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків позову, за результатами вивчення змісту якої встановлено часткове виконання ухвали суду від 15.10.2019 шляхом подання оригіналу позовної заяви та копії платіжного доручення про сплату судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, в розумінні положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви має бути додано в оригіналі документ про сплату судового збору, про що наголошує Верховний Суд в ухвалі від 29 жовтня 2018 року по справі № 757/7529/17-ц, констатуючи, що документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Надана суду квитанція про сплату судового збору не відповідає зазначеним вимогам законодавства, зокрема квитанція не скріплена банківською печаткою та є ксерокопією. Отже, долучена до позовної заяви копія платіжного доручення № 2833 від 29 травня 2019 року про сплату судового збору в розмірі 1921 грн. не може бути прийнята судом як належний доказ сплати такого збору.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому за подання позову немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши подану позовну заяву, суд встановив, що позивачем в прохальній частині заявлено дві вимоги, а саме майнового та немайнового характеру.

Так, зокрема, позивач просидь суд визнати вимоги ГУ ДФС у Київській області до ТОВ «Верона ЛТД» на загальну суму 3507269,00 грн., що є вимогою майнового характеру та зобов`язати включити такі вимоги ГУ ДФС у Київській області до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «Верона ЛТД» на загальну суму 3507269,00 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та станом на 01.01.2019 визначено в розмірі 1921 грн. Отже, з урахуванням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні цього позову підлягав сплаті судовий збір: за вимогою майнового характеру - в розмірі 19120 грн. (1921 грн. * 10) та за вимогою немайнового характеру 1921 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити за одну вимогу майнового та одну вимогу немайнового характеру загалом суму 21041 грн. судового збору. Проте, доказів сплати судового збору позивачем у зазначеному розмірі суду не надано, а також не надано документ, який би підтверджував підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного суд, з метою забезпечення законного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом вважає за доцільне, згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві на десять днів строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату 21041,00 грн. судового збору.

Також суд звертає увагу на інший аспект даної справи.

Позовну заяву подано представником Головного управління Державної податкової служби у Київській області, який в заяві вказує на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Державну фіскальну службу України реорганізоване шляхом поділу на Державну податкову службу України та Державну митну службу України, а тому просить замінити у справі первісного позивача на його правонаступника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р останній погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб`єкта владних повноважень) прав і обов`язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Однією із підстав процесуального правонаступництва є припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (стаття 108 Цивільного кодексу України).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18.12.2018 № 1200 постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року № 537, реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Так, Головне управління ДФС у Київській області приєднано до Головне управління ДПС у Київській області.

Вказані обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Так, згідно відомостей ЄДРПОУ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, код 39393260, з 02.08.2019 перебуває в стані припинення як юридична особа.

Враховуючи, що ГУ ДПС у Київській області як правонаступником ГУ ДФС у Київській області самостійно ініційовано заміну первісного відповідача правонаступником, у зв`язку з його перебуванням у стані припинення як юридичної особи, відповідач по справі - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає заміні на його правонаступника, а саме на Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

Керуючись статтями 121, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області на десять днів строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

2. Роз`яснити Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.