Постанова

від 18.09.2019 по справі 826/7258/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7258/18 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Шурка І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі відділу у Вишгородському районі в частині застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки на рівні 1,2 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015;

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015 в частині застосування коефіцієнту Кф: 1,2 та визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 5280784,72 грн.;

- зобов`язати Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі відділу у Вишгородському районі провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015 із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту - 0,1.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, у відповідності до положень ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018.

Позивач зазначає, що дана земельна ділянка з 2009 року та по сьогоднішній день є вільною від забудови та жодної господарської діяльності на ній не проводиться. Значну частину цієї ділянки займає штучне озеро - гідротехнічна споруда.

Отримавши від Центру надання адміністративних послуг Вишгородської райдержадміністрації отриманий Витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада за 2015 рік, позивач встановив, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 5280784,72 грн. При цьому, цільове призначення земельної ділянки визначено наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02. Коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 1.2.

Ставка коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, що зазначений у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, впливає на визначення ставки податку за земельні ділянки.

Позивач вважає, що витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2017 за 2015 рік не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки відповідач мав застосовуватися коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки не 1,2, а 0,1 - який передбачений для інших відкритих незабудованих земель в межах населеного пункту.

Помилкове застосування коефіцієнту покладає на позивача обов`язок щодо сплати податку за земельну ділянку в більшому розмірі, що і зумовили останнього на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного:

- віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна їх цільового призначення проводиться виключно відповідним рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або у користування, а тому, в даному випадку, цільове призначення земельної ділянки було визначено наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02, і відповідно, змінено не було;

- крім того, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018, цільове призначення даної земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а також, згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.03.2009, на підставі якого ОСОБА_1 набував право власності на дану земельну ділянку, цільове призначення даної земельної ділянки зазначено - землі промисловості (під розміщення виробничо-складського комплексу);

- станом на час звернення з позовом до суду, позивач не є власником даної земельної ділянки, а, згідно матеріалів справи, власником вказаної земельної ділянки є ТОВ НП Терра , при цьому, доказів порушення прав саме позивача спірним рішенням матеріали справи не містять.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України Про оцінку земель визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України Про оцінку земель № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель , підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Положеннями ст. 18 Закону України Про оцінку земель , передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, відповідно до Закону України Про землеустрій .

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель , визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Так, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (п. п.1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15).

Нормативно-правові акти з проведення оцінки земель, які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Нормативна грошова оцінка здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262.

Згідно з п. 1.4 Порядку № 18/15/21/11, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Відповідно до п. 3.1 Порядку № 18/15/21/11, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а згідно з ст. 73 даного Закону, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а отже і функціональний коефіцієнт окремої земельної ділянки), затверджується міською радою, при цьому, відповідач уповноважений видавати лише витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до приписів ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні обгрунтовано вказав на те, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна їх цільового призначення проводиться відповідним рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або у користування. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, цільове призначення земельної ділянки визначено для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02, і відповідно, змін не зазнавало, що вказує на необгрунтованість доводів позивача про необхідність застосування до даної земельної ділянки при визначенні нормативної грошової оцінки повинен коефіцієнту 0,1 як для інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту.

Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або, в силу норми ст. 15 Закону України Про Державний земельний кадастр , - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату. При цьому, безпосередньо відповідач не наділений повноваженнями на встановлення та зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових).

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018, Новопетрівською сільською радою було надано належним чином засвідчену копію акта обстеження земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:0151, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка належить на праві власності ТОВ НП Терра (ЄДРПОУ: 39340355).

Згідно наявної в справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018, цільове призначення даної земельної ділянки визначено: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. (а.с. 19)

Згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.03.2009, на підставі якого ОСОБА_1 набував право власності на дану земельну ділянку, цільове призначення даної земельної ділянки зазначено - землі промисловості (під розміщення виробничо-складського комплексу) (а.с. 16-18)

Доводи апелянта про те, що дана земельна ділянка з 2009 року є вільною від забудови та жодної господарської діяльності на ній не проводиться, а значну частину ділянки займає штучне озеро - гідротехнічна споруда не можуть вказувати на неправильний обрахунок коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, адже, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською/міською радою, а відповідач уповноважений видавати витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступному.

Гарантоване ст. 55 Конституції України, і конкретизоване у законах України, право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача на момент подання позовної заяви, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд першої інстанції, в оскаржуваному рішенні вірно звернув увагу на те, що сторонами не заперечується того, що позивач був власником даної земельної ділянки, але, станом на дату звернення з даним позовом до суду, він не є власником вказаної земельної ділянки, на противагу ТОВ НП Терра , яка може бути належним позивачем, у разі якщо вважає, що відповідач якимось чином порушив право товариства в розрізі зазначених правовідносин.

Колегія суддів вважає, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів і не надано відповідних доказів стосовно того, яким чином, на момент звернення до суду першої інстанції, діями відповідача були порушені його права та законні інтереси.

Так, звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Аналізуючи фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що права та законні інтереси позивача не було порушено, а відтак, відсутність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Посилання апелянта на наявність податкового повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 01.12.2016 № 10969-1302 щодо податкового зобов`язання зі сплати земельного податку за період 2015 року не свідчить про наявність порушених прав відповідачем на дату звернення до суду з цим позовом, в контексті зазначеної по тексту земельної ділянки, адже право власності на земельну ділянку на дату подання позову належить ТОВ НП Терра . Правомірність чи неправомірність обрахунку податковим органом грошового зобов`язання зі сплати земельного податку має значення лише в контексті оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення та доведення неправомірності дій в частині обрахунку.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні та не дають підстав для його скасування.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, приймаючи до уваги кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

І.О. Шурко