Постанова

від 24.03.2021 по справі 826/7258/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/7258/18

адміністративне провадження № К/9901/29578/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №826/7258/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання протиправними дій, скасування витягу та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 (головуючий суддя Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 (колегія у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Сорочка Є.О., Шурка О.І.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області в особі відділу у Вишгородському районі в частині застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки на рівні 1,2 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015;

- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015 в частині застосування коефіцієнту Кф: 1,2 та визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 5280784,72 грн;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області в особі відділу у Вишгородському районі провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, станом на 01.01.2015 із застосуванням коефіцієнта функціонального використання для інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту - 0,1.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018.

Дана земельна ділянка, за твердженням позивача, з 2009 року та по сьогоднішній день є вільною від забудови та жодної господарської діяльності на ній не проводиться. Значну частину цієї ділянки займає штучне озеро - гідротехнічна споруда (довідка сільради додається). Представником позивача адвокатом Кілічавою Т.М. від Центру надання адміністративних послуг Вишгородської райдержадміністрації отримано Витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада за 2015 р., з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 5 280 784,72 грн. При цьому цільове призначення земельної ділянки визначено наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02. Коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 1.2. Ставка коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, що зазначена у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, впливає на визначення ставки податку за земельні ділянки.

Позивач вважає, що витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2017 за 2015 рік не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки відповідач мав застосовуватися коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки не 1,2, а 0,1 - який передбачений для інших відкритих незабудованих земель в межах населеного пункту й таке невірне застосування покладає на позивача обов`язок щодо сплати податку за земельну ділянку в більшому розмірі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 залишено без змін.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного:

- безпосередньо відповідач не наділений повноваженнями на встановлення та зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок самостійно (в тому числі окремих її складових), оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською/міською радою, а відповідач уповноважений лише видавати витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

- станом на час звернення з позовом до суду, позивач не є власником даної земельної ділянки, а, згідно матеріалів справи, власником вказаної земельної ділянки є ТОВ НП Терра , при цьому, доказів порушення прав саме позивача спірним рішенням матеріали справи не містять.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У жовтні 2019 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019, в якій просить скасувати вказані рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що розмір нормативно-грошової оцінки за 2015 рік на земельну ділянку площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:0151, впливає на розмір податку, нарахованого та виставленого позивачу в податковому повідомленні-рішенні №10969-1302 за 2015 рік (яке наразі оскаржується у суді, справа №826/4829/17, та зупинено провадження апеляційним судом у справі до вирішення цієї справи Верховним Судом), тобто вирішення цієї справи впливатиме на розгляд справи про скасування податкових повідомлень-рішень.

Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, при її відкритості та вільності від забудови, не повинно змінюватись, оскільки Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів враховує саме функціональне призначення, яке враховує більше чинників, ніж цільове призначення.

При розрахунку грошової оцінки земельної ділянки відповідач мав застосовуватися коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки не 1,2, а 0,1 - який передбачений для інших відкритих незабудованих земель в межах населеного пункту й таке невірне застосування покладає на позивача обов`язок щодо сплати податку за земельну ділянку в більшому розмірі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 28.10.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про доплату судового збору.

11. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.

12. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, скасування витягу та зобов`язання вчинити дії.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.03.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 був власником земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:01:51, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2018.

15. Позивач зазначає, що дана земельна ділянка з 2009 року та по сьогоднішній день є вільною від забудови та жодної господарської діяльності на ній не проводиться. Значну частину цієї ділянки займає штучне озеро - гідротехнічна споруда.

16. Отримавши від Центру надання адміністративних послуг Вишгородської райдержадміністрації отриманий Витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,7803 га, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада за 2015 рік, позивач встановив, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 5280784,72 грн. При цьому, цільове призначення земельної ділянки визначено наступним чином: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості - 11.02. Коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки - 1.2.

17. Ставка коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, що зазначений у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, впливає на визначення ставки податку за земельні ділянки.

18. Позивач вважає, що витяг № б/н із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.10.2017 за 2015 рік не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки при розрахунку грошової оцінки земельної ділянки відповідач мав застосовуватися коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки не 1,2, а 0,1 - який передбачений для інших відкритих незабудованих земель в межах населеного пункту.

19. Таке застосування коефіцієнту покладає на позивача обов`язок щодо сплати податку за земельну ділянку в більшому розмірі, що і зумовило звернення його до суду за захистом своїх прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно зі статтею 1 Закону України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі - Закон №1378-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

22. Частиною 1 статті 15 Закону №1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

23. Статтею 18 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил та інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

24. Частинами 1-2 статті 20 Закону №1378-IV визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

25. За змістом частини 4 статті 23 цього Закону, рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

26. Зокрема, відповідно до підпункту 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

27. Згідно з частиною 5 статті 5 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

28. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

29. Стаття 15 Закону №1378-IV визначає, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

30. Відповідно до статті 23 Закону №1378-IV, виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

31. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

32. Згідно з пунктами 1-3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель". Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

33. Статтею 21 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

34. Статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 №1808-IV (надалі - Закон №1808-IV) визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

35. Частиною 2 статті 7 Закону №1808-IV встановлено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

36. За змістом пункту 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

37. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1808-IV, обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

38. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини 1, 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

39. Положеннями статті 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи. Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

40. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

41. При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

42. Як вбачається з позову, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача в частині застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки на рівні 1,2 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зобов`язати відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

43. В свою чергу, відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси, і просити про їх захист.

44. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

45. Так, статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

46. В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому, особа повинна довести, а суд, своєю чергою встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

47. Суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на те, що сторонами не заперечується того, що позивач був власником даної земельної ділянки, але, станом на дату звернення з даним позовом до суду, він не є власником вказаної земельної ділянки, на противагу ТОВ НП Терра .

48. Вказане підтверджується, наданою Новопетрівською сільською радою на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 належним чином засвідченою копією акта обстеження земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:0151, цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка належить на праві власності ТОВ НП Терра (ЄДРПОУ: 39340355).

49. Також позивач сам вказує на те, що був власником земельної ділянки площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:0151, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада з 26.03.2009 до 04.03.2016 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

50. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів і не надано відповідних доказів стосовно того, яким чином, на момент звернення до суду першої інстанції, діями відповідача були порушені його права та законні інтереси. При цьому, звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

51. Посилання позивача на наявність податкових повідомлень-рішень Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 01.12.2016 щодо податкового зобов`язання зі сплати земельного податку не свідчить про наявність порушених прав відповідачем на дату звернення до суду з цим позовом, в контексті зазначеної по тексту земельної ділянки, адже право власності на земельну ділянку на дату подання позову належить ТОВ НП Терра . Правомірність чи неправомірність обрахунку податковим органом грошового зобов`язання зі сплати земельного податку має значення лише в контексті оскарження позивачем вказаного податкових повідомлень-рішень та доведення неправомірності дій в частині обрахунку.

52. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірно висновку про те, що права та законні інтереси позивача не було порушено, а відтак, відсутність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

53. Що стосується доводів скаржника про те, що розмір нормативно-грошової оцінки за 2015 рік на земельну ділянку площею 3,7803 га, кадастровий номер 3221886000:03:170:0151, впливає на розмір податку, нарахованого та виставленого позивачу в податковому повідомленні-рішенні №10969-1302 за 2015 рік (яке наразі оскаржується у суді, справа №826/4829/17, та зупинено провадження апеляційним судом у справі до вирішення цієї справи Верховним судом), тобто вирішення цієї справи впливатиме на розгляд справи про скасування податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

54. Частиною 1 статті 4 КАС України визначено, що рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

55. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто, об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

56. Водночас, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки, а об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений і залежно від обставин ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

57. З цих підстав Верховний Суд приходить до висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

58. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

59. Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

60. Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

61. У зв`язку з цим, Верховний Суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,6, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

62. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

63. Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у справах №817/1809/17 (постанова від 04.02.2021), №817/1783/17 (постанова від 28.07.2020), №817/1793/17 (постанова від 10.09.2020), №817/1814/17 (постанова від 17.10.2019) і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від такого.

64. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

65. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії , заява № 303-A, п. 29).

66. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

67. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій