Рішення

від 17.09.2019 по справі 390/726/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/726/19

Провадження № 2/390/478/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"17" вересня 2019 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Пасічника Д.І.,

при секретарі - Пікущій І.М.,

за участі представника позивача - Майнард М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська (28210, с. Митрофанівка, вул.Польова, 1А, Кропивницького району, Кіровоградської області), про повернення майна із чужого незаконного володіння та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути із Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська , ЄДРПОУ 31637487, місцезнаходження: 28210 Новгородківський район с. Митрофанівка, вул. Польова, буд. №1А на його користь збитки пов`язані із самовільним зайняттям з земельної ділянки в сумі 15 078,42 грн.; зобов`язати Приватне підприємство Агрофірма Митрофанівська повернути йому (власнику) земельну ділянку кадстровий номер 3522585400:02:000:0219 площею 6,15 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська на його користь суму сплаченого судового збору та правничої допомоги.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 жовтня 2003 року між ПП Агрофірма Митрофанівська (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) було укладено і нотаріально посвідчено Договір оренди земельної ділянки №1-931, яким передано в оренду земельний пай площею 6,15 га, що розташований на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіроовградської області (ділянка №219), що належить йому на підставі Акту на право приватної власності на землю РЗ №422333 зареєстрованого за №137 26.02.2002 року у Книзі записів державних актів на право приватної власності. Згідно п.п. 2.1. термін дії договору встановлено - 10 років. Згідно п.п. 2.2. Договору орендна плата сплачується орендодавцю в грошовій формі два раза на рік рівними часками, не пізніше 01-го вересня та 31-го грудня поточного року в сумі 1099,62 грн. Відповідно п.п. 2.3 Договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні із тим, у якому він одержав її в оренду, в строк не пізніше 7-ми днів. Не дивлячись на завершення дії вказаного договору ПП Агрофірма Митрофанівська на протязі 2016-2018 р.р. продовжується безпідставне і фактично безоплатне використання земельної ділянки, що перешкоджає самостійній обробці земельної ділянки власником, наносить йому матеріальну шкоду. Неодноразово намагаючись врегулювати спір в добровільному порядку Власник звертався до ПП Агрофірма Митрофанівська усно і письмово у 2017, 2018 та 2019 р.р. Наслідком таких звернень стало часткове відшкодування користування земельної ділянки в розмірі 5 379, 06 грн., що було здійснене 21.12.2017 р., проте користування землею у 2016 та 2018 р.р. відшкодовано не було, Відповідачем проведено обробку та засівання спірної ділянки у 2019 р.р., що зумовлює впевненість Позивача у тому, що намірів повернути чуже майно ПП Агрофірма Митрофанівська не збирається і в цьому сільськогосподарському році. Оскільки в добровільному порядку протягом 2-х років не вдається досягти домовленості щодо порядку відшкодування шкоди за безпідставне користування та повернення власнику майна земельної ділянки, позивач змушений звернутися до суду за вирішенням спору.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

ПП Агрофірма Митрофанівська свого представника в судове засідання не направили, про дату та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2003 року між ПП Агрофірма Митрофанівська (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець) було укладено і нотаріально посвідчено Договір оренди земельної ділянки №1-931, яким передано в оренду земельний пай площею 6,15 га, що розташований на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіроовградської області (ділянка №219), що належить ОСОБА_1 на підставі Акту на право приватної власності на землю РЗ №422333 зареєстрованого за №137 26.02.2002 року у Книзі записів державних актів на право приватної власності.

Згідно п.п. 2.1. термін дії договору встановлено - 10 років. Згідно п.п. 2.2. Договору орендна плата сплачується орендодавцю в грошовій формі два раза на рік рівними часками, не пізніше 01-го вересня та 31-го грудня поточного року в сумі 1099,62 грн. Відповідно п.п. 2.3 Договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні із тим, у якому він одержав її в оренду, в строк не пізніше 7-ми днів.

По закінченню строку дії договору позивач продовжує користуватися земельною ділянкою позивача.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.02.2019 р. земельна ділянка кадстровий номер 3522585400:02:000:0219 площею 6,15 га, що розташований на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіроовградської області, яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 не перебуває в оренді чи під обтяженням.

За твердженням позивача, він неодноразово звертався до ПП Агрофірма Митрофанівська усно і письмово у 2017, 2018 та 2019 р.р. Наслідком таких звернень стало часткове відшкодування користування земельної ділянки в розмірі 5 379, 06 грн., що було здійснене 21.12.2017 р., проте користування землею у 2016 та 2018 р.р. відшкодовано не було. Крім того, ПП Агрофірма Митрофанівська проведено обробку та засівання спірної ділянки у 2019 році.

Згідно з частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі , основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У частинах першій та другій статті 21 цього ж Закону зазначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Відповідно до положень абз.4 ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з Указом Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних паїв від 2 лютого 2002 року зі змінами та доповненнями, внесеними Указами Президента України від 13 вересня 2002 року та 19 серпня 2008 року, передбачено, що мінімальний розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим ніж 3,0% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

Виходячи із указаних даних, суд приходить до висновку, що відповідач має сплатити 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2016, 2017 та 2018 р.р. в якості відшкодування збитків землекористувачу за безпідставне користування земельною ділянкою, що складає 6 819,16 грн. за 2016 рік, 1440,10 грн. за 2017 рік та 6 819,16 грн., а разом - 15 078,42 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 5 ч. 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до положень ч.1 ст.36 Закону України Про оренду землі у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦПК України особи, які порушили права та законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Порядок та процедура поновлення договору оренду землі передбачені частинами 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі . Так, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендаря до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Реалізація орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі , можлива була лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та строків.

У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року ( справа №594/376/17) міститься правовий висновок про те, що для застосування ч.1 ст.33 Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з ч.ч.2-5 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі - якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

При поновленні договору оренди з підстав, визначених ст. 33 Закону України Про оренду землі , якою передбачено два випадки пролонгації договору оренди землі, в обов`язковому порядку має бути висловлена беззаперечна згода орендодавця на поновлення договору оренди. Переважне право орендаря може бути реалізоване лише за умови обов`язкового дотримання законодавчо встановленої процедури, а саме передбаченої вказаною нормою, й лише за наявності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі.

Так, представником відповідача було надано до суду Договір про зміни та доповнення до договору оренди землі від 07.10.2003 року, зареєстрованого за № 333 від 24.04.2009 року. Однак, відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, так як договір оренди між сторонами був нотаріально посвідчений, то відповідно, поновлення договору землі має бути укладено в такій самій формі, однак, такої процедури сторонами дотримано не було. Таким чином, суд, відповідно до ст. 215 ЦК України приходить до висновку щодо нікчемності вказаного договору.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

З врахуванням положень статей 251-254 ЦК України, строк дії договору, украденого між позивачем та відповідачем, починався після набрання ними чинності, тобто після його нотаріального посвідчення - з 07 жовтня 2003 року. Останнім днем строку дії договорів, з врахуванням відсутності бажання орендаря скористатися його пріоритетним правом на продовження строку договору оренди землі, був день - 07 жовтня 2013 року.

Викладене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постановах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16, та Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № № 542/1334/16-ц.

Таким чином, договір оренди від 07 жовтня 2003 року, укладений між сторонами, є фактично припиненим з 07 жовтня 2013 року.

Наслідки припинення договору оренди землі визначені ст.34 Закону України Про оренду землі . Зокрема, у разі припинення договору, у даному випадку, у зв`язку з закінченням строку дії договору, вказана норма визначає обов`язок орендаря - відповідача, повернути орендодавцеві - позивачу земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати: захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13).

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Оскільки на теперішній час договір оренди між сторонами припинив свою дію у зв`язку з закінченням строків його дії, та не були сторонами договорів пролонговані у встановленому договором та законодавством порядку, тому договірних відносин між сторонами вже не існує, проте відповідач утримує вказану земельну ділянку, не передає її власнику, чим порушує права та інтереси позивача.

На теперішній час позивач не бажає продовжувати договірні відносини з відповідачем або укладати з ним новий договір.

Відповідно до ст.182 ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація договору оренди, в тому числі його припинення, здійснюється відповідним органом за зверненням осіб з наданням відповідних документів, які є підставою для такої реєстрації (договір, судове рішення).

У зв`язку з викладеними обставинами суд доходить висновку про доведеність позовних вимог в повному обсязі та необхідність в їх задоволенні.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з даним позовом.

Крім того, в силу ст. 137 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу, в сумі 10000 грн.

Керуючись ст.ст.4-5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська (28210, с. Митрофанівка, вул. Польова, 1А, Кропивницького району, Кіровоградської області), про повернення майна із чужого незаконного володіння та стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути із Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська , ЄДРПОУ 31637487, місцезнаходження: 28210 Новгородківський район с. Митрофанівка, вул. Польова, буд. №1А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збитки пов`язані із самовільним зайняттям з земельної ділянки в сумі 15 078,42 грн.

Зобов`язати Приватне підприємство Агрофірма Митрофанівська повернути ОСОБА_1 (власнику) земельну ділянку кадстровий номер 3522585400:02:000:0219 площею 6,15 га, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська , ЄДРПОУ 31637487, місце знаходження: 28210 Новгородківський район с. Митрофанівка, вул. Польова, буд. №1А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору, в сумі 1536 (однієї тисячі п`ятиста тридцяти шести) грн. 18коп.

Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Митрофанівська , ЄДРПОУ 31637487, місце знаходження: 28210 Новгородківський район с. Митрофанівка, вул. Польова, буд. №1А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на правову допомогу, в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.І. Пасічник