КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №755/18237/17
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/10582/2019
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриньока Олександра Анатолійовича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року (суддя Арапіна Н.Є.) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
у листопаді 2017р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 118 849грн 66коп. та судові витрати у сумі 2 582грн 74коп.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 9 липня 2015 року між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 був укладений договір № 500980889, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 94 448грн 06коп для погашення заборгованості за кредитним договором № 5000947521 від 17 червня 2014р. зі сплатою 15,99% річних строком до 10 липня 2020 року.
Позивач посилався на те, що 18 січня 2016р. ПАТ Альфа-Банк дізнався про смерть позичальника, 17 травня 2016р. надіслав на адресу Десятої київської державної нотаріальної контори претензію з вимогами до спадкоємців позичальника, яка надала відповідь, що спадкоємцем за законом померлого ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 .
Позивач зазначав, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 102529177 від 3 листопада 2017р. ОСОБА_2 був власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 , отже Ѕ частина вищезазначеного будинку входить до складу спадщини, що відкрилася після його смерті та яку успадкувала відповідач разом з усіма правами та обов`язками, які належали йому на день смерті, тому на адресу відповідача була надіслана вимога про досудове врегулювання спору № 77572 від 4 жовтня 2016р., в якій банком наданий строк для погашення заборгованості за кредитним договором одноразовим платежем.
Позивач посилався на те, що 14 листопада 2016р. уклав з ПАТ Альфа-Банк договір факторингу №4-АБ/КІ, відповідно до якого ПАТ Альфа-Банк відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 500980889 від 9 липня 2015 року, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість станом на 14
листопада 2016р. у розмірі 118 849грн 66коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 92 358грн 67коп., по відсоткам у розмірі 14 096грн 48коп., комісії у розмірі 9 744грн 51коп., штрафу у розмірі 2 650грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року позов задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи заборгованість за кредитним договором № 500980889 від 17 червня 2014 року станом на 14 листопада 2016 року у розмірі 110 702грн 50 коп., що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 92 358грн 67коп., заборгованості по відсоткам у розмірі 14 096грн 48коп., комісії у розмірі 3 447грн 35коп. та штрафу у розмірі 800грн. в межах вартості спадкового майна, одержаного в порядку спадкування у розмірі, який відповідає її частці у спадщині. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 657грн 95коп. та витрати, пов`язані з витребуванням доказів у розмірі 800грн.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гриньок О.А. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не врахування судом того, що в матеріалах справи відсутній додаток № 1 до договору факторингу, що позбавляє можливості встановити, чи передано позивачу право вимоги за кредитним договором № 500980889 від 9 липня 2015 року, також не має доказів здійснення ним оплати грошових коштів банку за відступлення прав вимоги.
Крім того, представник відповідача вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом, оскільки суду не було надано первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту, а саме по собі підписання кредитного договору не підтверджує отримання коштів.
Також представник відповідача вважає неправомірним нарахування відсотків, комісії та штрафу після смерті ОСОБА_2
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України зазначена апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 9 липня 2015р. між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №500980889, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 94 448грн 06коп. для погашення заборгованості за кредитним договором № 5000947521 від 17 червня 2014р. шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , який позичальник зобов`язався повернути до 10 липня 2020 року щомісячними платежами згідно погодженого графіку погашення заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 15,99% річних.
Згідно п. 2.8 договору позичальник сплачує банку комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 0,73% від суми кредиту.
Пунктом 4 договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується у разі повного або часткового прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування та/або комісії, якщо сплата комісії передбачено Розділом 1 цього договору та/або інших платежів за договором, сплата яких передбачена цим договором сплатити банку штраф у
розмірі 50грн за кожне допущене позичальником прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів (включно) з моменту виникнення прострочення платежу. При цьому у випадку, якщо прострочення платежу триває 5 і більше календарних днів, додатково до штрафу, визначеному попереднім абзацом цього пункту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 150грн за кожній випадок допущеного прострочення платежу (с.с.33-35).
9 липня 2015р. ОСОБА_2 подав анкету-заяву на отримання кредиту по продукту Рефінансування споживчих та готівкових кредитів у сумі 94 448грн 06коп. та клопотання про оформлення нового кредиту у сумі 94 448,06грн для погашення заборгованості за кредитним договором № 500947521 від 17 червня 2014 року (с.с.36-37).
10 липня 2015 року сторони кредитного договору уклали договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 500947521 від 17 червня 2014 року, за умовами якого сторони домовилися, що у разі дострокового повернення позичальником всієї суми залишку заборгованості за кредитом, датою повного дострокового погашення заборгованості позичальником вважається дата укладання цього договору.
ІНФОРМАЦІЯ_2 .ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 46 та копією свідоцтва про смерть від 18 січня 2016р. (с.с.45, 121 зворот).
Після смерті ОСОБА_2 Шостою київською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 52/2016, згідно якої єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належали: Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 ; земельні ділянки, які розташовані на території Берестівської сільської ради, Липовецького району Сумської області площею 0,3871 га (кадастровий номер : 5923281200:01:001:0310), площею 0,0513 га (кадастровий номер 5923281200:01:004:00417), площею 2,0646 га (кадастровий номер 5923281200:01:001:0309); земельні ділянки, які розташовані на території Бобрицької сільської ради, Роменського району Сумської області площею 0,0248 га (кадастровий номер 5924182300:02:007:0667), площею 1,4610 га (кадастровий номер 5924182300:02:004:0043); земельна ділянка, яка розташована на території Гоголівської сільської ради, СТ Електрон , Броварського району Київської області площею 0,0607 га (кадастровий номер 3221281601:02:003:0034) (с.с.49-50, 136-168, 183, 185).
22 грудня 2016 року державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Капелькою Н.М. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0607 гектарів, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Гоголівська сільська рада, СТ Електрон (кадастровий номер 3221281601:02:003:0034) (с.с.143).
14 листопада 2016р. між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ Кредитні ініціативи укладений договір факторингу №4-АБ/КІ, відповідно до якого позивач набув право вимоги за кредитним договором №500980889 від 9 липня 2015р., укладеним між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_2 (с.с.57-63).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем суду першої інстанції, станом на 14 листопада 2016р. існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 118 849грн 66коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 92 358грн 67коп., по відсоткам у розмірі 14 096грн 48коп., комісії у розмірі 9 744грн 51коп., штрафу у розмірі 2 650грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідач є єдиним спадкоємцем померлого, зобов`язання якого за кредитним договором не виконані.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що на час відкриття спадщини зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором №500980889 від 9 липня 2015р. з повернення кредитних коштів та відсотків, що були нараховані за його життя, залишилися невиконаними.
Згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
17 травня 2016 року ПАТ Альфа-Банк направило до Десятої київської державної нотаріальної контори заяву-претензію з вимогами до спадкоємців ОСОБА_2 , яка була зареєстрована у нотаріальній конторі 25 травня 2016 року та в цей же день направлена до Шостої київської державної нотаріальної контори, де була відкрита спадкова справа.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоч отримання
спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не заперечувала, що вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , а відтак суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що відповідач повинна задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.
Матеріали спадкової справи не містять інформацію про оцінку спадкового майна, не було надано таких доказів відповідачем і під час розгляду даної справи.
Разом з цим, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було заявлено, що вартість спадкового майна є меншою від розміру заборгованості спадкодавця за кредитним договором, а враховуючи обсяг спадкового майна, колегія суддів вважає, що його вартість надає можливість відповідачу задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження переходу права вимоги, спростовуються матеріалами справи, так як позивачем суду першої інстанції надана належним чином завірена копія договору факторингу №4-АБ/КІвід 14 листопада 2016 року та витяг з реєстру позичальників (додаток № 1) до договору, з тексту яких вбачається, що позивач набув право вимоги за кредитним договором №500980889 від 9 липня 2015р., укладеним із ОСОБА_2
Твердження представника відповідача про те, що суд повинен був дослідити виконання позивачем умов договору факторингу та передачі грошових коштів банку, колегія суддів вважає безпідставними, так як дійсність укладеного договору у визначеному законом порядку оспорена не була.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів перерахування банком на рахунок ОСОБА_2 кредитних коштів, а відтак належними доказами не підтверджена заборгованість спадкодавця, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як зазначалося вище, 9 липня 2015р. ОСОБА_2 подав анкету-заяву на отримання кредиту по продукту Рефінансування споживчих та готівкових кредитів у сумі 94 448грн 06коп. та клопотання про оформлення нового кредиту у сумі 94 448,06грн для погашення заборгованості за кредитним договором № 500947521 від 17 червня 2014 року.
Крім того, у клопотанні від 9 липня 2015 року ОСОБА_2 зазначив, що у випадку наявності переплати за кредитом, наданим йому згідно з договором № 500947521 від 17 червня 2014 року, після повного погашення, він просив банк перерахувати залишок коштів з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий згідно договору № 500980889 від 9 липня 2015 року, укладеним із банком.
10 липня 2015 року сторони кредитного договору уклали договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 500947521 від 17 червня 2014 року, за умовами якого сторони домовилися, що у разі дострокового повернення позичальником всієї суми залишку заборгованості за кредитом, датою повного дострокового погашення заборгованості позичальником вважається дата укладання цього договору.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості, який відповідає розрахунку заборгованості, який ПАТ Альфа-Банк додав до вимоги до спадкоємців, вбачається, що 10
липня 2015 року на рахунок ОСОБА_2 , відкритий для погашення заборгованості за спірним кредитним договором, зараховані грошові кошти у сумі 642,27грн, що свідчить про виконання банком умов, як кредитного договору № 500980889 від 9 липня 2015 року, так і клопотання ОСОБА_2 про зарахування залишку коштів на погашення нового кредиту.
Також колегія суддів враховує ту обставину, що ПАТ Альфа-Банк не було заявлено спадкоємцям ОСОБА_2 вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № 500947521 від 17 червня 2014 року.
Разом з цим, правомірними є доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення судом з відповідача відсотків, комісії та штрафу, які розраховані позивачем станом на 14 листопада 2016 року, хоча ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя .
Згідно додатку № 1 до кредитного договору № 500980889 від 9 липня 2015 року ОСОБА_2 зобов`язався погашати кредит щомісячними платежами не пізніше 10 числа місця.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 10 січня 2016р. заборгованість за відсотками за користування кредитом становила 1 635,07грн, заборгованість за комісією - 2 757,88грн, та не погашені штрафи - 600грн.
Отже, з відповідача підлягають стягненню зазначені суми та борг за тілом кредиту у сумі 92 358,67грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що судом повно з`ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, однак неправильно застосовані норми матеріального права в частині визначення розміру заборгованості, яка підлягає стягненню зі спадкоємця боржника, тому рішення суду підлягає зміні в частині визначення розміру заборгованості.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно зазначив у резолютивній частині рішення, що борг стягується за кредитним договором від 17 червня 2014 року.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги та часткового задоволення позовних вимог (81,91%), підлягає зміні рішення суду в частині стягнення судового збору, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 460грн 24коп.
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, позивач зобов`язаний відшкодувати відповідачу судовий збір за подачу апеляційної, пропорційно до задоволених вимог скарги (12,06%), що становить 322,50грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриньока Олександра Анатолійовича задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 березня 2019 року змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції: позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована у АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35326253, яке знаходиться у м. Києві, вул. Хвойки, 21, 97 351грн 62коп. заборгованості, 1 460грн 24коп. судового збору та 800грн судових витрат, а всього 99 611грн 86коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35326253, яке знаходиться у м. Києві, вул. Хвойки, 21, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка зареєстрована у АДРЕСА_2 , судові витрати у сумі 322грн 50коп.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2019 |
Оприлюднено | 19.09.2019 |
Номер документу | 84343239 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Рейнарт Ійя Матвіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні