Постанова

від 09.09.2019 по справі 439/1282/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/1282/18 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.

Провадження № 22-ц/811/890/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар:Фейір К.О.

з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , третьої особи - голови Комарівської сільської ради - ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу №439/1282/18 за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Комарівська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні водопроводом.,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з даним позовом в суд до відповідача, де з подальшими уточненнями позовних вимог покликається на те, що в 1988 році колгоспом імені Леніна с. Комарівка, Бродівського району, Львівської області було прокладено в с. Комарівка водогін загального користування. В ніч з 22.06.2018 на 23.06.2018 року ОСОБА_3 , який є сусідом позивача, було розкопано на території господарства останнього водогін і шляхом його пошкодження перекрито доступ води в господарство позивача. Відповідач в категоричній формі відмовився відновити в господарство позивача водопостачання, що було зафіксовано комісією в складі сільського голови ОСОБА_14, депутатів сільської ради ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка провела обстеження господарства та бесіду із ОСОБА_3 , про що позивач отримав відповідь на свою заяву за підписом сільського голови ОСОБА_14 за № 729 від 27.06.2018 року. Окрім того, на засіданні адміністративної комісії виконавчого комітету Комарівської сільської ради 24.07.2018 року розглядалися адміністративні матеріали протоколу № 477971 Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_3 за ст. 186 КУпАП України і згідно із протоколом №3 засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Комарівської сільської ради ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у вигляді попередження. Водопровід, який забезпечує водопостачання до господарства ОСОБА_4 було прокладено через земельну ділянку сусіда ОСОБА_10 , за попередньою його згодою, а водопровід до сусіда ОСОБА_10 проведено через земельну ділянку сусіда ОСОБА_11 за попередньою його згодою. Проте, ОСОБА_3 , який є зятем сусіда позивача ОСОБА_10 і будинковолодіння якого знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . та через земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, було проведено водопровід до господарства позивача, за відсутності будь-яких правових підстав зруйнував водогін, що тридцять років забезпечував водою позивача і членів його сім`ї та в будівництві якого позивач брав безпосередню участь, чим порушив його конституційне право на користування покладами підземних вод. Тому, із посиланням на вимоги ст.ст.15-16,1192 ЦК України вважає, що враховуючи той факт, що водопровід був побудований у 1989 році, а тому його вартість на даний час не відома, вважає, що належним способом захисту його цивільного права є зобов`язання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення права (відремонтувати пошкоджений ним водопровід). Крім цього, просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду у розмірі 10000.00грн. Зазначає, що відсутність водопостачання створює великі незручності як для нього особисто так і членів його сім`ї, що негативно впливає на його здоров`я та його сім`ї. Крім цього, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням суду позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_3 привести водопровід, що проходить через земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та за допомогою якого здійснюється водопостачання до будинковолодіння ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , до попереднього стану шляхом проведення ремонту водопроводу за власні кошти.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 704.80 грн. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В позовній вимозі про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. відмовлено.

Рішення оскаржили позивач і відповідач.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що рішення в частині відмови у стягненні моральної шкоди вважає незаконним. Стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача його сім`я залишилась без життєво необхідного ресурсу - води, що змушувало його щоденно вживати додаткових заходів для організації свого та своєї сім`ї життя . Звертає увагу, що вина відповідача підтверджується належними та допустимими доказами, а факт пошкодження водопроводу ним визнаний безпосередньо в судовому засіданні. Зважаючи на відсутність води він та члени його сім`ї перебували у постійному стресі та переживаннях, позивач внаслідок душевних та фізичних страждань двічі потравляв у лікарню та перебував на стаціонарному лікуванні. Вважає, що у суду були всі підстави для стягнення моральної шкоди, тому просить в цій частині рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову . В решті рішення суду просить залишити без змін.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням в частині задоволених позовних вимог. Вважає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що власником земельної ділянки через яку проходить водопровід є ОСОБА_10 , який не залучений судом до участі у справі . Ремонтні роботи проводив саме власник земельної ділянки, а він лише допомагав ОСОБА_10 у здійсненні ремонту. Посилається на те, що не з`ясованим залишився той факт чи встановлювався сервітут на право користування земельною ділянкою щодо водопроводу та чи відповідає даний водопровід вимогам закону. Адміністративні протоколи на які посилається позивач і суд в даний час ним оскаржені у відповідності до чинного законодавства. Ухвалюючи рішення про зобов`язання привести водопровід до попереднього стану суд не врахував, що таке рішення неможливо виконати, оскільки водопровід проходить через земельну ділянку власником якої є особа, яка не залучена до участі у справі. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено такі обставини.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №28630192 від 11.01.2011 р. ОСОБА_12 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

По сусідству за адресою АДРЕСА_1 знаходиться господарство ОСОБА_10 . В даний час в будинковолодінні ОСОБА_10 проживає його зять з дружиною - відповідач по справі ОСОБА_3 .

В 1988-1989 роках колгоспом ім. Леніна с. Комарівка, Бродівського району, Львівської області було прокладено в с. Комарівка водогін загального користування. На прокладення водогону жителі с. Комарівка з кожного господарства здавали кошти. Будь-яка документація та схема водогону відсутня, на балансі Комарівської сільської ради сільський водогін не знаходиться. Оплата за спожиту воду проводиться з розрахунку п`ять гривень з людини та п`ять гривень з ВРХ щомісяця кожним господарством.

Актом від 05.11.2018 підтверджено, що ОСОБА_4 та члени його сім`ї брали безпосередню участь у фінансуванні та прокладенні водогону як загального користування, так і до власного господарства. Водопровід, який забезпечує водопостачання до господарства ОСОБА_4 було прокладено через земельну ділянку сусіда ОСОБА_10 за попередньою його згодою, а водопровід до сусіда ОСОБА_10 проведено через земельну ділянку сусіда ОСОБА_11 за попередньою згодою.

В ніч з 22.06.2018 на 23.06.2018 року ОСОБА_3 перекрив трубу з водою, що проходить до будинку ОСОБА_4 , що підтверджується висновком по повідомленню ОСОБА_4 від 06.07.2018 року Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області.

Частково задовольняючи позовні вимоги про приведення водопроводу до попереднього стану суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено, що відповідач створює позивачу перешкоди у користуванні водопроводом, внаслідок чого будинок позивача залишився без водопостачання і позивач позбавлений можливості відновити водопостачання до свого будинку, на підставі чого дійшов правильного висновку про те, що порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених ст. 16 ЦК є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивачем разом з сусідом ОСОБА_10 за спільні кошти проведено воду з водогону загального користування, існуюча система водопостачання суміжних будинковолодінь була погоджена між їх власниками та користувачами та влаштована ними в 1988 році.

Перекривши водопостачання у будинок позивача без погодження з ним, відповідач порушив його право, яке підлягає відновленню, а тому суд вірно задовольнив вимогу про приведення водопроводу до попереднього стану шляхом проведення ремонту водопроводу за власні кошти.

Безпідставними є покликання апелянта ОСОБА_3 на те, що до участі у справі не залучено власника земельної ділянки, через яку проходить водопровід, ОСОБА_10 , оскільки земельна ділянка відповідача не приватизована ОСОБА_10 та перебуває у власності територіальної громади с. Комарівка Бродівського району Львівської області.

Також не можуть братися до уваги покликання апелянта ОСОБА_3 на те, що він не визнавав вини в адміністративній справі за заявою ОСОБА_4 , оскільки сільський голова с. Комарівка Бродівського району Львівської області ОСОБА_13 заперечив доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та пояснив суду, що останній визнаний винним у самоправних діях щодо перекриття води та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з висновокм суу першої інстанції про вімову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди у зв`язку з наступним.

У відповідності до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: ... 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди № 4 від 31.03.1995 року суд має з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов`язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та тривалість страждань, тяжкість завданої травми.

Відповідно до п. 6.4 Методичних рекомендацій Міністерства юстиції України від 13.05. 2004 року Про відшкодування моральної шкоди моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь яка компенсація моральної шкоди, не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз.

У будь якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Враховуючи те, що відповідач протиправно відключив позивача від водопроводу, чим спричинив йому моральну шкоду, оскільки позбавив його та його сім`ю можливості користуватися водою, змінив уклад їх життя, змусив позивача, який має 93 - річну матір, однорічну внучку, довгий проміжок часу приносити воду з місця, що знаходиться за 50 -100 метрів від його господарства, просити сусідів користуватися пральною машинкою, в той час як вода була проведена колишнім колгоспом і в тому числі за його кошти для всіх мешканців села, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про стягнення моральної шкоди.

Виходячи з позовних вимог, характеру правовідносин сторін, а також наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності за завдану моральну шкоду, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 3 000 грн. і такий буде обґрунтованим та відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відтак рішення суду першої інстанції в частині відмов у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди слід скасувати, позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 3000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Крім того згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене з ОСОБА_3 слід стягнути в користь ОСОБА_4 сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1057, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 374 ч.1 п.п.1,2, 375, 376 ч.1п. п.3,4 , 383, 384, 389-391 ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 січня 2018 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ) 3000 (три тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1057,20 грн. (одна тисяча п`ятдесят сім грн. 20 коп).

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 17 вересня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк