Ухвала

від 18.09.2019 по справі 2-148

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Копія

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-148

Провадження № 22-ц/4820/1599/19

УХВАЛА

18 вересня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І., Купельського А.В., Янчук Т.О.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2006 року,

встановив:

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: смт. Ярмолинці, Хмельницької області.

23 липня 2019 року ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 352 ЦПК України (чинна редакція діє з 15 грудня 2017 року) встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом п. 13 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 294, ч. 4 ст. 295 ЦПК України (в редакції Закону 2004 року, що діяла на час ухвалення судом оскаржуваного рішення) заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Із положень ч. 3 ст. 354 ЦПК України слідує, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Враховуючи дату проголошення судом першої інстанції оскаржуваного рішення (24 лютого 2006 року), апеляційна скарга мала бути подана на нього у строк до 6 березня 2006 року.

ОСОБА_2 пропустила строк на апеляційне оскарження та звернулася до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення цього строку.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 зазначила, що вона довідалася про ухвалення судом оскаржуваного рішення та існування заповіту ОСОБА_3 лише у червні 2018 року. Також причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, як на думку ОСОБА_2 , є тривале невирішення судом її позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Реалізуючи принцип верховенства права, суд при розгляді справи застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ustimenko v. Ukraine (заява №32053/13, п. 46, рішення від 25 жовтня 2015 року) вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Ryabykh v. Russia, заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Ponomaryov v. Ukraine, заява №3236/03, п. 41, рішення від 3 квітня 2008 року), що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, ?...?, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справі Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року; Trukh v. Ukraine, заява №50966/99, ухвала від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу після спливу більше 13 років з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення. Заявлені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та не обґрунтованими, а поновлення судом апеляційної інстанції цього строку призведе до порушення вимог ст. 6 Конвенції та принципу правової визначеності.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню. У зв`язку з цим апеляційне провадження у справі не може бути відкрите.

Керуючись ст.ст. 127, 354, 357, 358, 381, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2006 року залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: /підпис/ О.І. Ярмолюк

/підпис/ А.В. Купельський

/підпис/ Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк