Ухвала

від 06.11.2019 по справі 2-148

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-148

провадження № 61-18892ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У 2006 році ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 липня 2019 року ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2006 року залишено без задоволення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 . Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не зазначено обгрунтованих та переконливих підстав, які б могли бути визнані поважними, для поновлення цього строку.

17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що строк на звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин, оскільки заявник довідалася про ухвалення судом оскаржуваного рішення та існування заповіту ОСОБА_3 лише у червні 2018 року. Також причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, є тривале невирішення судом її позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини; при вирішенні справи, суд не встановив всіх обставин справи і не залучив ОСОБА_1 до участі у справі.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду поважними та відкрити апеляційне провадження за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області ухвалено 24 лютого 2006 року, а ОСОБА_1 з апеляційною скаргою звернулася 23 липня 2019 року, тобто після спливу більше 13 років з моменту постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинність з 15 грудня 2017 року, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України від 21 грудня 2010 року).

У справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Отже, заявлені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними , а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження відповідно до статті 358 ЦПК України.

За правилами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом апеляційної інстанції норми процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість судового рішення, а є незгодою заявника з його змістом.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої, частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко