Ухвала

від 16.09.2019 по справі 910/8468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.09.2019Справа № 910/8468/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю."

про відвід судді

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю."

про стягнення 7 646 319, 43 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Волинський А.В. - довіреність № Ц/з-45/118-19 від 04.04.19;

від відповідача: Астрюхін К.А. - довіреність № б/н від 26.06.19

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю." (далі - ТОВ "Максіма В.Ю.") про стягнення неустойки у розмірі 7 646 319, 43 грн., нараховану за порушення умов договору оренди нерухомого майна № 3144 від 19.05.2016 р. в частині своєчасного повернення майна (звільнення приміщення) після закінчення строку дії вказаного договору.

Ухвалою суду від 08.07.2019 р. вказану заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.08.2019 р. Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

У підготовчому засіданні 05.08.2019 р. представник відповідача заявив клопотання про залишення позову АТ "Українська залізниця" без руху до усунення позивачем недоліків позовної заяви, а саме - направлення відповідачу всіх додатків до позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання, суд відмовив позивачу у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що питання про дотримання позивачем вимог ст. 162-164, 172-174 ГПК України при подачі даного позову вирішувалось судом під час відкриття провадження у даній справі. Зокрема, судом була досліджена кількість додатків до позову, направлених позивачем як до суду, так і до відповідача, та враховано, що більша частина наданих суду доказів знаходиться у відповідача, як сторони укладеного з АТ "Українська залізниця" договору, за участі якої складались документи при виконанні умов договору оренди, та з якою велась переписка щодо повернення орендованого майна. При цьому було встановлено, що всі інші відсутні у відповідача докази, долучені до позову, були направлені йому позивачем разом із копією позовної заяви, про що також свідчить перелік додатків, що міститься у позові, та пояснення представника позивача під час розгляду заявленого ТОВ "Максіма В.Ю." клопотання про залишення позову без руху у судовому засіданні.

У підготовчому засіданні 16.09.2019 р. від представника відповідача - ТОВ "Максіма В.Ю." надійшла заява про відвід судді по справі, в якій заявник послався на те, що після вирішення заявленого ним клопотання про залишення позову без руху йому стало відомо, що головуючий по справі схильний до вирішення спору на користь позивача, що на думку відповідача свідчить про упередженість судді у вирішенні спору та є підставою для його відводу.

Представник позивача проти задоволення заяви про відвід суду заперечив, вказав на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Відповідно до статтей 38, 39 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву про відвід головуючого судді по справі, заслухавши думку учасників спору, суд прийшов до висновку, що вказана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту заяви, підставою для відводу судді відповідач вказує на заінтересованість та упередженість судді при вирішенні спору. Проте, необхідно зазначити, що такі доводи представника відповідача фактично зводяться до його незгоди з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час відкриття провадження та розгляду справи.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У той же час, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінювання доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному господарському суді або касаційному господарському суді, та не є підставою для відводу судді.

За таких обставин твердження ТОВ "Максіма В.Ю." про упередженість головуючого по справі є надуманими та безпідставними. Разом з тим, представник відповідача не навів будь-яких обставин про те, що суд прямо чи опосередковано зацікавлений в результаті розгляду справи, та не вказав на наявність інших передбачених законом обставин, які є підставами для відводу.

З урахуванням викладеного головуючий суддя приходить до висновку, що заява про відвід судді Головіної К.І. є необґрунтованою, а тому заява про відвід підлягає розгляду іншим суддею.

Одночасно, суд зазначає та звертає увагу відповідача (його представника) про недопустимість зловживання ним своїми процесуальними правами під час розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

З наведених норм слідує, що суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Отже, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

На підставі викладеного, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 43 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Господарський суд м. Києва вважає за необхідне попередити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю." про недопустимість зловживання своїми процесуальними правами.

За змістом ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Отже, у зв`язку з необґрунтованістю заяви про відвід, суд дійшов висновку, що матеріали відводу необхідно передати на автоматизований розподіл для вирішення питання про визначення складу суду, розгляд справи відкласти.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 216, 234 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати відвід судді Головіної К.І. необґрунтованим.

2. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю." про недопустимість зловживання своїми процесуальними правами.

3. Відкласти підготовче засідання до 03.10.19 до 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 12 .

4. Матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма В.Ю." про відвід судді у справі № 910/8468/19 передати на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в судовому засіданні 16 липня 2019 року.

Повний текст ухвали складений 19 липня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Головіна К.І.