Рішення

від 28.08.2019 по справі 911/1435/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1435/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35»

про стягнення 307 995,95 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Трухіна О.О. (договір № 05/1-19 від 02.05.2019 року);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» про стягнення 307 995,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1435/19, справу № 911/1435/19 призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2019 року.

27.06.2019 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав викладених у поданому клопотанні.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 10.07.2019 року не з`явилися, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 11.06.2019 року не виконали, відповідач про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та про причини неможливості прибуття до суду не повідомив.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про поважність причин неявки позивача в судове засідання та про задоволення відповідного клопотання, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2019 року підготовче засідання відкладалось до 31.07.2019 року.

В судовому засіданні 31.07.2019 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що ним повідомлено всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 31.07.2019 року не з`явився, про причини неможливості прибуття до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття 31.07.2019 року підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.08.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2018 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 28.08.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 01.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтранс» (далі - позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» (далі - відповідач, Орендар) укладено Договір оренди несамохідних плавзасобів - понтонів № 27-14 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне орендне користування об`єкт оренди - несамохідні плавзасоби - понтони в кількості сім штук.

Вартість об`єкту оренди становить 7 000,00 грн. в місяць (п. 1.2 Договору).

Майно знаходиться у володінні та користуванні Орендодавця у відповідності до Суднових білетів: № 006886 від 06.02.2013 року, № 006875 від 06.02.2013 року, № 006884 від 06.02.2013 року, № 006885 від 06.02.2013 року, № 006889 від 06.02.2013 року, № 006890 від 06.02.2013 року, № 006893 від 06.02.2013 року (п. 1.3 Договору).

Передача об`єкта оренди здійснюється сторонами за актом прийому-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Обов`язок по складання акта прийому-передачі покладається на Орендодавцю (п. 3.4 Договору).

Об`єкт оренди вважається переданим в оренду з дня підписання акту прийому-передачі, зазначеного у п. 3.4 цього договору (п. 3.5 Договору).

На виконання Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду: несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3192, зав. № 236, несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3193, зав. № 132, несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3230, зав. № 133, несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3221, зав. № 54, несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3222, зав. № 136, несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3223, зав. № 134, несамохідний плавзасіб - понтон інв. № 3224, зав. № 237, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі об`єкта оренди від 01.06.2014 року, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

За використання об`єкта оренди Орендар зобов`язується щомісячно перераховувати на банківський рахунок Орендодавця орендну плату, в розмірі визначеному в п. 1.2. Обовязок Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі місячної ставки орендної плати , яка перераховується на поточний рахунок Орендодавця в триденний термін з дня підписання цього договору (п. 6.1 Договору).

Щомісячна орендна плата сплачується Орендарем авансом, не пізніше п`ятого числа місяця за який вноситься оплата, на платіжну вимогу Орендодавця (п. 6.3 Договору).

Цей Договір укладається строком на 1 рік. Договір набуває чинності з дня його підписання (п. 8.1 Договору).

Після закінчення строку дії цього договору, Орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди в порядку встановленому п. 9 цього Договору (п. 8.2 Договору).

Позивач у позові зазначає, що після закінчення терміну оренди, визначеного п. 8.1 Договору, відповідач продовжив користуватись об`єктом оренди, що не заперечено і не спростовано останнім.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відтак, оскільки відповідач продовжував користуватись об`єктом оренди після 01.06.2015 року, а позивач проти цього не заперечував, суд дійшов висновку, що Договір оренди несамохідних плавзасобів - понтонів від 01.06.2014 року щороку поновлювався на строк, який встановлений договором в силу приписів ст. 764 Цивільного кодексу України і є чинним на даний момент.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, орендну плата за користування об`єктом оренди за період червень 2016 року - травень 2019 року своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 252 000,00 грн., що змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за період червень 2016 року - травень 2019 року в загальній сумі 252 000,00 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 252 000,00 грн. підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем строків сплати орендних платежів позивач просить стягнути з відповідача 11 109,15 грн. 3% річних за період з 06.06.2016 року по 10.05.2019 року та 44 886,80 грн. інфляційних за загальний період червень 2016 року - лютий 2019 року на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховані 3% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення річних та інфляційних.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних. Судом було здійснено правильний розрахунок інфляційних, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 38 543,53 грн. інфляційних, 3% річних підлягають задоволенню в заявленому розмірі в сумі 11 109,15 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 301 652,68 грн. з яких: 252 000,00 грн. основного боргу, 11 109,15 грн. 3% річних, 38 543,53 грн. інфляційних . В решті позов задоволенню не підлягає.

Позивачем до позовної заяви додано попередній орієнтований розрахунок судових витрат, якою позивач фактично просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 4 620,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 27 000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

В підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 27 від 14.05.2019 року на суму 4 620,00 грн.

Оскільки до закінчення судових дебатів у справі позивачем в підтвердження решти заявлених судових витрат жодних доказів не подано, господарський суд залишає без розгляду заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 524,80 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» про стягнення 307 995,95 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, буд. 33, ідентифікаційний код 01268124) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» (62820, Харківська обл., Печенізький район, с. Мартове, вул. Л. Українки, буд. 2, ідентифікаційний код 30234226) 252 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. боргу, 11 109 (одинадцять тисяч сто дев`ять) грн. 15 коп. 3 % річних, 44 886 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 80 коп. інфляційних та 4 524 (чотири тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 80 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварське будівельно-монтажне управління - 35» про стягнення 6 343,27 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.09.2019 р.

Суддя Т.П. Карпечкін