Постанова

від 18.09.2019 по справі 759/6370/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/6370/19 Суддя (судді) першої інстанції:Сенько М.Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Постернака М.О. про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною дію інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Постернака М.О.; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 98-ДК/0025ПО/08/01/-19 від 26.03.2018 року.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 03 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а рішення суду не відповідає обставинам справи. Зокрема, апелянт вказує, що наявність ознаки родючості грунту, вмісту визначеною кількості гумусу, відповідність критеріям стандартів для грунтів є однією із обов`язкових ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.53-3 КУпАП, в той час як родючий грунт на ділянці щодо якої здійснено перевірку відсутній, а тому його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

17.09.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу, якими підтримали позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення відповідачів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи 26.03.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Постернак М.О., відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту перевірки від 14.03.2019 року № 93-ДК/111/АП/09/01-19, встановлено, що земельна ділянка, площею 6,8901 га (кадастровий номер 8000000000:85:148:0071 ), яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська, 45, передано ПрАТ "Агрофірма "Троянда" та у суборенду ТОВ "Акроінвест" для будівництва, експлуатації та обслуговуваня житлового комплексу з об"єктами соціально- громадського призначення та паркінгами.

26.03.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Постернаком М.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення від 26.03.2018 року № 98-ДК/0024П/07/01/-19, вчинене ОСОБА_1 , відповідно до якого 14.03.2019 року виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка, площею 6,8901 га (кадастровий номер 8000000000:85:148:0071), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , використовується не за цільовим призначенням чим порушено вимоги ч. 2 ст.168 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення, передбачена ст. 53 КУпАП та и) ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України. Копія протоколу вручена ОСОБА_1 - особі, відносно якої він складений та останнього повідомлено про розгляд справи на 26.03.2019 року.

Постановою державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Постернаком М.О. від 26.03.2018 року за № 98-ДК/0024П/07/01/-19, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив та вказав, що відповідач довів належними та допустимими доказами з посиланням на відповідні положення закону про законність та обґрунтованість своїх дій.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Зі змісту оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на думку відповідача, що частина земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:148:0071 площею 0,08588 га використовується з порушенням вимог частини 2 статті 168 Земельного кодексу України, а саме : зняття та перенесення грунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу.

Пунктом 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення. У випадках, визначених підпунктами а і б цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Пунктом и ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення серед інших - невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Статтею 53-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Апелянт в обґрунтування своїх доводів вказує, що відповідно до технічного звіту щодо якісної характеристики грунтового покриву земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:148:0071, виготовленого Національним науковим центром Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України рослинний шар грунту засмічений твердими фракціями будівельних матеріалів, вміст гумусу дуже низький…, відповідно норма зняття родючого шару грунту на земельній ділянці не встановлюється.

Окрім того, позивач вказує, що на звернення у 2018 році до ТОВ Земельні рішення щодо можливості розроблення Робочого проекту землеустрою щодо зняття, перенесення, збереження та використання родючого грунту отримана відповідь, що у з зв`язку із відсутністю родючого грунту на майданчику, неможливо встановити склад і зміст відповідного проекту, а тому розробити проект не є можливим.

Положеннями статті 1 Закону України Про охорону земель визначено, що:

- гумус це органічна складова частина ґрунту, яка утворюється в процесі біохімічного розкладу рослинних і тваринних решток та формує його родючість;

- ґрунт це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості родючості;

- родючість ґрунту здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості ґрунту.

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначає Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.01.2005 року №1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350 (Порядок №1).

Згідно з п. 1.3. Порядку №1 його вимоги щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Відповідно до п. 2 Порядку №1 ґрунтовий покрив земельних ділянок це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі дозвіл) це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Згідно з п. 3.1. Порядку №1 власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Відповідно до п. 3.2. Порядку №1 дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до ГОСТ 17.5.1.03-86 Охорона природи. Землі. Класифікація вскришиних та вмістких порід для біологічної рекультивації земель придатний родючий шар ґрунту класифікується як такий, що містить, зокрема більш ніж 1% гумусу для лісної та напівпустинної зон та більш ніж 2% - для степової та лісостепової зон.

Отже, необхідність отримання дозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок виникає лише у тих випадках, коли він характеризується родючістю (з вмістом гумусу в ґрунті більш ніж 2%) та не підпадає під винятки, передбачені п. 3.2. Порядку №1.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження обов`язку отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, а також не містять доказів, що ґрунтовий покрив названої ділянки земельних ділянок характеризується родючістю (з вмістом гумусу в ґрунті більш ніж 2%) та не підпадає під винятки, передбачені п. 3.2. Порядку №1 .

Окрім того, оскаржувана постанова не містить жодних відомостей, коли саме було знято ґрунтовий покрив, а саме: чи в той час, коли вказана земля перебувала в користуванні за договором суборенди ТОВ "Акронінвест" від 04.10.2018, чи до того, обмежившись виключно фіксуванням самого факту зняття ґрунтового покриву та вказане порушення вчинено безпосередньо позивачем як директором вказаного товариства.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог земельного законодавства, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-3 КУпАП, у зв`язку з чим, постанова у справі про адміністративне правопорушення № 98-ДК/0025ПО/08/01/-19 від 26.03.2018 року є протиправною та підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправною дії інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Постернака М.О. з огляду на їх необґрунтованість, оскільки позовна заява не містить жодних доводів, які саме дії інспектора та в чому полягає їх протиправність.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Постернака М.О. про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 липня 2019 року - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 03 липня 2019 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Постернака М.О. про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Київській області про накладення адміністративного стягнення № 98-ДК/0025ПО/08/01/-19 від 26.03.2018 року, справу про адміністративне правопорушення закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст складено - 18.09.19.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В.Безименна,

А.Ю.Кучма