ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1218/19 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, третя особа - приватне підприємство Редакція газети От и До про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ Проект 2017 звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 7/19 від 18.02.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Проект 2017 звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Проект 2017", як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 41385484, зареєстроване 08.06.2017 за видом діяльності Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі .
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області на виконання ст. 26 Закону України Про рекламу проведено моніторинг друкованих видань, зокрема щотижневика От и До № 44 від 31.10.2019, на cтop. 53 якого виявлено розміщення рекламного оголошення на роботу терміново потрібні з ознаками порушення ч. 3 ст. 7 Закону України Про рекламу , а саме - реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, абз. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу - вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім`я без письмової згоди цієї особи.
08.11.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області направлено вимогу № 246 до ПП Редакція-газети От и До щодо надання інформації про суб`єкта господарювання, який є замовником та/або виробником рекламного оголошення.
08.11.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області направлено лист директору ГО Українська Асоціація Маркетингу № 246/1 щодо проведення незалежної експертизи розповсюдження інформації оголошенням про працевлаштування на предмет її відповідності вимогам Закону України Про рекламу та наданням головному управлінню висновку за результатами цієї експертизи.
Згідно відповіді головного редактора газети От и До ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 вих. № НОМЕР_1, повідомлено, що на НОМЕР_2 газети От и До розміщено рекламне оголошення ТОВ Проект 2017 , код ЄДРПОУ 41385484, місцезнаходження та контактні дані. Також, було зазначено, що рекламне оголошення ТОВ Проект 2017 відкореговано згідно вимог Закону України Про рекламу , додатком надано макет рекламного оголошення ТОВ Проект 2017 .
14.11.2018 відповідачем направлено вимогу ТОВ Проект 2017 щодо надання інформації у вигляді завірених належним чином копій документів, а саме:
-виписки (свідоцтво) про державну реєстрацію;
-договору із замовником (виробником, розповсюджувачем) реклами (за наявності);
-документів, що підтверджують вартість розповсюдженої (виготовлення, розповсюдження) реклами;
-письмової згоди фізичної особи, яку зображено в рекламному оголошенні;
-контрольного макету реклами;
-письмового пояснення щодо порушення законодавства про рекламу.
Крім того, відповідачем попереджено ТОВ Проект 2017 , що за неподання або подання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Закону України Про рекламу повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст. 27 Закону України Про рекламу ).
29.11.2018 за вх. № 03-2761 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області отримано пояснення ТОВ Проект 2017 від 26.11.2018, в якому зазначено, що ТОВ Проект 2017 дійсно замовляло та оплачувало на користь видання От и До послуги з розміщення оголошення про роботу. Також, у поясненні зазначалось, що ТОВ Проект 2017 не замовляло, не погоджувало та не оплачувало послуги зі створення, розміщення та розповсюдження реклами товариства чи товарів товариства, з огляду на це товариство не може надати інформацію про осіб, які зображені на ксерокопіях сторінок газети От и До . В додатках містилися копія платіжного доручення № 960 від 26.10.2018 та виписка з ЄДРПОУ.
17.12.2018 складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 74.
20.12.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 59 відносно рекламодавця ТОВ Проект 2017 .
21.12.2018 до відповідача надійшов експертний висновок ГО Українська Асоціація Маркетингу в якому зазначено, що реклама На роботу терміново потрібні була визнана дискримінаційною та такою, що порушує вимоги ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу , також пункту 5.2.9 та пункту 5.2.8 (а) ст. 5 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011.
13.02.2019 згідно протоколу № 6/19 відбулось засідання про порушення законодавства про рекламу, за участю директора ТОВ Проект 2017 , на якому додаткових документів подано не було та ухвалено накласти на позивача штраф.
18.02.2019 Головним управління Держпродспоживслужби в Черкаській області прийнято рішення № 7/19, яким на ТОВ Проект 2017 накладено штраф за порушення законодавства про рекламу, за порушення ч. 3 ст. 7, абз. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу .
Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням від 18.02.2019 № 7/19, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що рекламне оголошення на cтop. 53 щотижневика От и До № 44 від 31.10.2019 На роботу терміново потрібні є дискримінаційним та таким, що порушує вимоги ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу , пункту 5.2.9 та пункту 5.2.8 (а) ст. 5 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011, а також порушує етичні, гуманістичні, моральні норми, а тому відповідач правомірно дійшов висновку щодо порушення ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу . При цьому, відповідач діяв за власним розсудом та визначив наявність вказаних порушень оцінивши всі зібрані висновки, отримані пояснення та документальні докази в межах повноважень та у спосіб визначений Законом.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем протиправно застосовано до позивача санкції за виявлені порушення вимог законодавства про рекламу відповідно до вимог ст. 27 Закону України Про рекламу , оскільки докази, які покладені в основу порушення вказаного Закону при прийнятті спірного рішення є безпідставними.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 270/96-ВР, цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
У відповідності по положень ст. 1 Закону України Про рекламу зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.
В свою чергу, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про рекламу реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу у рекламі забороняється, зокрема, вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб
В свою чергу, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами (частина 1 статті 26 Закону України Про рекламу ).
Частиною 2 статті 26 Закону України Про рекламу визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Слід зазначити, що органам у справах захисту прав споживачів не надано право здійснювати планові та позапланові заходи державного нагляду: перевірки, ревізії, огляди, обстеження та інші подібні дії.
Посадові особи Держпродспоживслужби та її територіальні органи, які розглядають справу про порушення законодавства про рекламу, мають право лише на отримання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншої інформації, яка стосується порушень законодавства про рекламу.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюються Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
У відповідності до п. 2 Порядку № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана норма кореспондується також з ч. 7 ст. 27 Закону України Про рекламу .
Пунктом 8 Порядку № 693 передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Згідно п. 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
У відповідності до п.10 Порядку № 693, протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
Пунктом 11 Порядку № 693 визначено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Пунктом 12 Порядку № 693 визначено, що справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.
Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Також, п. 13 Порядку № 693 визначено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:
- перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;
- отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;
- готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (п. 14 Порядку № 693).
З метою з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, головою Держспоживінспекції, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками може бути призначена експертиза (п. 15 Порядку № 693).
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (п. 18 Порядку № 693).
Виходячи з системного аналізу положень статті 26 Закону України Про рекламу , пунктів 9, 11, 18 Порядку № 693, у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються процесуальні документи: протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Водночас, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон України Про рекламу не пов`язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень про перевірку, актів перевірок законодавством про рекламу не передбачено.
Крім того, виходячи з поняття реклама , закріпленого у статті 1 Закону України Про рекламу (інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару), Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу та провадженні у справі за ознаками порушення законодавства про рекламу відносно позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області діяло в межах повноважень та у відповідності з порядком, визначеним наведеними нормами законодавства.
Разом із тим, колегією суддів було встановлено, що оскаржуване рішення № 7/19 від 18.02.2019 прийнято відповідачем на підставі експертного висновку ГО Українська Асоціація Маркетингу , згідно з яким реклама На роботу терміново потрібні була визнана дискримінаційною та такою, що порушує вимоги ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України Про рекламу , та пункту 5.2.9 та пункту 5.2.8 (а) ст. 5 Стандарту Недискримінаційна реклама за ознакою статі - СОУ 21708654-002-2011.
Щодо вказаного висновку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вимоги до висновку експерта, як доказу в адміністративному процесі, викладені в ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Так, відповідачем не надано доказів на підтвердження повноважень Української Асоціації Маркетингу на проведення відповідних експертиз.
Як вбачається з матеріалів справи долучений відповідачем експертний висновок не містить зазначення про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Вказане свідчить, що поданий відповідачем експертний висновок не відповідає критеріям належності та допустимості доказу в адміністративній справі, а тому не приймається колегією суддів до уваги.
Крім того, відповідно до Стандарту організацій України "Недискримінаційна реклама за ознакою статі" (СОУ 21708654 -002-2011 ), що зареєстрований державним підприємством Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (ДП УкрДНЦ) 30.07.2012 № 3259575212249, передбачено, зокрема:
- п. 5.2.2 забороняється пропагування у рекламі культу насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що принижує людську гідність і завдає шкоди моральному добробуту дитини;
- п. 5.2.4 варто уважно підходити до використання відомих та авторитетних особистостей з метою рекламування продукції, послуг тощо, оскільки це може сприяти створенню помилкового враження щодо соціальних та гендерних стереотипів у соціалізації дитини. Використання відомих особистостей може посилювати стереотипи, засновані на висловлених особистих схваленнях, певних ідеях, реальному досвіді і переконаннях, які, однак, можуть не відповідати позитивним нормам та суспільним очікуванням;
- п. 5.2.7 реклама не повинна включати заяви та візуальні презентації, які можуть негативно впливати або порушувати норми суспільної культури і моралі, що вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві;
- п. 5.2.8 реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо:
а) реклама зображує чи описує жінку або чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, та не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо; порушення посилюється, якщо сексуальність людини зображується чи описується принизливо, зневажливо, наклепницьким чином (для людської гідності) через мову, позування, вербальні або невербальні натяки тощо);
б) реклама вважається дискримінаційною за ознакою статі та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо вона стверджує або натякає, що роль однієї статі у соціальному, економічному і культурному житті нижча, ніж іншої;
- п. 5.2.9 реклама не вважається дискримінаційною за ознакою статі та не порушує належної добросовісної рекламної та маркетингової практики, коли вона зображує оголене людське тіло чи умовно вдягнених людей, якщо це пов`язано з рекламованим продуктом, має прямі асоціацій зі споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо, відповідає чинному законодавству, та не принижує людської гідності, не порушує норм суспільної культури та моралі, які вважаються загальновизнаними більшістю споживачів (читачів, глядачів, покупців, відвідувачів тощо) рекламного продукту у даному суспільстві.
В сфері застосування вищезазначених стандартів зазначено, що цей Стандарт поширюється на різні види, форми та засоби реклами, у тому числі засоби масової інформації, які впливають на формування суспільного ставлення та моделей соціо - економічних відносин та цей Стандарт призначено для органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, які розробляють, експортують, перевіряють чи застосовують стандарти.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України Про стандартизацію стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України Про стандартизацію , національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1, 2 статті 15 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються технічні регламенти, стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови.
Застосування стандартів, кодексів усталеної практики чи їх окремих положень є обов`язковим для: суб`єктів господарювання, якщо обов`язковість застосування стандартів чи кодексів усталеної практики установлено нормативно-правовими актами; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти чи кодекси усталеної практики; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.
Враховуючи викладене, твердження, викладені в експертному висновку ГО "Українська Асоціація Маркетингу", та, як вбачається з матеріалів справи, висновки якого були використані та в подальшому, були покладені в основу для прийняття спірного рішення, носять лише рекомендаційний характер та не є обов`язковими для виконання, що додатково дає підстави колегії суддів не брати такі висновки до уваги.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем в оскаржуваному рішенні та протоколі не наведено, яким саме чином зображення жінки порушує етичні, моральні норми та нехтує правилами пристойності, адже зазначене зображення, у сучасному суспільстві не може бути визнано таким, що порушує вказані норми, а тому суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо правомірності оскаржуваного рішення.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність в зовнішній та внутрішній рекламі фактів порушення вимог Закону України "Про рекламу" відповідачем до суду не надано.
Таким чином, під час розгляду справи відповідачем не доведено, що реклама ТОВ Проект 2017 містить інформацію та зображення, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності, а тому колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування та для задоволення позовних вимог.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З квитанцій від 29.03.2019 № 67873 та від 09.08.2019 № 14845 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 1 921, 00 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 881, 50 грн., які слід стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 .
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, третя особа - приватне підприємство Редакція газети От и До про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 18.02.2019 № 7/19 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (код ЄДРПОУ - 40333440, місцезнаходження - 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 (код ЄДРПОУ - 41385484, місцезнаходження - 18000, м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 9/1, кв. 39) судовий збір в сумі 4 802, 50 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 19.09.2019.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2019 |
Оприлюднено | 20.09.2019 |
Номер документу | 84362147 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні