Постанова

від 07.04.2021 по справі 580/1218/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1218/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 про ухвалення додаткового судового рішення за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, третя особа - приватне підприємство Редакція газети От и До про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Проект 2017 звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 7/19 від 18.02.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю Проект 2017 звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2019 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 задоволено; рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, третя особа - приватне підприємство Редакція газети От и До про визнання протиправним та скасування рішення задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 18.02.2019 № 7/19 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу; стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (код ЄДРПОУ - 40333440, місцезнаходження - 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 (код ЄДРПОУ - 41385484, місцезнаходження - 18000, м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 9/1, кв. 39) судовий збір в сумі 4 802, 50 грн.

Надалі до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останнє просить вирішити питання про розподіл та стягнення витрат на правничу допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви, колегія суддів вважає необхідним відмовити в ухваленні додаткового судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою

допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

На підтвердження понесених витрат в сумі 2 000,00 грн. заявником були надані документи лише до суду першої інстанції, а саме: договір-доручення про надання правової допомоги від 23.11.2018 з розрахунком вартості послуг з надання професійної правничої допомоги; ордер адвоката Бабіч Т.Г. на представлення інтересів позивача в Шостому апеляційному адміністративному суді, однак до суду апеляційної інстанції заявником не було надано жодних інших документів.

Колегія суддів, розглянувши зазначені вище документи звертає увагу на те, що зазначені вище витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність інші види правової допомоги - види адвокатської, діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. ЗО, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обгрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не було доведено факт понесення витрат на правничу допомогу в межах даного спору, та їх обґрунтованість та пропорційність відповідно до предмету спору в даній справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що з договору про надання професійної правничої допомоги від 23.11.2018 вбачається, що вартість послуг з надання професійної правничої допомоги визначається за згодою сторін згідно з Розрахунком вартості, послуг з надання професійної правничої допомоги та актів приймання-передачі послуг з професійної правничої допомоги.

Однак, заявником не було надано до суду апеляційної інстанції актів приймання- передачі послуг з професійної правничої допомоги, як це передбачено договором-доручення про надання правової допомоги від 23.11.2018 та додатковою угодою № 1 від 22.02.2019, що позбавляє колегію суддів можливості встановити факт понесення таких витрат.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу у сумі 2 000, 00 грн. є необгрунтованим та недоведеним, а тому відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 241, 242, 252, 325, 328-331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Проект 2017 про винесення додаткового судового рішення - залишити без задоволення.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Шурко О.І.