Постанова

від 18.09.2019 по справі 826/10414/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10414/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря: Суркової Д.О.,

представників позивача Риченка В.В., Сергійчука М.В.,

представника відповідача Рибак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ ІНВЕСТ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ ІНВЕСТ до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АНТ ІНВЕСТ звернулось до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0016901201 від 20.05.2016, видане Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві.

На обґрунтування заявлених вимог, вказує на відсутність вини товариства у порушенні термінів реєстрації податкових накладних через анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що, в свою чергу, унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Мотиви апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, крім того, апелянт посилається на рішення Державної фіскальної служби України № 2923/6/99-99-11-03-01-25 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0036961207 від 13 листопада 2017 року, яке прийнято за аналогічних обставин та з урахуванням тих самих причин неможливості виконати платником податків податкового обов`язку. Так, у своєму рішенні контролюючий орган констатував, що визначальною кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є саме протиправність поведінки (бездіяльності) платника податків, у зв`язку із чим затримка з поновленням реєстрації платника ПДВ є обставиною, яка виключає вину платника податків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ант Інвест було залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року без змін.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, вказав на ту обставину, що позаяк реєстрація позивача як платника податку на додану вартість відбулась 19.02.2016, ним не вживались дії з метою виконання покладеного на нього податковим законодавством обов`язку щодо реєстрації у передбачений п.200.10 ст.200 ПК України термін виписаних ним податкових накладних від 31.01.2016 року № 1 та № 2, дії контролюючого органу є правомірними.

Разом з тим, Верховний Суд своєю постановою від 02 липня 2019 року, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, вказав на недослідження судом апеляційної інстанції наданих Товариством додаткових доказів, яким не надана оцінка та не наведені мотиви їх відхилення, крім того, зауважив на відсутності вини позивача у порушенні термінів реєстрації ПН.

В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали, наполягали на їх задоволенні, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27 жовтня 2015 року № 263-15 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість анульовано реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість (а.с. 10).

Наведене рішення оскаржене позивачем та рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 03 грудня 2015 року № 18390/10/26-15-11-01-22 скасовано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с. 13-14).

Поновлення реєстрації платника ПДВ ТОВ АНТ ІНВЕСТ відбулось 19 лютого 2016 року, про що йдеться в листі ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 20 травня 2016 року № 4872/10/24-51-12-01-21 (а.с. 18).

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ АНТ ІНВЕСТ .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 25 квітня 2016 року № 3430/26-51-12-01-09/37856598 (а.с. 15).

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних № 1 від 31.01.2016, яку зареєстровано в ЄРПН 23.02.2016 із затримкою на 8 днів та № 2 від 31.01.2016, яку зареєстровано в ЄРПН 29.02.2016 із затримкою на 14 днів.

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ АНТ ІНВЕСТ подано до ДПІ у Дарницькому районі ДФС у м. Києві письмової заперечення (а.с. 16-17).

Рішенням ДПІ у Дарницькому районі ДФС у м. Києві від 20.05.2016 за № 4872/10/26-51-12-01-21 висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 18).

20 травня 2016 року, на підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0016901201, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 38 195, 48грн за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів (а.с. 19).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

За визначенням пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2010 № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246).

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246).

У відповідності до п. 7.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (яка була чинною на час надіслання на реєстрацію спірних податкових накладних) перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п. 7.7 Інструкції № 233 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як вбачається з матеріалів справи податкова накладна № 1 від 31 січня 2016 року подана позивачем для реєстрації в ЄРПН 23 лютого 2016 року о 08:28:53 та зареєстрована в ЄРПН за № 9022285347, а податкова накладна № 2 від 31 січня 2016 року подана для реєстрації в ЄРПН 29 лютого 2016 року о 17:17:46 та зареєстрована в ЄРПН за №9025870452, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 25, 27).

Разом з тим, як зазначалось вище, станом на час відправки вказаних вище податкових накладних реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ АНТ ІНВЕСТ було поновлено (поновлення реєстрації відбулося 19.02.2016).

Таким чином, направлення податкових накладних № 1 та №2 від 31.01.2016 на реєстрацію у ЄРПН було здійснено позивачем в межах строків, установлених п.201.10 ст.201 ПК України.

Отже, оскільки позивач повторно був зареєстрований платником податку на додану вартість 19.02.2016, подальша затримка в реєстрації податкових накладних виникла з незалежних від нього обставин.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було допущено порушення податкового законодавства, а відтак, у розумінні пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14, п. 120.1 ст. 120 ПК України відсутні підстави для застосування до ТОВ АНТ ІНВЕСТ штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0016901201 від 20 травня 2016 року діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, що є безумовною підставою для його скасування.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції із постановленням нового про задоволення позову.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Позивач в апеляційній скарзі не ставить питання щодо розподілу судових витрат. З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 321 від 05.07.2016 позивачем було сплачено 1 378, 00 грн судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом, відповідно до платіжного доручення № ПН11144 від 12.02.2019 сплачено 2 067, 00 грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою та відповідно до платіжного доручення № 0.0.1350843151.1 від 13.05.2019 сплачено 2 756, 00 грн судового збору за звернення з касаційною скаргою

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для стягнення з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судових витрат зі сплати судового збору в загальному розмірі 6 201, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 238, 243, 250, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ ІНВЕСТ - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року - скасувати .

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ ІНВЕСТ до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0016901201 від 20 травня 2016 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (02068, м.Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ, будинок 3; ідентифікаційний код: 39479227) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНТ ІНВЕСТ (02081, м.Київ, ПРОВУЛОК ЗАВОДСЬКИЙ, будинок 1 /ЛІТЕРА Б 1/; ідентифікаційний код: 37856598) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 201, 00 грн (шість тисяч двісті одна гривня 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 19.09.2019.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк