Ухвала

від 19.09.2019 по справі 0240/3718/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 0240/3718/18-а

19 вересня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарлей" до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач (Головне управління ДФС у Вінницькій області) оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного сулу від 08 серпня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху, як така, що не оплачена судовим збором.

На виконання ухвали суду щодо усунення недоліків, 20 серпня 2019 року надійшло клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з несплатою судового збору за подану апеляційну скаргу та клопотанням заявника продовжити строк для сплати судового збору, ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 серпня 2019 року клопотання заявника задоволено, строк для оплати судового збору продовжено термін для виконання до десяти днів з моменту отримання ухвали.

У встановлений судом строк, Головне Управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області вимог закону не виконало і судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатило. Натомість, заявник в черговий раз звернувся з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів, посилаючись на відсутність бюджетних коштів та порушення права доступу до правосуддя.

Крім того, 04 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про відмову в задоволенні клопотання відповідача про продовження строків для усунення недоліків скарги ( у разі подання такого) та у найкоротший термін повернути апеляційну скаргу заявнику.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Головне управління ДФС у Вінницькій області є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

З матеріалів справи встановлено, що заявник вже двічі звертався до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору, проте жодних заходів з цією метою прийнято не було.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Статтею 44 КАС України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Враховуючи викладене, зміст клопотання ГУ ДФС у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі №0240/3718/18-а не є достатньою підставою для продовження строку виконання вимог ухвали.

Оскільки термін виконання ухвали апеляційного суду від 23.08.2019 року закінчився 10 вересня 2019 року, проте ухвала залишилась не виконаною, згідно із ч.2 ст.298 КАС України така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Вінницькій області про продовження строку для виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року про залишення апеляційної скарги у справі № 0240/3718/18-а без руху, - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарлей" до Головного управління ДФС у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.