Постанова

від 12.09.2019 по справі 760/12460/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Кушнір С.І.

Провадження №22-ц/824/10628/2019 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 201 9року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів Іванової І.В. , Мельника Я.С.,

при секретарі Зубленку Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьківська Вікторія Станіславівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волкова Світлана Михайлівна, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

25 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьківська В.С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волкова С.М., в якому просила визнати недійсним заповіт, складений її батьком ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською В .С . 07листопада 2007 року за реєстровим №5674.

Разом з позовною заявою, представникомпозивача ОСОБА_2 - адвокатомПисаренком А.М. до суду поданозаяву про забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Волковій С.М. вчиняти дії з видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа №63246769 (номер у нотаріуса №01/2018).

Обгрунтовуючи заяву, представник позивача зазначив, щопозивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською В.С. 07 листопада 2007 року за реєстровим №5674.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивача ОСОБА_3 відкрилася спадщина, а 01 листопада 2018 року за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Волковою С.М. була заведена спадкова справа №63246769 (номер у нотаріуса №01/2018).

26 квітня 2019 року спливає шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку із чим нотаріус може у будь-який момент видати свідоцтво про право на спадщину відповідачу - спадкоємцю за заповітом, чинність якого є предметом судового розгляду в даній справі. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідач ОСОБА_1 матиме можливість вчинити дії по відчуженню спадкового майна, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, в разі його ухвалення на користь позивача ОСОБА_2 , як спадкоємця за законом першої черги.

Таким чином, з метою збереження спадкового майна, представник позивачав заяві послався на необхідність застосуваннязаходів забезпечення позову шляхом заборониприватному нотаріусу вчиняти дії з видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_3 у спадковій справі №63246769 (номер у нотаріуса №01/2018).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Волковій С.М .(адреса: АДРЕСА_1 ) вчиняти дії з видачі свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа №63246769 (номер у нотаріуса №01/2018), до вирішення по суті справи №760/1 2460/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьківська В.С. , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Волкова С .М . , про визнання заповіту недійсним.

Не погоджуючись з ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову, відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Чудовську І.В. подала на ухвалу апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

У відзиві, що надійшов від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Писаренка А.М., останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року - без змін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 проти задоволення скарги відповідача заперечив та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як таку, що постановлена з додержанням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову за своїм змістом відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України і суд першої інстанції, розглядаючи її, не допустив порушень встановленого для цього ст. 153 ЦПК України порядку, що підтверджується матеріалами справи і відповідає суті інституту забезпечення позову, як гарантії дотримання прав позивача в разі ухвалення судом рішення на його користь.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують, оскільки суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір, з`ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 14 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий :

Судді: