Рішення

від 16.09.2019 по справі 922/1774/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2019 р. Справа № 922/1774/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс", 61001, Харківська область, місто Харків, Основ`янський район, майдан Захисників України, будинок 7/8

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", 61010, Харківська область, місто Харків, Червонозаводський район, вулиця Основ`янська, будинок 55

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп", 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г

про стягнення 501 909,01 грн. за договором № 1І030139 від 01.11.2015 зобов`язання за яким забезпечено договором поруки № 03-09/18-1 від 03.09.2018

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко О.В. (директор, наказ № 2-к від 14.01.2019);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Волтарніст М.О. ( посв. № 2514 від 30.03.2006; дов б/н від 02.01.2019).

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" про:

- солідарне стягнення з відповідачів 3% річних у розмірі 2 000,00 грн на підставі Договору поруки № 03-09/18-1 від 03.09.2018, укладеного між ТОВ "Фріч-ТОТ" та ТОВ "ТД Ресурс" в забезпечення виконання ТОВ "Астерс груп" зобов`язань за Договором № 1І030139 від 01.11.2015;

- стягнення з ТОВ "Астерс груп" суми боргу у розмірі 398 338,28 грн, пені в розмірі 76 244,17 грн, 3% річних у розмірі 4 392,05 грн та інфляційних втрат в розмірі 20 934,51 грн за невиконання покладеного на нього обов`язку за Договором № 1І030139 від 01.11.2015 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07 серпня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" надійшов відзив на позовну заяву № 05/08/19-юр від 05.08.2019, в якому відповідач ТОВ "Фріч-ТОТ" визнав позовні вимоги у заявленому позивачем розмірі 3% річних, як до особи, що солідарно відповідає разом з другим відповідачем за Договором № 1І030139 від 01.11.2015, зобов`язання за яким забезпечено Договором поруки № 03-09/18-1 від 03.09.2018. Разом з відзивом надійшла заява про розгляд справи без участі представника ТОВ "Фріч-ТОТ".

08 серпня 2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" надійшлов відзив на позовну заяву б/н від 05.08.2019, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, а також даною ухвалою продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзиви до 09.09.2019.

23 серпня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив №20/08/19-юр від 20.08.2019, в якій позивач не погоджується з аргументами, викладеними у відзиві ТОВ "Астерс груп", та зазначає, що позивачем надані докази, які засвідчують реальність господарської операції поставки продукції та її прийняття відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок оплатити товар. Дану відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

Разом із відповіддю на відзив позивачем було подано заяву про коригування розрахунків №20/08/19-юр від 20.08.2019, відповідно до якої ціна позову зменшилась. В обґрунтування причини подання даної заяви позивач вказав, що ним при здійсненні розрахунку нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат невірно було визначено початок періоду прострочення, відповідно до якого першим днем прострочення є останній день здійснення платежу за поставлений товар.

Оскільки заява подана на стадії розгляду справи по суті, враховуючи положення пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, суд не може дану заяву прийняти як заяву про зменшення позовних вимог, але зазначає, що викладена у ній інформація та додані до неї розрахунки будуть враховані судом при ухваленні рішення по справі.

У судовому засіданні 16.09.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ТОВ "Астерс груп" суд

встановив:

01 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (Постачальник) було укладено Договір № 1І030139, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням покупця поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця (пункт 5.1 Договору).

Згідно з пунктом 7.9 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше 30 (тридцять) календарних днів з моменту реалізації за звітний період (календарний місяць), але у будь-якому випадку повна оплата поставленого товару здійснюється не пізніше 120 (сто двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017.

Додатковими угодами до Договору № 1І030139 від 01.11.2015 вносилися зміни до пункту 10.1 Договору, відповідно до угоди № 23-17К від 01.12.2017 строк дії продовжували до 28 лютого 2018 року; угодою № 6-18К від 28.02.2018 договір продовжували до 30 червня 2018 року та угодою № 22-18К від 15.06.2018 договір продовжили до 30 вересня 2018 року. Відповідно до пункту 2 Додаткових угод всі інші положення основного договору залишаються без змін.

Відповідно до Розділу 13 Договору всі зміни та доповнення до даного договору є його невід`ємними частинами, якщо вони оформлені письмово і підписані уповноваженими представниками сторін.

На виконання вказаного Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар відповідно до наступних видаткових накладних: № 1614К від 08.10.2018 на суму 14 981,76грн; № 1585К від 01.10.2018 на суму 23 178,96 грн; № 1560К від 24.09.2018 на суму 37 971,36 грн; № 1464К від 10.09.2018 на суму 5 037,84 грн; № 1423К від 03.09.2018 на суму 9 977,04 грн; № 1377К від 27.08.2018 на суму 145 244,88 грн; № 1007К від 25.06.2018 на суму 50 076,00 грн; № 746К від 14.05.2018 на суму 85 377,60 грн та № 683К від 07.05.2018 на суму 80 034,48 грн, копії яких залучено до матеріалів справи.

Позивач стверджує, що в порушення своїх договірних зобов`язань відповідачем була здійснена лише часткова оплата вартості поставленого товару за видатковою накладною № 683К від 07.05.2018, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 398 338,28грн.

З метою досудового врегулювання спору на виконання вимог Розділу 11 Договору позивачем неодноразово направлялися на адресу ТОВ "Астерс груп" претензії з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар, однак ні вмотивованої відповіді, ні оплати заборгованості від останнього до позивача не надходило, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором № 1І030139 від 01.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (Кредитор) 03.09.2018 було укладено Договір поруки №03-09/18-1 (надалі - Договір поруки), за яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов`язку Товариством з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" (Боржник) за Договором № 1І030139 від 01.11.2015 в обсязі, який дорівнює 3% (три відсотки) річних від простроченої суми. Розмір 3% річних, які підлягають сплаті Поручителем, визначається самостійно Кредитором при пред`явленні відповідної вимоги (пункти 1.2, 2.1 Договору поруки).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє протягом двох років (пункт 4.1 Договору поруки).

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на сутність укладеного сторонами Договору № 1І030139 від 01.11.2015 він за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (стаття 553 Цивільного кодексу України).

Згідно частин першої та другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Розглянувши доводи ТОВ "Астерс груп", викладені у відзиві на позовну заяву відносно того, що спірні видаткові накладні не є доказом здійснення поставки товару з підстав неналежного оформлення, оцінюються судом критично, оскільки останнім в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду неотримання відповідачем спірного товару.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наявних в матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції нездійсненою або недійсною.

Посилання відповідача ТОВ "Астерс груп" на ненадання позивачем супровідних документів, передбачених пунктом 3.6. Договору, та непідтвердження факту реалізації товару, з моменту якого виникає обов`язок оплати у відповідача ТОВ "Астерс груп", є доказово непідтвердженими, оскільки матеріали справи не містять жодних претензій відповідача ТОВ "Астерс груп" щодо ненадання позивачем супровідних документів останньому та спростовуються пунктом 7.9 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей), на який і посилається ТОВ "Астерс груп" у своєму відзиві на позов, де вказано, що повна оплата поставленого товару здійснюється не пізніше 120 (сто двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Посилання відповідача на те, що докази реалізації товару мають надаватися саме позивачем, судом відхиляються з огляду на те, що позивач не має вільного доступу до комерційної діяльності ТОВ "Астерс груп", його звітності, руху та обліку товару, переміщення його серед мережі магазинів відповідача.

Крім того ТОВ "Астерс Груп" спростовує свої твердження про те, що ним не підписувались жодні договори, в тому числі і протокол узгодження розбіжностей, посиланням у своєму відзиві на строк оплати за товар, який, як стверджує ТОВ "Астерс груп" не настав, а також визначенням вірних, на його думку, періодів щодо нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних.

Відповідач ТОВ "Астерс груп" доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав, доводів позивача не спростував, а тому суд дійшов висновку про те, що у ТОВ "Астерс груп" наявна заборгованість перед позивачем за Договором № 1І030139 від 01.11.2015 в сумі 398 338,28 грн, яка підлягає стягненню з ТОВ "Астерс Груп".

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Астерс груп" умов Договору № 1І030139 від 01.11.2015 в частині своєчасного здійснення розрахунків позивачем по кожній неоплаченій видатковій накладній окремо нараховані станом на 06.06.2019 пеня, інфляційні та 3% річних.

Відповідно до пункту 8.11 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) якщо покупець порушує умови та порядок оплати товарів, передбачені даним договором, то він сплачує на користь постачальника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення платежу до дати повної оплати товару.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини другої статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що при здійсненні розрахунку пені, яка заявлена у позовній заяві до стягнення, позивачем невірно визначено початковий період нарахування пені (де перший день нарахування санкцій є останнім днем для оплати товару) по кожній видатковій накладній окремо, тобто, прострочення платежу настає з 121 календарного дня після отримання товару, а також не враховано положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування пені в межах шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано по видаткових накладних № 1007К від 25.06.2018, № 746К від 14.05.2018 та № 683К від 07.05.2018.

Позивач стверджує, що пунктом 8.11 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.11.2015 був встановлений інший (збільшений) період нарахування пені.

Пунктом 8.11 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.11.2015 передбачено, що якщо покупець порушує умови та порядок оплати товарів, передбачені даним договором, то він сплачує на користь постачальника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення платежу до дати повної оплати товару.

Ні цим пунктом, а ні іншими не встановлено період нарахування пені тривалістю більше шести місяців.

Перевіривши наданий позивачем до справи 23.08.2019 (заява про коригування розрахунків вих.№20/08/19-юр від 20.08.2019) виправлений розрахунок пені суд вважає, що він частково виконаний вірно та не суперечить вимогам закону, окрім розрахунків по видаткових накладних № 1007К, № 746К та №683К.

У зв`язку з викладеним, враховуючи шестимісячний строк нарахування пені від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга Закон було здійснено власний розрахунок пені за наступними накладними:

- №1007К від 25.06.2018 за період прострочення з 24.10.2018 по 23.04.2019 сума пені становить 8 988,98 грн згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 50076.00 24.10.2018 - 25.10.2018 2 18.0000 % 0.099 %* 98.78 50076.00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 2420.11 50076.00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 %* 2420.11 50076.00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 2074.38 50076.00 15.03.2019 - 23.04.2019 40 18.0000 % 0.099 %* 1975.60

- № 746К від 14.05.2018 за період прострочення з 12.09.2018 по 11.03.2019 сума пені становить 15 241,66 грн згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 85377.60 12.09.2018 - 25.10.2018 44 18.0000 % 0.099 %* 3705.15 85377.60 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 4126.19 85377.60 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 %* 4126.19 85377.60 01.02.2019 - 11.03.2019 39 18.0000 % 0.099 %* 3284.11

- № 683К від 07.05.2018 період прострочення з 05.09.2018 по 04.03.2019 сума пені становить 4 728,06 грн згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 26492.84 05.09.2018 - 06.09.2018 2 17.5000 % 0.096 %* 50.81 26492.84 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 1280.37 26492.84 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 1280.37 26492.84 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 %* 1280.37 26492.84 01.02.2019 - 04.03.2019 32 18.0000 % 0.099 %* 836.16

В іншій частині поданий 23.08.2019 розрахунок позивача є вірним.

А тому загальна сума пені, яка підлягає стягненню з ТОВ "Астерс груп" на користь позивача, нарахована за сукупний період починаючи з 05.09.2018 по 06.06.2019 по кожній видатковій накладній окремо складає 64 013,99 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 4 392,05 грн та інфляційних втрат в розмірі 20 934,51 грн, суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд перевірив та погодився з розрахунком 3% річних та інфляційних втрат по кожній видатковій накладній окремо, доданим позивачем до заяви про коригування розрахунків від 20.08.2019, відповідно до якого сума 3% річних за сукупний період з 05.09.2018 по 06.06.2019 становить 6 353,59 грн, а сума інфляційних втрат за сукупний період з вересня 2018 року по лютий 2019 року становить 20 934,51 грн.

Враховуючи, що відповідальність поручителя ТОВ "Фріч-ТОТ" за Договором поруки № 03-09/18-1 від 03.09.2018 була обмежена сумою, яка дорівнює 3% річних від простроченої суми заборгованості (пункт 1.2 Договору поруки) і розмір якої до поручителя визначає кредитор та яка визнана ТОВ "Фріч-ТОТ" у розмірі 2 000,00 грн, вимоги позивача про стягнення солідарно з ТОВ "Фріч-ТОТ" та ТОВ "Астерс Груп" 3% річних у сумі 2 000,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

З відповідача ТОВ "Астерс Груп" на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 4 353,59грн (6 353,59 грн - 2000,00грн = 4 353,59грн) та інфляційні втрати у сумі 20 934,51грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та на користь позивача підлягає стягненню з ТОВ "Фріч-ТОТ" 2000,00 грн, а з ТОВ "Астерс груп" 398 338,28 грн основного боргу, 64 013,99 грн пені, 20 934,51 грн інфляційних втрат та 6 353,59 грн 3% річних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України . Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на ТОВ "Астерс груп" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (61010, Харківська область, місто Харків, Червонозаводський район, вулиця Основ`янська, будинок 55, код 33901924) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (61001, Харківська область, місто Харків, Основ`янський район, майдан Захисників України, будинок 7/8, код 39806596) 3% річних у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" (61001, Харківська область, місто Харків, Основ`янський район, майдан Захисників України, будинок 7/8, код 39806596) 398 338 (триста дев`яносто вісім тисяч триста тридцять вісім) грн 28 коп. основної заборгованості, 64 009 (шістдесят чотири тисячі дев`ять) грн 03 коп. пені, 4 353 (чотири тисячі триста п`ятдесят три) грн 59 коп. 3% річних, 20 934 (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 51 коп. інфляційних втрат, а також 7 344 (сім тисяч триста сорок чотири) грн 61 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс груп" у позові відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 20.09.2019