Рішення

від 17.09.2019 по справі 140/2118/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2118/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Матвіїва В.М.,

представника відповідача Нівчика А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Електросервіс до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Електросервіс (далі - ТзОВ ВП Електросервіс , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській обл., відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0067335512 від 13.03.2019 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 162818,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту камеральної перевірки від 19.02.2019 №2934/03-20-55-12-36064089 щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0067335512, яким за недотримання граничних строків реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №48 застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% від суми ПДВ. Вказує, що податкова накладна від 21.12.2018 №48 на суму ПДВ 1628187,92 грн в останній день для її реєстрації - 15.01.2019 о 10:30 була подана через систему електронного подання звітності M.E.Doc до реєстрації в ЄРПН. У зв`язку зі збоєм в системі електронної реєстрації податкових накладних, що не давало змогу відслідкувати стан електронного рахунку ПДВ, та недостатністю коштів на електронному рахунку ПДВ податкова накладна не була зареєстрована. Товариство 15.01.2019 поповнило електронний рахунок ПДВ двома платежами: о 09:56 - на суму 1000000,00 грн та о 14:38 - на суму 300000,00 грн. Після поповнення електронного рахунку ПДВ сума ліміту була достатня для реєстрації податкової накладної, яка 15.01.2019 о 16:01:50 повторно надіслана для реєстрації в ЄРПН. Проте квитанції в електронному вигляді протягом операційного дня не надійшло, в системі було відображення, що податкова накладна №48 від 21.12.2018 має статус В дорозі / Очікується квитанція №1 . Лише 10.06.2019 о 10:15 позивачу надійшла квитанція №1 про те, що податкова накладна не була зареєстрована, оскільки сума ПДВ у цій накладній перевищувала суму ліміту на електронному рахунку ПДВ, що фактично не відповідало дійсності.

Позивач вважає, що не може бути притягнутий до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо її реєстрації в межах строків для її реєстрації, однак така реєстрація не відбулася з незалежних від платника податку причин. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.60-61) вимог товариства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні камеральної перевірки, якою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних на загальну суму ПДВ 1727421,92 грн. При цьому зазначив, що платником податку порушено термін реєстрації податкових накладних від 12.12.2018 №16 на 11 днів та від 21.12.2018 №48 на 1 день, в результаті чого контролюючим органом застосовано штрафні санкції на загальну суму 172742,19 грн. Податкова накладна від 21.12.2018 №48 була не прийнята попри численні спроби позивача у зв`язку з виявленими помилками, а також у кожній квитанції було запропоновано платнику податків виправити документ та надіслати його знову. Лише 16.01.2019 платнику податків вдалося усунути недоліки і зареєструвати вказану податкову накладну, що підтверджується витягом з архіву електронної звітності, підсистеми Журнал прийому електронних документів . Крім того вказав, що долучені платником податків докази отримання квитанцій про реєстрацію податкових накладних, на думку контролюючого органу, мають невідоме походження і не можуть свідчити про достовірність даних направлення податкових накладних. Також звернув увагу суду на той факт, що платник податків, формуючи вимоги в позовній заяві, свідомо упустив ряд аргументів, які для нього несуть негативний характер (не повідомив про шість спроб реєстрації податкової накладної; не зазначив, що податкова накладна реєструвалась ще й 16.01.2019), неодноразово посилаючись на перевантаження серверу ДФС. Проте вказане перевантаження ніяких негативних наслідків для ТзОВ ВП Електросервіс не несло. Щодо кожної зі спроб платника податків зареєструвати податкову накладну від 21.12.2018 №48 контролюючим органом були направлені відповідні квитанції. Тим більше, вищевказане перевантаження системи електронної реєстрації податкових накладних ніякого відношення до відстеження поточного стану електронного рахунку ПДВ, на яке посилається позивач у своєму позові, не має. З огляду на викладене просив в позові відмовити.

Ухвалою суду від 02.08.2019 задоволено клопотання представника відповідача та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.70-71).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю. Додатково зазначив, що дійсно після численних спроб 15.01.2019 зареєструвати податкову накладну від 21.12.2018 №48 позивач 16.01.2019 подав вказану накладну для реєстрації в ЄРПН і того ж дня накладна була зареєстрована. При цьому зауважив, що подання податкової накладної на реєстрацію 16.01.2019 зумовлене відсутністю правової визначеності з даного питання.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з підстав, викладених у відзиві. Додатково пояснив, що оскільки 15.01.2019 на електронному рахунку ПДВ товариства не було достатньо коштів для реєстрації податкової накладної, тому податкова накладна від 21.12.2018 №48 в цей день не була зареєстрована. Платник 16.01.2019 повторно подав для реєстрації вказану накладну і така реєстрація була проведена. При цьому зазначив, що йому невідомо походження квитанції №1 від 10.06.2019, яку подав платник до матеріалів позову, оскільки наявні в контролюючого органу квитанції містять дату та час їх формування.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 19.02.2019 №2934/03-20-55-12-36064089 (а.с.34-36).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема:

від 12.12.2018 №16, сума ПДВ 99234 грн, з граничним терміном реєстрації 31.12.2018, зареєстровано 11.01.2019 (11 днів затримки);

від 21.12.2018 №48, сума ПДВ 1628187,92 грн, з граничним терміном реєстрації 15.01.2019, зареєстровано 16.01.2019 (1 день затримки).

На підставі висновків акту перевірки від 19.02.2019 №2934/03-20-55-12-36064089 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0067335512, яким до товариства застосовано штраф у сумі 172742,19 грн (а.с.10).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій за вказаним податковим повідомленням-рішенням сума штрафу за податковою накладною від 12.12.2018 №16 становить 9923,40 грн, за податковою накладною від 21.12.2018 №48 - 162818,79 грн (а.с.68).

Позивач погоджується з тим, що податкова накладна від 12.12.2018 №16 зареєстрована з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних. Відтак, ТзОВ ВП Електросервіс не заперечує щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 9923,40 грн.

Разом з тим, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 13.03.2019 №0067335512 в частині застосування штрафу в сумі 162818,79 грн за невчасну реєстрацію податкової накладної від 21.12.2018 №48, позивач 05.04.2019 подав скаргу до ДФС України (а.с.37-40).

Рішенням ДФС України від 06.06.2019 №26060/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги залишено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0067335512- без змін, а скаргу ТзОВ ВП Електросервіс - без задоволення (а.с.41-42). Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, статтею 201 ПК України визначений обов`язок продавця товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Як визначено пунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №1246 обумовлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи, між ТзОВ ВП Електросервіс як постачальником та Консорціумом Науково-виробниче об`єднання Укргідроенергобуд як покупцем 14.12.2018 укладено договір поставки №1412/П, предметом якого є поставка обладнання, наведеного у специфікації №1 до даного договору (а.с.13-25).

За наслідками проведення господарської операції з постачання обладнання ТзОВ ВП Електросервіс 21.12.2018 виписано податкову накладну №48 на суму постачання 9769127,54 грн, в тому числі ПДВ - 1628187,92 грн (а.с.26-27).

Податкова накладна від 21.12.2018 №48 вперше подана позивачем до реєстрації в ЄРПН 14.01.2019 о 12:04:45, однак не була прийнята у зв`язку з тим, що сума ПДВ в документі (1628187,92) перевищує суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкову накладну (91968,34) (а.с.63).

15.01.2019 о 9:45:59 позивач повторно подав вказану накладну для реєстрації в ЄРПН (а.с.63), яка не була прийнята, оскільки сума ліміту на електронному рахунку ПДВ становила 366041,10 грн, про що товариство було повідомлене квитанцією №1 від 15.01.2019 о 10:30 (а.с.28).

15.01.2019 позивач здійснив ще три спроби зареєструвати податкову накладну від 21.12.2018 №48 у ЄРПН, а саме:

о 12:49:19 - сума ліміту на електронному рахунку ПДВ становила 1367673,20 грн;

о 15:23:51 - сума ліміту на електронному рахунку ПДВ становила 1448666,61 грн;

о 16:01:22 - сума ліміту на електронному рахунку ПДВ становила 1448666,61 грн (а.с.64-65).

16.01.2019 о 17:16:20 податкова накладна від 21.12.2018 №48 прийнята та зареєстрована в ЄРПН (а.с.65).

Водночас судом встановлено, що ТзОВ ВП Електросервіс 15.01.2019 здійснило два поповнення електронного рахунку ПДВ:

о 9:56:00 на суму 1000000,00 грн;

о 14:38:00 на суму 300000,00 грн, про що свідчать платіжні доручення №№19163, 19166 (а.с.85-86).

Довідкою АТ КБ Приватбанк №08.7.0.0.0/190916112501 від 16.09.2019 підтверджується факт списання вищевказаних коштів з кореспондентського рахунку банку, відкритого в НБУ, 15.01.2019 о 10:13 та о 14:46 відповідно (а.с.87).

Отже, станом на 14:46 15.01.2019 проведено перерахування коштів з рахунку ТзОВ ВП Електросервіс в сумі 1300000,00 грн в рахунок поповнення електронного рахунку ПДВ.

Таким чином, позивач здійснив усі необхідні дії з метою поповнення свого електронного рахунку ПДВ на суму, необхідну для реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №48.

Натомість, як свідчить інформація з електронного рахунку ПДВ позивача станом на 15.01.2019, кошти в сумі 1000000,00 грн надійшли о 10:45:37, в сумі 300000,00 грн - о 16:20:31 (а.с.89, 91).

Наведене дає підстави дійти висновку про те, що станом на момент подачі для реєстрації податкової накладної о 16:01:22 15.01.2019 на електронному рахунку ПДВ товариства не було відповідної суми ліміту для її реєстрації.

Однак з матеріалів справи слідує, що квитанція про неприйняття до реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №48, яка була надіслана о 16:01:22 15.01.2019, отримана позивачем лише 10.06.2019 о 10:15 (а.с.33).

Крім того, з витягу з електронної системи M.E.Doc ТзОВ ВП Електросервіс вбачається, що станом на 25.02.2019 статус податкової накладної від 21.12.2018 №48 - Очікується квитанція №1 (а.с.90).

Отже, матеріалами справи підтверджується та обставина, що контролюючий орган не надіслав платнику податків протягом операційного дня (15.01.2019) квитанцію про неприйняття до реєстрації податкової накладної, з огляду на що в силу приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна від 21.12.2018 №48 вважається зареєстрованою в ЄРПН 15.01.2019.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №806/832/17, від 27 березня 2018 року у справі №825/2411/16, від 26 червня 2018 року у справі №806/2219/16, від 22 листопада 2018 у справі № 813/815/18, від 26 листопада 2018 року у справі №813/815/18 та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідно до даних ІС Архів електронної звітності контролюючим органом вчасно сформована квитанція про неприйняття податкової накладної, поданої на реєстрацію о 16:01:22 15.01.2019, оскільки формування в електронній системі квитанції не свідчить про вчасне її надіслання платнику податків. Крім того, наведені доводи представника ГУ ДФС у Волинській обл. спростовуються наявною у товариства квитанцією №1 від 10.06.2019, якою не прийнято податкову накладну, надіслану о 16:01:22 15.01.2019.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність діяння обумовлена невиконанням чи неналежним виконанням вимог, встановлених законом. Відповідальність за діяння можлива лише у разі, якщо на особу покладено обов`язок діяти у певний ситуації у визначений спосіб. Відсутність вини платника податків унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Таким чином, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, можливе лише за наявності безпосередньої його вини.

Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/777/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17 та враховується судом при вирішенні даного спору відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Судом встановлено, що ТзОВ ВП Електросервіс 15.01.2019 вжило усіх заходів, спрямованих на реєстрацію податкової накладної від 21.12.2018 №48 на суму ПДВ 1628187,92 грн, шляхом поповнення електронного рахунку ПДВ на суму 1300000,00 грн, яка з врахуванням залишку на даному рахунку станом на 15.01.2019 о 9:45:59 в сумі 366041,10 грн була достатньою для реєстрації накладної. При цьому невчасне надходження вказаних коштів не електронний рахунок ПДВ платника не залежало від волі позивача.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що 15.01.2019 відбулось перенавантаження серверу ДФС (а.с.31-32), що вплинуло на належне функціонування електронної системи адміністрування ПДВ та, як наслідок, можливу затримку в поповненні електронного рахунку ПДВ позивача. Так, відслідковуючи рух коштів з банківського рахунку ТзОВ ВП Електросервіс на електронний рахунок ПДВ 15.01.2019, суд встановив:

о 09:56 сума в 1000000,00 грн списана з банківського рахунку, о 10:13 - з кореспондентського рахунку НБУ, о 10:45:37 - зарахована на електронний рахунок ПДВ;

о 14:38 сума в 300000,00 грн списана з банківського рахунку, о 14:46 - кореспондентського рахунку, о 16:20:31 - зарахована на електронний рахунок ПДВ.

Отже, перерахування коштів в сумі 1000000,00 грн на електронний рахунок ПДВ позивача відбулось менше як за годину, в той час як перерахування коштів в сумі 300000,00 грн зайняло майже дві години.

Суд зазначає, що ініціювавши переказ коштів на свій електронний рахунок ПДВ, позивач вжив необхідних заходів для його поповнення з метою дотримання строків реєстрації податкової накладної. В такому випадку невчасне надходження коштів на електронний рахунок ПДВ не може мати наслідком притягнення платника податків до відповідальності, оскільки в його діях відсутня вина як суб`єктивна складова податкового правопорушення.

Водночас суд зазначає, що факт надіслання позивачем на реєстрацію податкової накладної від 21.12.2018 №48 16.01.2019 та проведення її реєстрації в ЄРПН саме цієї дати за встановлених судом обставин не може бути підставою для визнання правомірним застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що діючи добросовісно і обачно, позивач в межах встановленого законом строку ужив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкової накладної від 21.12.2018 №48 на суму ПДВ 1628187,92 грн, а тому у відповідача відсутні правові підстави для притягнення ТзОВ ВП Електросервіс до відповідальності відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 13.03.2019 №0067335512 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 162818,79 грн слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2442,28 грн, сплачений платіжним дорученням від 05.07.2018 №21227 (а.с.2).

При вирішенні питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат за надання правової допомоги у розмірі 5600,00 грн суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано суду такі письмові докази: договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва від 04.04.2019, укладений між ТзОВ ВП Електросервіс (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат), предметом якого є надання професійної правничої допомоги і здійснення представництва по справі щодо оскарження ППР від 13.03.2019 №0067335512 в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 162818,79 грн; акт прийому-передачі наданих послуг (правничої допомоги і представництва) від 04.09.2019; довідка-розрахунок кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва по справі №140/2118/19, від 04.09.2019; розрахункова квитанція від 04.09.2019 на суму 5600,00 грн, якою підтверджується факт сплати ТзОВ ВП Електросервіс на користь адвоката ОСОБА_2 В.М. коштів в сумі 5600 грн за надання правничої допомоги і здійснення представництва згідно з договором про надання правничої допомоги від 04.04.2019 (а.с.75-79).

Так, з договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва від 04.04.2019 слідує, що сума гонорару адвоката визначається з урахуванням затраченого часу на надання правничої допомоги і здійснення представництва. Форма оплати - погодинна. Ставка гонорару (винагороди) адвоката становить 600,00 грн за одну годину робочого часу (п.4.2 договору). При сплаті клієнтом кожної частини винагороди адвокат видає розрахункову квитанцію (п.4.3 договору).

Із довідки-розрахунку кількості часу, затраченого адвокатом на правничу допомогу та здійснення представництва по справі №140/2118/19, від 04.09.2019 слідує, що адвокатом затрачено: на з`ясування фактичних обставин справи в клієнта, вивчення наданих клієнтом документів, надання правничої консультації щодо формування позиції клієнта - 2 год, вартість послуги 1200,00 грн; вивчення законодавства по суті правового питання (спору) - 2/3 год, вартість послуги 400,00 грн; вивчення та узагальнення судової практики по суті правового питання - 2/3 год, вартість послуги 400,00 грн; підготовка проекту позовної заяви - 4 год, вартість послуги 2400,00 грн; ознайомлення з відзивом - 1/2 год, вартість послуги 300,00 грн; підготовка документів, які підтверджують понесені позивачем витрати і обґрунтовують їх розмір - 1/2 год, вартість послуги 300,00 грн; участь (представництво) в судовому засіданні - 1 год, вартість послуги 600,00 грн. Отже, загальна сума послуг адвоката складає 5600,00 грн.

Будь-яких клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката з обґрунтуванням неспівмірності витрат відповідачем заявлено не було. При цьому документи, які стосуються понесених витрат на правничу допомогу, були вручені представнику відповідача в судовому засіданні 04.09.2019.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу підтверджується належними та допустимими доказами, є обґрунтованим та пропорційним щодо предмета спору та з врахуванням значення справи для позивача підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 13 березня 2019 року №0067335512 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 162818,79 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Електросервіс (43023, м.Луцьк, вул.Єршова, 11-а, код ЄДРПОУ 36064089) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати в сумі 8042,28 грн (вісім тисяч сорок дві гривні 28 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 20 вересня 2019 року.