Постанова

від 29.10.2019 по справі 140/2118/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 140/2118/19

Провадження № 33/801/831/2019

Категорія: 138

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1

встановив:

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України та призначено йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просить змінити постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18.09.2019 в частині адміністративного стягнення, як занадто суворе, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд розглянув справу в його відсутність, не повідомивши його про день та час розгляду справи, а тому допустив неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи. Він не заперечує факту здійснення ДТП, проте вважає, що суд безпідставно застосував найсуворіше стягнення за статтею 124 КпАП України, не врахувавши при цьому положення статті 33 цього Кодексу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити. Пояснив, що свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав на місці, вибачився перед потерпілим і ніяких претензій останній до нього не має, так як його відповідальність застрахована. Йому ж право керування транспортним засобом потрібне для отримання медичної допомоги як ним особисто, так і дружиною, і внуком, який є особою з інвалідністю.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких підстав.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд першої інстанції розглянувши справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, а також відомостей про її належне повідомлення щодо розгляду справи, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.

Судом першої інстанції визнано доведеним вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, й такий висновок суду першої інстанції не оспорюється.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18№203105 від 06 серпня 2019 року водій ОСОБА_1 , керуючи цього ж дня об 11.50 год автомобілем марки DAEWOO державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Горького в м. Немирів перед початком руху не переконався, що це буде безпечно і допустив зіткнення з автомобілем Renault державний номерний знак НОМЕР_2 ,чим порушив п. 2.3 б, 10.1 ПДР.

Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані інспектором поліції за статтею 124 КпАП України.

Статтею 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Положеннями статті 245 КпАП України визначено завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Розглядаючи адміністративну справу щодо ОСОБА_1 та застосовуючи до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд обставин передбачених статтею 33 КпАП України не врахував і без належного обґрунтування перейшов до більш суворого стягнення, передбаченого статтею 124 КпАП України, а відтак не в повній мірі виконав вимоги закону щодо визначення виду стягнення.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що висновок районного суду про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи, з таких підстав.

Допитаний під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП визнав й шкодує про вчинене, є особою пенсійного віку, відомості про попереднє його притягнення до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що порушенням не було заподіяно значної шкоди, а також керуючись положеннями статті 33 КпАП України, приходжу до висновку про те, що зазначені обставини, з урахуванням повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, дають підстави для накладення на нього більш м`якого адміністративного стягнення, а саме у виді штрафу в межах санкції статті 124 КпАП України.

Відповідно до статті 294 КпАП України, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржену постанову.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Немирівського районного суду Вінницької області - змінити в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами на штраф.

Керуючись статтею 294 КпАП України, -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Змінити постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України в частині виду накладеного стягнення.

Призначити ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова судді апеляційного суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Стадник І.М.