Рішення

від 19.09.2019 по справі 420/3179/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3179/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП (65007, Одеса, вул. Старопортофранківська, 117) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2019/0900057/1 від 14.05.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП до Одеської митниці ДФС, в якому позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA 500060/2019/0900057/1 від 14.05.2019 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не погоджується з позицією митного органу, та наголошує, що не зважаючи на прохання декларанта, викладене у повідомленні від 14.05.2019 року щодо проведення консультацій при здійсненні вибору методу визначення митної вартості, інспектором митного органу не було здійснено таких консультацій, але безпідставно про їх проведення було зазначено в оскаржуваному рішенні.

Також, Позивачем були виконані всі додаткові вимоги інспектора митного органу, який не зазначив будь-яких зауважень до витребуваних ним у декларанта документів. У наданих документах відсутні розбіжності щодо складових митної вартості товарів, тому відсутні підстави для коригування митної вартості задекларованих товарів.

На думку Позивача, оскаржуване рішення є необґрунтованим, та таким що ґрунтується виключно на зазначеному в ЄАІС ДФС рівні ціни для кодів товарів, що підтверджується визнанням факту відсутності інформації щодо рівня ціни ідентичних товарів.

24.06.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 82-91). В обгрунтування зазначено, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2019/013798 від 13.05.2019 та додатково містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а подані додатково документи не спростовували виявлені митницею розбіжності, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Заяви, клопотання учасників справи.

11.07.2019 року, від представника Позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 163).

18.07.2019 року, від представника Відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив (а.с. 149-158).

12.08.2019 року, від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 164).

21.08.2019 року, від представника Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 165).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

21.08.2019 року, сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Таким чином, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП (надалі Позивач), в межах повноважень, передбачених статутних документів здійснює господарську діяльність, у тому числі зовнішньоекономічну.

19 лютого 2019 року між Позивачем (Покупець) та Компанією PT. INDAH КІАТ PULP & PAPER TBK (Продавець), укладено контракт поставки офісного паперу за №19/02- 19, за умовами якого, Продавець передає у власність, а Покупець приймає і оплачує Товар, згідно якого Сторонами узгоджено вартість, кількість Товару, умови поставки та характеристики.

На підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений договором товар.

13 травня 2019 року, інспектором митного органу було направлено повідомлення декларанту про виявлення наявних на думку інспектора розбіжностей у числових показниках митної вартості імпортованого товару.

14 травня 2019 року декларантом на адресу митного органа було направлено повідомлення декларанта про недотримання інспектором вимог Митного кодексу України, обгрунтування відсутності розбіжностей із наданням додаткових підтверджуючих документів, у тому числі витребуваних інспектором, зазначивши вимогу про завершення митного оформлення на підставі поданих декларантом документів протягом чотирьох годин.

14 травня 2019 року інспектором митного органу було відмовлено у митному оформленні та Одеською митницею ДФС код ЄДРПОУ 39441717 (надалі - Відповідач) було прийнято рішення про коригування заявленої ТОВ ВИЛАЙН ГРУП код ЄДРПОУ 38295925 митної вартості, за № UA500060/2019/000057/1 від 14.05.2019 року, товару.

Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів, до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.02.2019, інвойс від 22.03.2019 та інші документи.

За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 cm. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягала статі додається така складова митної вартості, як упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 6 зовнішньоекономічного договору (контракту) витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у наданих документах підтверджуючих попередню оплату яка складає 29164,41 дол. США, відсутні посилання на інвойс, що унеможливлює віднесення зазначеної оплати до поданого до митного оформлення товару, фактурна вартість якого складає 29162,57 дол. США.

Зобов`язано декларанта надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

14.05.2019 року, електронним повідомленням декларанта було надіслано повідомлення та додаткові документи. Надісланими додатково документами вказані розбіжності усунені не були.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

З відзиву на позов вбачається, що в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до cт. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до cт. 62, 63 МК Укріїни, методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів і зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товару. Відповідно до п. 1 cт. 64 МК Укріїни, у разі якщо митну вартість не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у cт. 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законами України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 2,51 дол.США/кг нетто.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару № UA 500060/2019/0900057/1 від 14.05.2019 року, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст. 7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу II вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу II Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору, (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною контракту (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Висновки суду.

Надаючи оцінку правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2019/0900057/1 від 14.05.2019 року, стосовно митного оформлення МД від 13.05.2019 №UA500060/2019/013798 вбачається, що до митного оформлення на підтвердження митної вартості товару декларантом були надані: пакувальний лист №2160126118 від 22.03.2019, рахунок-фактура (інвойс) №2160126118 від 22.03.2019, коносамент № DJA0457849 від 27.03.2019, автотранспортна накладна №541 від 12.05.2019, автотранспортна накладна №602 від 12.05.2019, сертифікат про походження товару № 0022294/JKP/2019 від 02.04.2019, SWIFT від 13.03.2019, SWIFT від 20.02.2019, документ, що підтверджує вартість страхування № MILL0000273052 від 26.03.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19/02-19 від 19.02.2019, акт зважування від 13.05.2019, копія митної декларації країни відправлення № 111944436181 від 22.03.2019.

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження рівня митної вартості були опрацьовані подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, і встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач також зазначає, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Позивач вважає, що документи, подані Позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України.

Суд погоджується із зазначеною думкою Позивача, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що Відповідач, приймаючи спірне рішення, не зазначив про наявність жодної розбіжності у числових показниках сплачених декларантом сум, які підлягають обрахуванню при визначенні митної вартості, та неврахував подані декларантом додаткові документи та пояснення.

Таким чином, з формулювання причин ухвалення спірного рішення не можливо встановити, як зазначені відповідачем розбіжності можуть вплинути на числові показники митної вартості імпортованого товару, яких необхідних документів на підтвердження сплачених декларантом сум недостатньо для підтвердження вартості ввезеного товару, отже відсутні підстави, за яких митним органом застосовано резервний митод визначення митної вартості.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 МК України.

Суд звертає увагу на те, що декларантом були надані на вимогу інспектора митного органу витребувані ним у декларанта документи у повному обсязі, про що не зазначено в оскаржуваному рішенні та не враховано із наданням переваги іншій інформації.

Таким чином, суд вважає, що документи, подані Позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України та є достатніми для підтвердження митної вартості за основним методом.

Також, суд зазначає, що митний орган має право відійти від положень ч. 3 статті 53, частин 2, 4-6 статті 54, статті 58 МК України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості позивачем до митного органу оформлення подано наступні документи: декларація митної вартості; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний контракт; рахунок-фактура; банківські платіжні документи; інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують витрати позивача та містять реквізити, необхідні для ідентифікації вивезеного товару; інші транспортні документи; сертифікат походження товару; перевізні документи та інші.

При цьому Відповідач, не погоджуючись з обраним декларантом основним методом визначення митної вартості прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, лише на підставі спрацювання автоматизованої системи, а розбіжностями Відповідач вважає відсутність додаткових відомостей, які жодним чином не впливають на зміну числових показників, які відображають митну вартість імпортованого товару.

Крім того, не зважаючи на факт виконання декларантом у повному обсязі всіх вимог митного органу, не повідомляючи декларанта щодо інших можливих сумнівів у посадових осіб митного органу, було неправомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Можлива розбіжність між рівнем заявленої митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не дає достатніх підстав для однозначного висновку про заниження митної вартості імпортованих товарів та надання митному органу недостовірних даних.

Той факт, що в ЄАІС ДФС наявна інформація про те, що оцінювані товари розмитнювалися іншими особами за вищою митною вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. При цьому будь-які обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови та обсяг поставок тощо).

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- не проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

За таких обставин, суд вважає, що подані Позивачем документи, необхідно вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а висновок Відповідача про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу неправомірним.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 26.02.2019 року по справі №815/5988/15, від 14.05.2019 року по справі №820/2474/16 висновками щодо застосування норм права у спірних правовідносинах є наступне: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2019/0900057/1 від 14.05.2019 року Одеською митницею не дотримано вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП (65007, Одеса, вул. Старопортофранківська, 117) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/0900057/1 від 14.05.2019 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИЛАЙН ГРУП (код ЄДРПОУ 38295925) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717), сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.