Ухвала

від 12.09.2019 по справі 357/11023/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

12 вересня 2019 р о к у м. К и ї в

У порядку, встановленому ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України, висловлюю окрему думку на постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у справі за № 357/11023/18, яка полягає у моїй незгоді з цим судовим рішення у частині зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідачів, виходячи з наступного.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТДВ Шмраївський цукровий завод задоволено частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2019 року змінено в частині вирішення питання про судові витрати, зменшено розмір витрат на правничу допомогу стягнуто з ОСОБА_3 , ТДВ Шамраївськийцукрковий завод , КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав , КП Реєстрація нерухомості та бізнесу на користь ТОВ Агрофірма Матюші судові витрати по 3000, 00 грн. з кожного., та витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, у розмірі 2000, 00 грн. з кожного. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів, судом мотивовано тим, що заявлений розмір витрат позивача на правову допомогу є завищеним, належним чином не обґрунтованим, не доведеним, очевидно завищеним та таким, що становить надмірний тягар для відповідачів, а також, що послуги правничої допомоги надавалися позивачу двома адвокатами, які займалися вивченням цієї справи та інших справ з аналогічним предметом позову по представництву ТОВ Агрофірма Матюші , де відповідачами є інші фізичні особи - власники земельних ділянок, тобто, на думку колегії, фактично виконували одну і ту ж саму роботу, при цьому по аналогічним справам у кількості більш ніж 50 і в кожній такій справі заявлені до стягнення аналогічні витрати, тому, на думку колегії, зазначені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 26 489, 32 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу судових витрат, тому, із врахуванням складності справи та виконаних робіт, принципи співмірності та розумності, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідачів 12 000, 00 грн. судових витрат та 8000, 00 грн. витрат пов`язаних з оплатою правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, ним надано до суду їх документальне підтвердження та відповідний розрахунок, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2017 року, укладеного із АО Еверлігал , додаткову угоду до нього, якою визначено розмір винагороди адвокатського об`єднання у сумі еквівалентній 840 Євро, рахунки на оплату № 210 від 02 серпня 2018 року та № 179 від 17 квітня 2019 року, а також платіжні доручення від 15 серпня 2018 року на суму 26 489, 32 грн. та від 18 квітня 2019 року № 298 у розмірі 18 125, 72 грн., розрахунок наданих послуг, детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат в процесі надання правничої допомоги у справі у судах першої та апеляційної інстанцій (т.1, а.с.38-53, 207-209, т.2, а.с.103-105).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вважаю, що відповідачами не доведено належними і достатніми доказами, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, чи часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт, або обсягом наданих адвокатом послуг, а також, в передбаченому законом порядку жодним із відповідачів не заявлялося мотивоване клопотання щодо зменшення витрат на правову допомогу. При цьому відповідачка ОСОБА_3 клопотання про зменшення адвокатських витрат ні суді першої ні в суді апеляційної інстанції не заявляла, рішення місцевого суду не оскаржувала, до апеляційної скарги не приєднувалася, а у доводах апелянта ТДВ Шамраївський цукровий завод посилання на такі мотиви і підстави для зменшення розміру судових витрат взагалі відсутні.

На мою думку, не може бути таким доказом та підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу і відсутність у матеріалах справи підписаного між сторонами акту прийому-передачі наданих адвокатських послуг, оскільки суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку усім наданим заявником доказам на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, за результатами чого вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для відшкодування таких витрат, а тому відсутність у матеріалах справи акту прийому-передачі наданих правничих послуг за певних обставин може бути підставою лише для відмови у стягненні таких витрат, а не їх зменшення.

З огляду на викладене, оскільки, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, позивачем надано до суду належне їх обґрунтування, документальне підтвердження і детальний їх розрахунок та, за відсутності мотивованого і обґрунтованого клопотання відповідачів про зменшення витрат на оплату правничої допомогу, вважаю, що, достатніх правових підстав, встановлених ст. 137 ЦПК України для зменшення судових витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у даній справі не має .

Суддя Київського

апеляційного суду Я.С. Мельник