Постанова

від 20.09.2019 по справі 400/3322/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/3322/18 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Коваля М.П., Єщенка О.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" до Миколаївського управління Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним рішення, -

УСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Приватне підприємство "Торола Дизайн Груп" (далі - позивач, ПП "Торола Дизайн Груп") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені з ЄСВ від 19.11.2018 за № 00093650006.;

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковий орган неправомірно та безпідставно застосував штрафні санкції та пеню до позивача, оскільки акт перевірки, в якому має бути зафіксовано порушення платника податків не складався. До рішення не надано розрахунку недоїмки. Єдиним документом, що підтверджує наявність недоїмки є вимога № Ю-844-17, яка була скасована в судовому порядку та рішення по справі набрало законної сили.

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 05 березня 2019 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що нарахування штрафу та пені є похідним від наявності вимоги про сплату боргу № Ю-844-17 від 12.01.2018, яка визнана протиправною та скасована рішенням суду, тому відсутні правові підстави для нарахування штрафу та пені.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування » в частині своєчасності сплати єдиного внеску, тому рішення про застосування штрафних санкцій прийнято законно й обґрунтовано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга фіскального органу не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

Позивач є платником єдиного внеску як роботодавець відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Позивач 26.11.2018 отримав рішення № 0009365006 від 19.11.2018 про застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 81893,24 грн. штрафу та 9637,05 грн. пені за період 21.12.2017 до 15.11.2018 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно зі ст.25 Закону України № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відтак, підставою для нарахування позивачу штрафу та пені може бути тільки несплата або несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску.

Відповідно до Закону України № 2464 та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів № 449 від 20.04.2015, орган доходів та зборів надсилає платникам єдиного соціального внеску, які мають недоїмку, що перевищує 10 грн. , вимогу про сплату боргу.

Позивач у позовній заяві посилається, що отримав єдину вимогу № Ю-844-17 від 12.01.2018 року на суму 29 905,57 грн., якою визначена сума заборгованості станом на 31.12.2017 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/727/18 від 06.11.2018 року визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018року № Ю-844017 в повному обсязі. Рішення набрало законної сили 07.12.2018 року.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з моменту оскарження вимоги позивач не здійснював самостійне погашення визначеної недоїмки через її неузгодженість. Протягом періоду, зазначеного в оскаржуваному рішення - з 21.12.2017до 15.11.2018 всі самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ було сплачено своєчасно та в повному обсязі.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.25 Закону України 2464 нарахування пені зупиняється з дня подання позову до суду. Також строк сплати фінансових санкцій теж зупиняється до ухвалення судом рішення. Апеляційним судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження вимоги 16.03.2018 року (ухвала про відкриття провадження у справі від 03.04.2018).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не навів в своїй апеляційній скарзі доказів несплати та несвоєчасної сплати позивачем єдиного соціального внеску, докази прийняття іншою вимоги про сплати боргу, а також не надав до суду першої та апеляційної інстанції суду розрахунок нарахованого штрафу та пені, тому відповідачем не доведено суду належними доказами за який період та за несплату недоїмки за який період нараховані штраф та пеня.

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування штрафу та пені відповідно до рішення відповідача № 00093650006 від 19.11.2018 року, оскільки нарахування штрафу та пені є похідним від наявності вимоги про сплату боргу № Ю-844-17 від 12.01.2018 року, яка визнана протиправною та скасована в судовому порядку .

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишенням без змін рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 139 КАС України апеляційний суд не здійснює зміну розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 317, 321, 325 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" до Миколаївського управління Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним рішення - без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.В. Єщенко