Постанова

від 19.09.2019 по справі 826/15103/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15103/18 Суддя (судді) першої інстанції:Аверкова В. В., Бояринцева М. А., Шевченко Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною та скасування постанови в частині, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України, Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною та скасування ч. 4 п. 5 зміни, що вносяться до постанови КМ України від 17 вересня 2014 року № 465 , затверджених постановою КМ України від 20 червня 2018 року № 511 Про внесення змін до постанови КМ України від 17 вересня 2014 року № 465 щодо виключення в пункті 6 абзацу п`ятого та шостого з постанови КМ України від 17 вересня 2014 року № 465 та частину 2 постанови КМ України від 17 вересня 2014 року № 465, затверджених постановою КМ України від 20 червня 2018 року № 511 Про внесення змін до постанови КМ України від 17 вересня 2014 року № 465 ; зобов`язання Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняти та виплатити надані позивачем послуги згідно доручень, визначених відповіддю № 411 від 17 серпня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Мукачівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняти та оплатити надані ОСОБА_1 послуги згідно доручень, визначених відповіддю № 411 від 17 серпня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмова в оплаті наданих послуг стосується процесуальних документів у цивільному процесі, тобто підготовлених запитів, заяв, скарг, претензій, листів, клопотань, тощо. Тобто будь - яких підготовлених документів за виключенням позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги. Все те, що по своїй суті складає 80 % роботи адвоката при наданні безоплатної вторинної правової допомоги, так як збір доказів відбувається до подання позову.

На думку апелянта, внесення змін до питань оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, шляхом виключення з переліку калькуляції питання оплати за підготовлені адвокатом процесуальні документи істотно порушує ст. 43 Конституції України, ст. 25 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та ст. 25 Закону України Про безоплатну правову допомогу .

Апелянт зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 року встановлено розмір оплати послу адвоката, у тому числі за підготовлені процесуальні документи.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № З-рп/2001, яким визначено, що дія закону та іншого нормативно - правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Разом з тим, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 встановлює - Установити, що оплата послуг адвокатів, які надають безплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги ... в редакції, що діяла на день подання адвокатом акта надання вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги .

Апелянт зазначає, що подання адвокатом акта є стадією звіту закінченої справи, тобто згаданий вище пункт стосується правовідносин, що виникли і закінчилися до набрання чинності нормативно- правовим актом.

Отримуючи доручення, адвокат в той самий момент бере на себе зобов`язання щодо надання у повному обсязі правової допомогу клієнту і, відповідно, розраховує на належну оплату своєї роботи. Відтак, апелянт вважає, що можливість центру БВПД в односторонньому порядку, до припинення дії доручення, змінювати умови оплати є порушенням принципу справедливості та якості (доступності) закону.

Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.09.2019 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, листом від 04 липня 2018 року, який надійшов 25 липня 2018 року до Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, позивачем надано акти надання безоплатної вторинної правової допомоги у призначених позивачу цивільних та адміністративних справах за дорученнями від 07 серпня 2017 року № 347, від 25 вересня 2017 року № 419, від 18 вересня 2017 року № 408, від 27 вересня 2017 року № 426, від 11 вересня 2017 року № 394, від 20 липня 2017 року № 320, від 13 грудня 2017 року № 535, від 14 березня 2017 року № 124, від 01 грудня 2017 року № 517, від 26 червня 2017 року № 282, від 07 серпня 2017 року № 347, від 12 жовтня 2017 року № 455.

Листом від 17 серпня 2018 року № 411 Мукачівській міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги на запит позивача повідомив, що згідно постанови КМ України від 20 червня 2018 року № 511 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 передбачені зміни до порядку оплати послуг адвоката та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають таку допомогу у відповідності до якої оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів станом на день подання адвокатом акту надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У зв`язку з наведеним відповідач просить позивача здійснити перерахунок поданих актів з урахуванням внесених змін до постанови КМ України від 20 червня 2018 року № 511 станом на день подання актів (25 липня 2018 року).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першої та другої статті 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Відповідно до змісту статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Згідно частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Частиною 2 постанови КМ України Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу від 17 вересня 2014 р. № 465 установлено, що оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюються на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

1) до набрання чинності цією постановою, та актів наданих послуг, що подані адвокатами у цей же період, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальних провадженнях, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, що діяли до набрання чинності цією постановою;

2) до набрання чинності цією постановою, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що подані адвокатами після набрання нею чинності, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженими цією постановою.

Пунктом 5 ч. 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 511, визначено у Методиці обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженій зазначеною постановою, у пункті 6 абзаци п`ятий і шостий виключити.

Вказаними абзацами визначено показники формули обчислення винагороди: 6 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на складення кожного процесуального документа, наведеного в абзаці шостому цього пункту; Кпд інш - кількість складених та поданих документів процесуального характеру, крім зазначених в абзаці четвертому цього пункту.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України Про безоплатну правову допомогу від 02 червня 2011 року№ 3460-VI Кабінет Міністрів України встановлює розмір та порядок оплати діяльності суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З огляду на наведену норму колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо того, що Уряд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення розміру оплати послуг за надання вторинної безоплатної допомоги.

Вказані положення закону неконституційними не визнавались.

За цих обставин, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що зміна розміру оплати адвокатських послуг шляхом зміни показників для обрахунку такої оплати не суперечить чинному законодавству.

В частині доводів апелянта про порушення Постановою № 465 принципу якості закону, колегія суддів зазначає про таке.

Як вірно визначився суд першої інстанції, додатком 1 до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8, наводиться текст примірного контракту, в пункті 13 якого зазначається, що оплата послуг та відшкодування витрат адвоката здійснюється відповідно до Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465.

Відтак позивач, підписуючи контракт з відповідачем, надав згоду на отримання адвокатської винагороди на умовах, визначених відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

При цьому, якісність закону вимагає, щоб положення такого закону були доступними відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе.

Колегією суддів встановлено, що редакція оскаржуваної частини Постанови № 465 залишалась незмінною з моменту її прийняття.

Таким чином, підписуючи контракт від 02.01.2018 р. № 6, позивач не тільки був обізнаний з наслідками для себе застосування спірних положень Постанови № 465, але і надав свою згоду на їх застосування.

За цих обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною та скасування постанови в частині, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 19.09.2019 р.)