Постанова

від 18.12.2019 по справі 826/15103/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №826/15103/18

адміністративне провадження №К/9901/28805/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Аверкової В.В., Бояринцевої М.А., Шевченко Н.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., Парінова А.Б. у справі № 826/15103/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною та скасування постанови в частині та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-1) та Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - відповдіч-2), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати частину 4 пункту 5 Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №511 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 щодо виключення в пункті 6 абзацу п`ятого та шостого з постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 та частину 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465, затвердженої постановою КМУ від 20 червня 2018 року №511 Про внесення змін до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 ;

- зобов`язати Мукачівський міський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняти та виплатити надані позивачем послуги згідно з дорученнями, визначеними відповіддю №411 від 17 серпня 2018 року.

2. 04 червня 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва на часткове задоволення позову зобов`язано Мукачівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняти та оплатити надані ОСОБА_1 послуги згідно доручень, визначених відповіддю №411 від 17 серпня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

2.1. 19 вересня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2019 року залишено без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1 . Листом від 04 липня 2018 року, який надійшов 25 липня 2018 року до відповідача-2, позивачем надано акти надання безоплатної вторинної правової допомоги у призначених позивачу у цивільних та адміністративних справах за дорученням від 07 серпня 2017 року №347, від 25 вересня 2017 року №419, від 18 вересня 2017 року №408, від 27 вересня 2017 року №426, від 11 вересня 2017 року №394, від 20 липня 2017 року №320, від 13 грудня 2017 року №535, від 14 березня 2017 року №124, від 01 грудня 2017 року №517, від 26 червня 2017 року №282, від 07 серпня 2017 року №347, від 12 жовтня 2017 року №455.

3.2. У листі від 17 серпня 2018 року №411 відповідач-2 на запит позивача повідомив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №511 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 , передбачені зміни до порядку оплати послуг адвоката та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають таку допомогу у відповідності до якої оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів станом на день подання адвокатом акту надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У зв`язку з наведеним відповідач-2 просить позивача здійснити перерахунок поданих актів з урахуванням внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №511 станом на день подання актів (25 липня 2018 року).

3.3 . Позивач, уважаючи зазначену постанову Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 незаконною, такою, що суттєво зменшує оплату наданих ним як адвокатом послуг та вказуючи на протиправність відмови відповідача-2 у прийнятті поданих ним актів, звернувся до суду з указаним позовом.

4. Зобов`язуючи відповідача-2 прийняти та виплатити надані позивачем послуги згідно з дорученнями, визначеними відповіддю №411 від 17.08.2018 суд першої інстанції виходив із неправомірності відмови відповідача-2 у підписанні актів надання безоплатної вторинної правової допомоги у призначених позивачу у цивільних та адміністративних справах за поданими останніми дорученнями. Разом із цим, відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначав, що постанови Кабінету Міністрів України, про які йде мова вище, в оскарженій частині прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданої відповідачу-1 компетенції.

4.1. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, суд апеляційний інстанції погодився з наведеними судом мотивами та залишив його без змін.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині щодо пунктів 1, 3 та 4 резолютивної частини рішення суду першої інстанції і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В частині задоволених позовних вимог рішення судів не оскаржуються.

5.1. З посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначає, зокрема, що прийнята відповідачем-1 постанова не може вважатися законною, оскільки порушує основоположні принципи права, у тому числі верховенства права, та норми Конституції України.

6. Відзиву на касаційну скаргу позивачем подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Частинами першою та другою статті 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

9. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

10. Відповідно до змісту статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України: забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

11. Згідно з частиною першою статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

12. За змістом статті 2 Закону України Про Кабінет Міністрів України до основних завдань Кабінету Міністрів України належать:

1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;

2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості;

3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

4) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;

5) забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;

6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об`єктами державної власності відповідно до закону;

7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

8) організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

9) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

13. Частиною другою статті 3 Закону України Про Кабінет Міністрів України встановлено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

15. Відповідно до пункту 1 розділу 32 Загальні вимоги Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.

16. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 27 Закону України Про безоплатну правову допомогу від 02 червня 2011 року №3460-VI Кабінет Міністрів України встановлює розмір та порядок оплати діяльності суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

17. Викладені положення свідчать про наявність у відповідача-1 дискерційних повноважень щодо встановлення розміру оплати послуг за надання вторинної безоплатної допомоги.

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу від 17 вересня 2014 року № 465 встановлено, що оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюються на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

1) до набрання чинності цією постановою, та актів наданих послуг, що подані адвокатами у цей же період, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу у кримінальних провадженнях, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, що діяли до набрання чинності цією постановою;

2) до набрання чинності цією постановою, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що подані адвокатами після набрання нею чинності, згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженими цією постановою.

19. Пунктом 5 частини 2 Змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511, визначено у Методиці обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженій зазначеною постановою, у пункті 6 абзаци п`ятий і шостий виключити.

Вказаними абзацами визначено показники формули обчислення винагороди: 6 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на складення кожного процесуального документа, наведеного в абзаці шостому цього пункту; Кпд інш - кількість складених та поданих документів процесуального характеру, крім зазначених в абзаці четвертому цього пункту.

20. Зазначені положення законодавства неконституційними не визнавались.

21. Зі змісту пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 судами також встановлено, що проект постанови Кабінету Міністрів України розроблено Міністерством юстиції України на виконання кроку 499 пункту 8 розділу IV плану пріоритетних дій уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 244 у зв`язку з необхідністю удосконалення оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, забезпечення належного функціонування системи надання безоплатної правової допомоги, ефективного використання та економії бюджетних коштів.

22. Згідно з пунктами 1-5 Розділу 33 Головний розробник, розробник та заінтересовані органи Регламенту Кабінету Міністрів України головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів.

Розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Підготовку проектів актів Кабінету Міністрів з питань забезпечення його діяльності та організації діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів за дорученням Прем`єр-міністра здійснює Мін`юст або інше міністерство відповідно до компетенції для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів відповідного проекту акта. Головним розробником проектів актів Кабінету Міністрів з питань, пов`язаних із здійсненням Кабінетом Міністрів повноважень суб`єкта управління або загальних зборів суб`єкта господарювання державного сектору економіки, є Мінекономрозвитку, а проектів актів з питань управління державними банками, - Мінфін.

Якщо питання, що потребує врегулювання, належить до компетенції кількох органів виконавчої влади, розробником проекту акта Кабінету Міністрів є орган, компетенція якого у відповідній сфері правового регулювання є домінуючою. Інші органи виконавчої влади, що відповідно до компетенції беруть участь у розробленні проекту акта або його погодженні, є заінтересованими органами.

Проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов`язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань).

Судами встановлено, що на виконання такого положення, проект оскаржуваної постанови погоджено без зауважень з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством соціальної політики; до проекту висловлено зауваження (пропозиції), які враховано Міністерством фінансів України.

23. Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає, що відповідач-1, видаючи оскаржені постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. За таких умов, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані частина 4 пункту 5 Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 щодо виключення в пункті 6 абзацу п`ятого та шостого з постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 та частина 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465, видані відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах компетенції Кабінету Міністрів України, тому є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

25. При цьому Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на те, що Додатком 1 до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договір з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №8 наводиться текст Примірного контракту, в пункті 13 якого зазначається, що оплата послуг та відшкодування витрат адвоката здійснюється відповідно до Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465 . Тобто позивач, підписуючи з відповідачем-2 контракт від 02 січня 2018 року №6, був обізнаний з наслідками для себе застосування спірних положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465, та надав свою згоду на їх застосування.

26. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

27. За таких умов, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

28. Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

32. Рішення Окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 826/15103/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Мукачівського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною та скасування постанови в частині та зобов`язання вчинити дії, залишити без змін.

33. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко