Постанова

від 19.09.2019 по справі 826/8853/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа №826/8853/15

адміністративне провадження №К/9901/24860/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ані-Арт на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (колегія у складі суддів: Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.) у справі № 826/8853/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ані-Арт до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ані-Арт (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток та за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариством правомірно сформовано витрати виробництва та податковий кредит.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовив.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність належного документального підтвердження виконання зазначених господарських зобов`язань між позивачем та його контрагентом, унеможливлює визначення зв`язку наданих послуг позивачу з господарською діяльністю Товариства.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Юридична компанія Форт (ЄДРПОУ 36309459) за період вересень, жовтень 2011 року, вересень 2012 року, березень, квітень, травень, серпень 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 8956/26-51-22-03/35758020 від 14 листопада 2014 року.

Згідно з висновками акту перевірки, встановлено порушення:

- статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та встановлено заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за період III, IV квартали 2011 року, ІІІ квартал 2012 pоку, 2013 року в розмірі 88 472,85 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 18 048 грн;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 17 695,00 грн.

На підставі висновків акта податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0006112203 від 3 грудня 2014 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 18 719 грн, з яких 15 748 грн за основним платежем та 2 971 грн за штрафними (фінансовими) санкціями,

- № 0006122203 від 3 грудня 2014 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 15 418 грн, з яких 12 334 за основним платежем та за 3 084 грн за штрафними (фінансовими) санкціями,

- № 0000432203 від 24 лютого 2015 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2 300 грн за основним платежем.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди попередніх інстанцій встановили, що до податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Юридична компанія Форт за період вересень, жовтень 2011 pоку, вересень 2012 pоку, березень, квітень, травень, серпень 2013 року.

Товариство до матеріалів справи надало рахунки-фактури від зазначеного контрагента, акти здачі-прийняття робіт, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні. Письмовий договір між сторонами не укладався.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено у рахунках та актах виконаних робіт ПП Юридична компанія Форт надавало Товариству дизайнерські послуги.

Суд першої інстанції зазначив, що ні скарги позивача, подані в порядку адміністративного оскарження, ні позовна заява, подана до суду, ні додаткові документи не містять жодних доказів та пояснень відносно конкретизації обсягу, напрямку використання наданих послуг, персоніфікації осіб, якими виконувались роботи, дати, часу та місця їх виконання, засобу комунікації з контрагентами, перевірки повноважень посадових осіб, тощо.

Суд зазначає, що такі відомості не надані Товариством ані з апеляційною, ані з касаційною скаргою. Надані до матеріалів справи роздруківки рекламних матеріалів жодним чином не підтверджують надання дизайнерських послуг юридичною компанією. Деякі з них є рекламою відомих мирових брендів, зроблені за участю відомих осіб, що викликає обґрунтований сумнів, що їх розроблено ПП Юридична компанія Форт на замовлення Товариства.

Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, первинні документи від імені ПП Юридична компанія Форт підписані ОСОБА_1 . Водночас, згідно з обліковими даними вказаного підприємства, керівником та засновником ПП Юридична компанія Форт є ОСОБА_2 .

В акті перевірки податковий орган посилається на протокол допиту свідка гр. ОСОБА_2 , якою зазначено, що ПП Юридична компанія Форт засновано за винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, вона не підписувала податкову звітність, договорів не укладала, фінансово-господарської діяльності підприємства не вела.

В касаційній скарзі Товариство зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, яка змінила прізвище.

Разом з тим, в протоколі допиту свідка від 9 жовтня 2013 року (том 1 арк. с. 113-117) зазначено дані паспорту ОСОБА_2 , який видано 12 травня 2011 року. Всі первинні документи підписані ОСОБА_1 складено протягом трьох років починаючи з вересня 2011 року. Тобто і в 2013 році документи підписано ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивачем не дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірності відображення їх у податковій звітності, оскільки первинні документи, які надані позивачем на підтвердження реальності укладених договорів з його контрагентом, не є належними доказами у справі, зважаючи на той факт, що особа, відповідальна за фінансово-господарську діяльність контрагента позивача у періоді, що перевірявся, заперечує свою участь у створенні та діяльності підприємства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, що знайшло своє підтвердження допустимими доказами у справі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ані-Арт залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 826/8853/15 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду