Ухвала

від 20.09.2019 по справі 822/1490/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2019 року

Київ

справа №822/1490/17

адміністративне провадження №К/9901/43657/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М. та судді Сапрікіної І.В., розглянувши у порядку попереднього розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейл" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін" про визнання протиправними та скасування дій, зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Салюка П.І. від 27 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г., Смілянця Е. С. від 06 вересня 2017 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін", в якому просив:

- визнати протиправними (незаконними) дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни, які полягають у внесенні змін до державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін" від 26 грудня 2016 року;

- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до установчих документів юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін" від 26 грудня 2016 року;

- зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександру Василівну внести відповідні записи щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нейл" судовий збір в сумі 1684 грн 00 коп.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до установчих документів юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін" у частині запису щодо зміни місцезнаходження; зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександру Василівну внести записи щодо зміни місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нейл" судовий збір в сумі 1600,00 грн; у решті позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарас Олександра Василівна внесла до Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис, який фактично не відповідає дійсності.

Касаційну скаргу подано до суду 28 вересня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Желєзного І.В., суддів Саприкіну І.В. та Чиркіна С.М.

В обгрунтування касаційної скарги приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарас Олександра Василівна посилається на порушення судами норм процесуального права, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На думку скаржника приватний нотаріус Тарас О.В. не може виступати стороною (відповідачем) по справі, а лише третьою особою, оскільки нотаріус, діючи як державний реєстратор, не може приймати замість керівних органів юридичної особи жодних рішень, зокрема щодо відповідно вибору місцезнаходження підприємства. Відтак спір між ТОВ Трейд Марін і ТОВ Нейл має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Колегією суддів встановлено, що скаржник у касаційній скарзі оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції.

Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то у відповідності до частини шостої статті 346 КАС України наявна підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 прийшов до наступних висновків. Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов`язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини, за свою діяльність держава відповідає перед людиною. Забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1975 року ("Golder v. the United Kingdom" № 4451/70). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" від 17 січня 2012 року ("Stanev v. Bulgaria" № 36760/06).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 343, 346, 347, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Передати справу №822/1490/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нейл" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарас Олександри Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Марін", про визнання протиправними та скасування дій, зобов`язання вчинити дії на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді: І.В. Саприкіна

С.М. Чиркін