Постанова

від 19.09.2019 по справі 2а-7807/12/1370

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа № 2а-7807/12/1370

адміністративне провадження № К/9901/25964/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 (суддя - О.М. Сасевич ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015(колегія у складі суддів: Н.Г. Левицька, І.М. Обрізко, В.П. Сапіга) у справі № 2а-7807/12/1370 за позовомПриватного підприємства Науково-виробниче підприємство Леоком доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області проскасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство Леоком (далі - Підприємство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0002062320/7266 та №0002072320/7268 від 20.06.2012.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечать чинному законодавству України, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на реальність вчинених господарських операцій із ТзОВ Промтехметал , що, зокрема, належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача. Також, вказав, що уся первинна документація складена з дотриманням норм чинного законодавства. Окрім того, позивач посилався на те, що платник податків не несе відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та контрагентами його контрагентів, а отже, ПП НВП Леоком відповідає виключно за вчинені ним правочини. В доповненнях до позову зауважує, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті передчасно, з огляду на те, що податкова перевірка була призначена на підставі постанови слідчого в рамках кримінального провадження, рішення за наслідком розслідування якого не прийнято.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 позов задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 №0002062320/7266, №0002072320/7268.

При цьому суд першої інстанції, досліджуючи правову природу нарахованих щодо позивача податкових зобов`язань, визначився на предмет їх неправомірності. З чим погодився суд апеляційної інстанції, але також додав, що спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем в порушення вимог статті 86.9 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), оскільки такі могли бути прийняті після прийняття рішення за наслідками розслідування кримінального провадження, в межах якого саме і проводилась податкова перевірка відносно позивача згідно постанови слідчого.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки факти на підставі яких вони були винесені, встановлені вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07.07.2014 по справі №464/6266/14-к, оцінку якому не було надано судом апеляційної інстанції.

Письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду даної справи.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що період з 22.05.2012 по 28.05.2012 на підставі направлення від 22.05.2012 року №241, виданого ДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних та особливо важливих перевірок ДПІ у Личаківському районі м. Львова Цюпкою М.Л. , відповідно до вимог п.п.78.1.11. п.78.1. ст.78, ст.79 ПК України, наказу ДПІ від 22.05.2012 №178, на виконання постанови від 05.05.2012 старшого слідчого з ОВС ВРКС ДПС у Львівській області майора податкової міліції Трофімчук Р.Л. , проведена позапланова виїзна перевірка Підприємства з питань взаємовідносин з ТОВ Промтехметал (код ЄДРПОУ 37398974) за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, про що складено акт №117/22-40/32053844.

За результатами вказаної перевірки відповідач дійшов висновку щодо порушення позивачем вимог:

-п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України, а саме: завищено валові витрати за ІІІ квартал 2011 року на суму 4841,66 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на назальну суму 1113,58 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 1113,58 грн.;

-п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме: завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ Промтехметал за травень 2011 року у сумі 968,33 грн.

На підставі висновків, визначених в акті перевірки, відповідачем, 20.06.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0002062320/7266, у зв`язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на 1113,58 грн.; №0002072320/7268, у зв`язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на 968,33 грн. (основний платіж) і 01,00 грн. (штрафні санкції).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду, який задовольнив позовні вимоги.

Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій про незаконність податкових повідомлень-рішень ДПІ передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 статті 86 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Однак 07.07.2014 до розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції набрав законної сили вирок Сихівського районного суду м. Львова від 07.07.2014 по справі №464/6266/14-к (дата набрання законної сили 07.08.2014), яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Промтехметал . І ця обставина не може бути не врахована Судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Також, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що в порушення засад адміністративного судочинства в Україні, суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаному вироку, хоча його копія була долучена відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи та знаходиться в матеріалах справи (а.с.116-119).

Наведене, на думку Верховного Суду, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України (постанова від 22.03.2019, справа №2а-1670/7873/11).

Отже, висновки судів про обґрунтованість позовних вимог Підприємства є передчасними, ґрунтуються не неправильному застосуванні норм матеріального права та зроблені без належного з`ясування фактичних обставин справи.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди попередніх інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 132, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду