Рішення

від 11.12.2019 по справі 2а-7807/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-7807/12/1370

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Тур Т.О.,

за участі представників:

позивача Кота Ю.В.,

відповідача Павлової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Леоком до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 20.06.2012 року:

- №0002062320/7266 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1113,58 грн (за основним платежем);

- №0002072320/7268 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 969,33 грн, в т.ч.: 968,33 грн (за основним платежем) та 1,00 грн (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки від 05.06.2012 року №117/22-40/32053844 Про результати позапланової виїзної перевірки ПП НВП`Леоком (код ЄДРПОУ 32053844) з питань взаємовідносин з ТОВ Промтехметал (код ЄДРПОУ 37398974) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року . У вищенаведеному акті контролюючий орган вказав, зокрема, про те, що господарські операції між ПП НВП Леоком та його контрагентом ТОВ Промтехметал не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки в останнього відсутня будь-яка можливість для здійснення підприємницької діяльності через наявність невеликої чисельності управлінського апарату, відсутність технічного персоналу, засобів виробництва, транспортних засобів. Позивач з такими висновками не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. В той же час, зазначає, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названим контрагентом, а також доказам, які пов`язані з господарською діяльністю ПП НВП Леоком . Натомість долучена до матеріалів справи первинна документація, на думку позивача, повністю спростовує висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у періоді, що перевірявся. На підставі наведеного вважає, що податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 року №0002062320/7266 та №0002072320/7268 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та наданих суду поясненнях, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшло пояснення у справі, суть якого зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області позаплановою виїзною перевіркою з питань взаємовідносин ПП НВП Леоком з ТОВ Промтехметал за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, результати якої оформлені актом від 05.06.2012 року №117/22-40/32053844, встановлено факт безпідставного відображення ПП НВП Леоком у податковому обліку господарських операцій з ТОВ Промтехметал щодо придбання товарно-матеріальних цінностей. В обґрунтування цього послалась на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року в справі №464/6266/14-к (дата набрання законної сили - 07.08.2014 року), яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Промтехметал . Відтак, враховуючи, що фактичного здійснення господарської операції не відбувалось, надані до перевірки первинні документи, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними. За таких обставин, вважає, що викладені в акті перевірки від 05.06.2012 року №117/22-40/32053844 висновки щодо заниження ПП НВП Леоком податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є обґрунтованими, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 року №0002062320/7266 та №0002072320/7268 - правомірними і підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 року, позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 року №0002062320/7266, №0002072320/7268.

Постановою Верховного Суду від 19.09.2019 року скасовано вказані судові рішення, а справу №2а-7807/12/1370 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення судів, Верховний Суд, з поміж іншого, зазначив про те, що 07.07.2014 року, до розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції, набрав законної сили вирок Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року у справі №464/6266/14-к (дата набрання законної сили 07.08.2014 року), яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Промтехметал . І ця обставина не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Також, Верховний Суд зауважив, що в порушення засад адміністративного судочинства в Україні, суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаному вироку, хоча його копія була долучена відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи та знаходиться в матеріалах справи. Наведене, на думку Верховного Суду, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року прийнято справу №2а-7807/12/1370 до провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ПП НВП Леоком (код ЄДРПОУ 32053844) зареєстроване, як юридична особа, 04.07.2002 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 22.05.2012 року по 28.05.2012 року на підставі направлення від 22.05.2012 року №241, виданого ДПІ у Личаківському районі м.Львова, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних та особливо важливих перевірок ДПІ у Личаківському районі м.Львова Цюпкою М.Л., відповідно до вимог підп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 22.05.2012 року №178, на виконання постанови від 05.05.2012 року старшого слідчого з ОВС ВРКС ДПС у Львівській області майора податкової міліції Трофімчук Р.Л., проведено позапланову виїзну перевірку ПП НВП Леоком з питань взаємовідносин з ТОВ Промтехметал (код ЄДРПОУ 37398974) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, про що складено акт від 05.06.2012 року №117/22-40/32053844 (далі - акт перевірки від 05.06.2012 року).

За результатами вказаної перевірки відповідач дійшов висновку щодо порушення позивачем вимог:

- підп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: завищено валові витрати за ІІІ квартал 2011 року на суму 4841,66 грн, що призвело до заниження податку на прибуток на назальну суму 1113,58 грн, в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 1113,58 грн;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ Промтехметал за травень 2011 року у сумі 968,33 грн.

На підставі висновків, визначених в акті перевірки, відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 року:

- №0002062320/7266, у зв`язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1113,58 грн (за основним платежем);

- №0002072320/7268, у зв`язку із чим позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 969,33 грн, в т.ч.: 968,33 грн (за основним платежем) та 1,00 грн (за штрафними (фінансовими) санкціями).

ПП НВП Леоком було проведено процедуру адміністративного оскарження, зокрема, відповідні скарги надсилались позивачем на адресу ДПС у Львівській області та ДПС України. За результатами розгляду надісланих ПП НВП Леоком скарг, спірні податкові повідомлення-рішення не були скасовані.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень від 20.06.2012 року №0002062320/7266 та №0002072320/7268, вважаючи їх такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини.

Між ПП НВП Леоком та ТОВ Промтехметал укладено договір купівлі-продажу №0103/1 від 01.03.2011 року Відповідно до умов даного договору ПП НВП Леоком (покупець) придбало у березні 2011 року у ТОВ Промтехметал (продавець) товари на суму 5809,99 грн, в т.ч. ПДВ 968,33 грн, та включило їх до валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2011 рік.

На підтвердження факту виконання зобов`язань за вказаним договором позивач надав такі документи:

- довіреність №159 від 04.05.2011 pоку;

- видаткову накладну №РН-00874 від 04.05.2011 року на суму 5809,99 грн, в т.ч. ПДВ 968,33 грн;

- податкову накладну №9 від 04.05.2011 року на загальну суму 5809,99 грн.

Розрахунки за отримані товари проводились позивачем у безготівковій формі.

Поставлені від ТОВ Промтехметал до ПП НВП Леоком товари, як зазначалось останнім, використовувались ним у власній господарській діяльності, зокрема, у подальшому перепродані наступним контрагентам (покупцям), на підтвердження чого долучив: довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та видаткові накладні: №2705/2 від 27.05.2011 року на суму 9000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1500,00 грн; №3105/2 від 31.05.2011 року на суму 101,45 грн, в т.ч. ПДВ 16,91 грн; №2707/1 від 27.07.2011 року на суму 3600,0 грн, в т.ч. ПДВ 600,00 грн; №3108/1 від 31.08.2011 року на суму 2029,75 грн, в т.ч. ПДВ 338,29 грн; №3009/1 від 30.09.2011 року на суму 6690,00 грн, в т.ч. ПДВ 1115,00 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до підп. а п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України; тут і далі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з вимогами п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі, інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до ст.201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби та виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал такої податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно вимог п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України. Так, за змістом п.44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV).

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

На виконання вимог Верховного Суду, викладених у постанові від 19.09.2019 року, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки ПП НВП Леоком з питань взаємовідносин з ТОВ Промтехметал (код ЄДРПОУ 37398974) за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року слугувала, серед іншого, постанова від 05.05.2012 року, видана старшим слідчим з ОВС ВРКС ДПС у Львівській області майором податкової міліції Трофімчуком Р.Л.

Відповідно до підп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п.86.9 ст.86 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що відсутність відповідного рішення суду в кримінальній справі не дає підстав органу податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання платнику податків за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи.

Однак, як встановив суд, 06.08.2014 року набрав законної сили вирок Сихівського районного суду м.Львова від 07.07.2014 року по справі №464/6266/14-к, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Промтехметал (зокрема, ОСОБА_1 (директора ТзОВ Промтехметал ) визнано винним за ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вирок суду, який встановлює фіктивність господарської діяльності контрагента позивача за період, у який такий контрагент мав взаємовідносини з підприємством позивача, не може бути не врахований, оскільки статус фіктивного підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть у випадку формального підтвердження її первинними документами.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Сукупність встановлених у даній справі обставин, а саме - відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій та наявність доказів створення фіктивного підприємства (ТОВ Промтехметал ), яке є учасником господарських взаємовідносин - обумовлюють правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2018 року в справі №2а-7792/11/2670, від 11.06.2018 року в справі №826/10947/13-а, від 28.08.2018 року в справі №804/8332/17, від 19.02.2019 року в справі №826/11252/16, від 04.06.2019 року в справі №826/18634/15, від 07.11.2019 року в справі №440/422/19.

У даній справі суд не вбачає підстав для відступлення від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.06.2012 року №0002062320/7266 та №0002072320/7268 є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України. Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для їх скасування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство Леоком до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 23.12.2019 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 16.12.2019 року.