Постанова

від 19.09.2019 по справі 815/6476/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа № 815/6476/17

адміністративне провадження № К/9901/68966/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргТовариства з обмеженою відповідальністю Скайлайн Електронікс ЛТД та постановуП`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 (колегія суддів у складі: Потапчук В.О., Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі № 815/6476/17 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Скайлайн Електронікс ЛТД доГоловного управління ДФС в Одеській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Скайлайн Електронікс ЛТД (далі - Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0028381407 від 30.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на спотворених відомостях про повноту обліку та сплати податку на додану вартість, а тому вважає висновки акту та прийняте податкове повідомлення-рішення безпідставними та таким, що суперечить чинному законодавству.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 адміністративний позов Товариства задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС № 0028381407 від 30.08.2017 за податковим зобов`язанням у сумі 139450 (сто тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень та за штрафними санкціями у сумі 34863 (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят три) гривні.

Мотивами такого рішення стало те, що податковий облік який був сформований позивачем за рахунок 3-х контрагентів лише в частині одного із них відповідає дійсній правовій природі виконаних з ним господарських зобов`язань, а тому визначений відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням щодо податку на додану вартість із штрафною санкцією не підлягає сплаті.

Натомість, суд апеляційної інстанції, постановою від 13.11.2018, розглянувши апеляційну скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції скасував, у задоволені позову відмовив у повному обсязі.

Рішення судів обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в яких просить його скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Заявник касаційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції оскаржувалось і ним, тобто позивачем і відповідачем, але судом апеляційної інстанції апеляційна скарга позивача не розглядалась. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав належного правового значення факту щодо не розгляду судом першої інстанції доводів позивача про незаконність проведення відносно нього податкової перевірки, за наслідком якої відповідачем прийняте спірне у даній справі податкове повідомлення-рішення. Також суд апеляційної інстанції в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи прийняв до уваги вирок місцевого суду, який відсутній в матеріалах справи. В частині інших контрагентів позивача, то з невідомих причин щодо одного із них суд робить висновок про відсутність в нього трудових ресурсів, хоча згідно акту відповідача в такого суб`єкта господарювання в штаті працює 4 працівника, а щодо іншого контрагента - суд апеляційної інстанції знехтував ТТН, які підтверджують поставку товару позивачу та подальший продаж третім особам.

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 01.08.2017 по 07.08.2017 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Скайлайн Електронікс ЛТД з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками TOB Флеш-Сток код за ЄДРПОУ 39934405, за період жовтень 2015 року, TOB Прімавера Груп , код за ЄДРПОУ 40806552, за період грудень 2016 року, TOB Талер Бізнесгруп , код за ЄДРПОУ 40787692, за період березень 2017 року.

За результатом цієї перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки № 1015/15-32-14-07 від 11.08.2017, яким встановлені наступні порушення п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 212 030 грн., у т. ч. по періодам: жовтень 2015- 20 000 грн., грудень 2016 - 52 580 грн., березень 2017- 139 450 грн. Вказані порушення висловлені з підстав завишення позивачем суми податкового кредиту на суму 212030 грн.

На підставі акту перевірки №1015/15-32-14-07 від 11.08.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0028381407 від 30.08.2017, яким збільшено позивачу ПДВ на суму 212030 грн. і 53008 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не отримавши позитивного результату за наслідками адміністративного оскарження результатів перевірки та податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з даним позовом, у задоволені якого суд апеляційної інстанції відмовив, з огляду на вказані обставини.

Разом з тим, Касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу позивача в межах її доводів, вважає, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального та матеріального права з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018, яким частково задоволено позовні вимоги, одночасно оскаржувалось позивачем (ухвала про відкриття апеляційного провадження від 16.04.2018, а.с.196 т.1), та відповідачем (ухвала про відкриття апеляційного провадження від 20.07.2018, а.с.31 т.2).

Натомість, судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою позивача не переглядалось, а розглянуто та задоволено лише апеляційну скаргу відповідача.

З таких підстав, суд касаційної інстанції позбавлений можливості здійснити касаційний перегляд справи, в зв`язку з неналежним переглядом справи судом апеляційної інстанції, що є підставою для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В зв`язку з не розглядом апеляційної скарги позивача, висновки суду апеляційної інстанції про законність податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС є передчасними, та такими, що зроблено без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Отже під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судового рішення суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги позивача та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 132, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Скайлайн Електронікс ЛТД задовольнити.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 скасувати, а справу направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду