Постанова

від 18.09.2019 по справі 707/2060/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа №707/2060/14-ц

провадження №61-11792св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом прокурора Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_1 , Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно управління з питань державної реєстрації департаменту з питань організаційного забезпечення Черкаської міської ради про визнання розпорядження незаконним, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року у складі судді Морозова В. В та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.

учасники справи:

позивач - прокурор Черкаського району Черкаської області ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області, відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно управління з питань державної реєстрації департаменту з питань організаційного забезпечення Черкаської міської ради,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2014 року прокуратура Черкаського району звернулася із позов до ОСОБА_1 , Черкаської районної державної адміністрації (далі - Черкаська РДА), Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління з питань державної реєстрації Департаменту з питань організаційного забезпечення Черкаської міської ради, у якому просила визнати: незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Черкаської РДА від 14 березня 2014 року Про затвердження проекту землеустрою та передачу земельних ділянок у власність в частині передачі у власність ОСОБА_1 ділянки площею 0,06443 га, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнати недійсним свідоцтво на право власності на вказану земельну ділянку, видане ОСОБА_1 та зобов`язати реєстраційну службу Черкаського РУЮ Черкаської області скасувати запис

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на наведену вище земельну ділянку.

2. Позовна заява мотивована тим, що 10 липня 2013 року першим заступником голови Черкаської РДА видано розпорядження, яким надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

3. У подальшому розпорядженням голови Черкаської РДА від 02 грудня

2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки загальною площею 0,6443 га. Вказаним розпорядженням для даної земельної ділянки визначено вид угідь - піски.

4. Розпорядженням першого заступника голови Черкаської РДА від 14 березня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,6443 га в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту та безоплатно передано у власність земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва 10 громадянам, в тому числі і

ОСОБА_1 . На підставі вказаного розпорядження 18 березня 2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

5. У ході перевірки було встановлено, що Черкаською РДА грубо порушено порядок встановлення цільового призначенні земельної ділянки, а при затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам для індивідуального дачного будівництва порушено вимоги чинного законодавства.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження першого заступника голови Черкаської РДА від 14 березня 2014 року в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,06443 га, що розташована в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту .

Визнано недійсним свідоцтво на право власності на земельну ділянку, площею 0,06443 га, видане від 18 березня 2014 року ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надання ОСОБА_1 розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 квітня 2014 року у власність земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва за рахунок земельної ділянки, що відноситься до 100 метрової прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища не відповідає вимогам чинного законодавства. Землі, які входять до прибережних захисних смуг є землями водного фонду, а тому зміна їх цільового призначення та передача у власність громадянам не допускається. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

8. Затвердження проекту та передача земельної ділянки у власність громадянам порушує вимоги земельного та водного законодавства в частині перебування таких земель у приватній власності та їх забудови, що є самостійною підставою для визнання незаконним та скасування відповідного рішення.

9. Місцевий суд також указав на порушення вимог частини другої статті 186-1 Земельного кодексу України, а саме, в проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок відсутній висновок про його погодження або відмову в погодженні відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року залишено без змін.

11. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи та прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

12. Суд апеляційної інстанції також указав на відсутність порушень частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо мирного володіння своїм майном.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор не надав доказів на підтвердження того, що на момент передачі спірної земельної ділянки власність ОСОБА_1 було розроблено проект землеустрою щодо встановлення розмірів і меж водоохоронної зони з прибрежною захисною смугою. Також відсутні докази, що на час винесення розпорядження про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на спірній земельній ділянці діяли обмеження, встановлені для водоохоронних зон відповідно до вимог чинного законодавства.

15. Касаційна скарга містить посилання, що Черкаською РДА були дотримані вимоги частини другої статті 19 Конституції України, статей 12, 81, 116, 118, 121, розділу Х Перехідні положення ЗК України, статі 26 Закону України Про місцеве самоврядування .

16. Аргументом касаційної скарги також указано те, що набуваючи у власність спірну земельну ділянку ОСОБА_1 діяв у межах закону.

Доводи інших учасників справи

17. Інші учасники справи письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року дану справу призначено до судового розгляду.

19. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21. У березні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

22. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

23. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

24. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

25. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. Розпорядженням першого заступника голови Черкаської РДА від 10 липня 2013 року надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, які розташовані в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту, в тому числі і ОСОБА_1

27. Розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації від 02 грудня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки загальною площею 0,64443 га. Вказаним розпорядженням для даної земельної ділянки визначено вид угідь - піски.

28. Розпорядженням першого заступника голови Черкаської районної державної адміністрації від 14 квітня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею

0,6443 га в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за адміністративними межами вказаного населеного пункту та безоплатно передано у власність земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва 10 громадянам, в тому числі і ОСОБА_1

29. 18 березня 2014 року реєстраційною службою Черкаського районного управління юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку. Відповідні відомості внесено

до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Того ж дня

ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

30. Згідно довідки Держземагенства у Черкаській області від 25 квітня

2013 року відповідно до державної статистичної звітності форма 6-зем земельна ділянка відноситься до земель штучних водосховищ.

31. З інформації, наданої державним підприємством Черкаський інститут землеустрою від 09 липня 2014 року та графічного відображення до неї встановлено, що земельні ділянки, що виділені громадянам відповідно до розпорядження Черкаської РДА від 14 березня 2014 року в тому числі і земельна ділянка ОСОБА_1 , знаходяться в прибережній захисній смузі Кременчуцького водосховища.

32. Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи

від 16 березня 2016 року, проведеній по кримінальній справі, земельна ділянка за кадастровим номером 7124989000:01:001:0558 розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради, повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

33. Згідно листа Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської ОДА проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, розташованих в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту на погодження не надходив, відповідні висновки не надавались.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

34. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

35. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

37. Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

38. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоч і не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

39. Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

40. Статтею 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

41. Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України.

42. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України).

43. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом( частина четверта статті 59 ЗК України).

44. Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм - не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

45. Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.

46. Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

- Відповідно до статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

47. Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.

48. Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України).

49. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу.

50. За змістом положень статей 19, 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель, у тому числі водного фонду, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення(викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

51. Крім того, одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначено статтями 116, 118 ЗК України, відповідно до вимог яких погодження передачі земельної ділянки у власність здійснюється на підставі проекту відведення земельної ділянки, який розробляється на замовлення громадян організаціями, що мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, обумовлені угодою сторін, та погоджується встановленими законом органами. У справі, яка переглядається судами встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,6443 га, на якій розташована і ділянка, передана ОСОБА_1 , належить до виду угідь - піски , згідно розпорядження Черкаської РДА від 02 грудня 2013 року. За змістом матеріалів затвердженої технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації ділянка перед виданням головою Черкаської РДА відповідного розпорядження належала до земель загального користування, зайнятих штучними водосховищами. Передбачений статтею 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план відсутній. У матеріалах справи відсутні будь-які докази про розробку плану забудови дачних ділянок, в тому числі і відповідачем ОСОБА_1

52. Частково задовольняючи позов, суд вірно виходив із того, що при наданні ОСОБА_1 . спірної земельної ділянки мали враховуватися положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а у разі відсутності землевпорядної документації (документації з землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об`єктів, збереження водних об`єктів мало бути досягнуто шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них з урахуванням конкретної ситуації.

53. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, на думку заявника, встановлені судом неповно і неправильно.

54. Переоцінка доказів знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно з вимогами статті 400 ЦПК України.

55. При вирішенні даної справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, ухвалені судові рішення відповідають критеріям законності і обґрунтованості.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

56. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 12 грудня 2016 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська