Постанова

від 18.09.2019 по справі 235/6240/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 235/6240/17

провадження № 61-48343св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідачі: фермерське господарство Перспектива , Покровська районна державна адміністрація Донецької області,

третя особа - Центр надання адміністративних послуг Покровської районної державної адміністрації Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Перспектива на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Філь О. Є. від 07 червня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Біляєвої О. М., Папоян В. В., від 07 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства Перспектива (далі - ФГ Перспектива ), Покровської районної державної адміністрації Донецької області (далі - Покровська РДА Донецької області), третя особа - Центр надання адміністративних послуг Покровської районної державної адміністрації, про застосування наслідків не укладення договорів оренди земельних ділянок шляхом витребування майна з незаконного чужого володіння та скасування державної реєстрації права оренди за неіснуючими договорами оренди.

Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належать земельні ділянки площами 7,5772 га, 2,2500 га та 7,6078 га, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, які він отримав у спадок після смерті матері. Вказаними земельними ділянками користується ФГ Перспектива на підставі договорів оренди землі від 11 та 13 травня 2014 року, укладеними між останнім та його матір'ю, а також договору від 13 травня 2014 року, укладеного між ним та цим фермерським господарством.

Судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що вказані договори оренди землі є неукладеними.

За таких обставин належні йому земельні ділянки перебувають у користуванні ФГ Перспектива безпідставно, тому просив суд їх витребувати у відповідача та скасувати їх державну реєстрацію.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ФГ Перспектива на користь ОСОБА_1 земельні ділянки площами 7,5772 га, 2,2500 га та 7,6078 га, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, які належать ОСОБА_1 на праві власності, та скасовано реєстрацію права оренди цих земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлені преюдиційні обставини неукладення спірних договорів оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок, а тому це нерухоме майно безпідставно перебуває у користуванні ФГ Перспектива і його слід витребувати на користь позивача, а також скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 11 та 13 травня 2014 року.

Постановою Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу ФГ Перспектива задоволено частково. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року в частині скасування реєстрації права оренди земельних ділянок скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у зв 'язку з відсутністю державної реєстрації спірних договорів оренди землі та встановленими преюдиційними обставинами неукладення спірних договорів оренди у ФГ Перспектива не виникло право оренди земельних ділянок, що належать позивачу, а тому ці ділянки слід витребувати на користь власника. Суд першої інстанції безпідставно скасував державну реєстрацію договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, оскільки відомості щодо цих договорів відсутні у матеріалах справи та не є предметом її розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ФГ Перспектива просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, дійшовши обґрунтованого висновку про відмову задоволенні позову ОСОБА_1 щодо скасування державної реєстрації спірних договорів оренди земельних ділянок, безпідставно погодився із висновком суду першої інстанції щодо витребування цих земельних ділянок.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на праві власності належали земельні ділянки площами 7,5772 га, 2,2500 га та 7,6078 га, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, які він отримав у спадок після смерті матері.

Відповідно до умов договорів оренди землі від 11 та 13 травня 2014 року ОСОБА_3 зобов'язалась передати ФГ Перспектива у строкове платне користування належні їй земельні ділянки, розташовані на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, площею 7,5772 га та 2,2500 га відповідно.

Умовами договору оренди землі від 13 травня 2014 року передбачено, що ОСОБА_1 передає ФГ Перспектива у строкове платне користування належну йому земельну ділянку, розташовану на території Срібненської сільської ради Покровського району Донецької області, площею 7,6078 га.

На всіх трьох договорах оренди відсутні штампи реєстраційної служби та підписи осіб, які зареєстрували договори.

Вказаними земельними ділянками користується ФГ Перспектива .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ Перспектива про визнання спірних договорів оренди землі недійсними, яке набрало законної сили, встановлено, що між ФГ Перспектива та матір 'ю позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було укладено договори оренди землі від 11 травня 2014 року та від 13 травня 2014 року, оскільки остання ці договори не підписувала.

Позиція Верховного Суду

Судові рішення не оскаржуються в частині вирішення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації спірних договорів оренди землі, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України законність й обґрунтованість цих рішень у вказаній частині не перевіряється судом касаційної інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Щодо договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_3 та ФГ Перспектива

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеними.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із частиною четвертою статті 84 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановили, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2017 року, яке набрало законної сили, встановлені преюдиційні обставини неукладення спірних договорів оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок, а тому це нерухоме майно безпідставно перебуває у користуванні ФГ Перспектива і його слід витребувати на користь позивача.

Як вбачається із матеріалів справи предметом договорів оренди землі від 11 травня 2014 року та від 13 травня 2014 року були належні позивачу земельні ділянки, про витребування яких він і просив, натомість спірна державна реєстрація була проведена на підставі договорів оренди землі від 12 лютого 2014 року, а тому посилання в касаційній скарзі на суперечливість висновків суду апеляційної інстанції про витребування майна та відмову у скасуванні державної реєстрації є безпідставними.

Щодо договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Перспектива

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Вирішуючи спір щодо витребування земельної ділянки, яка була предметом договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Перспектива 13 травня 2014 року, суди обґрунтовано виходили з того, що відповідач не набув у встановленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою, оскільки не надав належних та допустимих доказів державної реєстрації вказаного договору оренди землі, а тому володіє цією ділянкою без відповідної правової підстави.

Судові рішення першої (в нескасованій частині) та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 13 лютого 2019 року зупинено виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування цього судового рішення, його виконання підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Перспектива залишити без задоволення, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року (в нескасованій частині) та постанову Донецького апеляційного суду від 07 листопада 2018 року - без змін.

Поновити виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара