Ухвала

від 13.09.2019 по справі 569/17993/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17993/18

1-кс/569/7729/19

УХВАЛА

13 вересня 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погодженеіз прокуроромРівненської місцевоїпрокуратури ОСОБА_3 , пропроведення обшуку,в рамкахкримінального провадження№ 42018181010000057 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

Начальник відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 звернувся в суд із клопотанням, погодженим прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_5 ).

В обґрунтування клопотання вказано, що 01.06.2018до Рівненської місцевої прокуратури надійшла заява ОСОБА_6 про те, що невідомі особи, шляхом обману та вчинення шахрайських дій, за попередньою змовою групою осіб заволоділи квартирою за адресою АДРЕСА_2 .

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання її членом сім`ї ОСОБА_9 та встановлення факту проживання однією сім`єю.

Рішенням Рівненського міського суду від 26.08.2016 (справа №569/16419/15-ц) в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Під час розгляду справи судом встановлено те, що «в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження твердження позивачки про те, що вона проживала з ОСОБА_9 однією сім`єю і була членом її сім`ї, належних і допустимих доказів позивачка до суду не надала. Позивачка є зовсім чужою людиною для ОСОБА_9 , з позовом вона звернулася до ОСОБА_8 , яка ніколи не була членом сім"ї чи родичкою ОСОБА_9 , тобто до зовсім сторонньої особи, яка не може бути відповідачем у цій справі, і судом не встановлено, які ж права порушуються ОСОБА_8 при розгляді вказаної справи».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 26.10.2016 в частині відмови позовних вимог ОСОБА_7 залишено без змін, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне «на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 , окрім встановлення факту родинних відносин останнього із ОСОБА_9 , підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.

Статтею 1277 ЦК Українивизначено, що уразі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

По справі встановлено, що на час подання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 своїх позовів до суду будь-які спадкоємці за заповітом чи за законом, які б мали право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_9 , були відсутні.

Оскільки дядько ОСОБА_6 ОСОБА_10 помер раніше і спадщину після смерті останнього прийняла його дружина ОСОБА_9 , з якою у ОСОБА_6 відсутня кровна спорідненість, тому останній не може бути спадкоємцем ОСОБА_9 1-3 черги.

За таких обставин, на думку колегії суддів, належним відповідачем за вимогами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в першу чергу мав би бути орган місцевого самоврядування - Рівненська міська рада, оскільки спір в цій справі стосується і її прав та інтересів, так як у разі відсутності законних спадкоємців після смерті ОСОБА_9 , майно останньої підлягає переходу у власність громади міста Рівне.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» N 7, 30.05.2008, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СКпро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

На розсуд колегії суддів, ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_6 , не надали належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що кожен із них проживав із спадкодавцем ОСОБА_9 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та здійснювали за останньою догляд.

Позивач ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_8 в ході апеляційного розгляду справи заявили, що спадкодавець ОСОБА_9 багато років перебувала у хворобливому стані і її доглядом займався її чоловік ОСОБА_10 , який до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав задовільний стан свого здоров`я та не потребував сторонньої допомоги.

Дана обставина, на переконання колегії суддів, спростовує твердження обох позивачів про те, що вони, кожен окремо, проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_9 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, бо у такому разі, вони мали б одночасно проживати однією сім`єю і разом з чоловіком останньої, який помер раніше своєї дружини лише на 2 роки і будь-якої сторонньої допомоги не потребував.

Також, колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо того, що ОСОБА_6 фактично проживаючи в м. Комсомольськ Полтавської області, що підтверджується відповідною відміткою в його паспорті, і маючи там сім`ю, не міг одночасно жити однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_9 .

За таких обставин, в задоволенні позову ОСОБА_6 про встановлення факту його проживання однією сім`єю на протязі останніх п`яти років із спадкодавцем ОСОБА_9 та зміну черговості у спадкуванні після смерті останньої, слід відмовити.

В решті оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, оскільки ОСОБА_7 також не довела належними доказами свої вимоги, а щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , то даний факт дійсно підтверджується належними доказами і це також підтверджують ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ».

На зазначене рішення суду подано касаційні скарги, які постановою Верховного суду від 11.04.2018 залишено без змін.

Однак, ОСОБА_7 знаючи про те, що існує Рішення Апеляційного суду Рівненської області від 26.10.2016 яке набрало законної сили, вирішує та змінює прізвище та ім"я на ОСОБА_11 .

Далі, ОСОБА_12 не повідомляючи суду обставини про існування відповідного рішення суду, яким вже встановлено відсутність факту проживання останньої із ОСОБА_9 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, яке набрало законної сили повторно звертається до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання членом сім`ї та встановлення факту проживання однією сім`єю не повідомляючи дані обставини суду.

Рішенням Рівненського міського суду від 21.06.2017 (справа №569/15545/16-ц) позов ОСОБА_12 до Рівненської міської ради задоволено. Визнано ОСОБА_12 членом сім`ї ОСОБА_9 . Встановлено щодо ОСОБА_12 факто проживання понад п`ять років однією сім`єю з ОСОБА_9 .

Однак, в подальшому дане рішення суду 20.12.2017 скасовано постановою Апеляційного суду Рівненської області.

Відповідно до інформації Другої Рівненської державної нотаріальної контори 10.09.2015 конторою була заведена спадкова справа №291/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9

11.07.2017 до Другої Рівненської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_12 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

11.07.2017 державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №1-429 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_12 . Підставою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_2 є рішення Рівненського міського суду від 21.06.2017 (справа №569/15545/16-ц).

В подальшому11.07.2017 ОСОБА_12 здійснює реєстраціюспірної квартири, щоза адресою АДРЕСА_2 за собою.

12.07.2017 ОСОБА_12 продає дану квартиру громадянам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у спільну часткову власність. Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за №246.

В подальшому, 06.10.2017 громадянин ОСОБА_13 та ОСОБА_14 здійснюють продаж вищевказаної квартири для ОСОБА_16 . Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_15 та зареєстрований в реєстрі за №369.

У зв`язкуіз вищевикладеним, є всіпідстави вважати,що вказанийоб`єкт нерухомогомайна відчуженийна користьінших осіб протиправно.

В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, встановлено, що до вказаного злочину причетний громадянин ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи зазначене, виникла необхідність у проведенні обшуку з метою відшукування оригіналів документів щодо квартири за адресою АДРЕСА_2 , документів із вільними зразками почерку та підпису ОСОБА_13 , а також інших речей, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та можуть бути доказами під час судового розгляду.

Крім цього, зазначені речі та документи будуть використані при проведенні судової почеркознавчої експертизи.

З посиланням на викладене, слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав.

Дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Слідчим відділом Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018181010000057 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Так, клопотання слідчого відповідає вимогам, встановленим ч. 3 ст. 234 КПК України.

Обставини, на які покликається слідчий, стверджуються дослідженими в судовому засіданні документами.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .

При цьому слідчий суддя вважає, що є достатні підстави вважати, що відшукувані речі та документи знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та мають значення для досудового розслідування кримінального провадження, відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду.

Клопотання в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення інших речей та документів, які можуть мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, до задоволення не підлягає за необгрунтованістю.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 234, 235 КПК України,

ухвалив:

Клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погодженеіз прокуроромРівненської місцевоїпрокуратури ОСОБА_3 , пропроведення обшуку,в рамкахкримінального провадження№ 42018181010000057 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - задовольнити.

Надати дозвіл на проведення обшуку в житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_5 ) з метою відшукання та вилучення оригіналів документів, що стосуються набуття, переходу права власності на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_2 , інших документів щодо вказаної квартири, документів із вільними зразками почерку та підпису ОСОБА_13 .

Ухвала залишається в силі протягом одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Рівненського міського суду ОСОБА_1