Ухвала

від 01.12.2020 по справі 569/17993/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17993/18

1-кс/569/6312/20

УХВАЛА

01 грудня 2020 рокум. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовомузасіданніклопотання слідчого відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018181010000057 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,на шість місяців, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням, яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018181010000057 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,на шість місяців.

Клопотання обґрунтовано тим, що В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання її членом сімї ОСОБА_7 та встановлення факту проживання однією сім`єю.

12.06.2019 допитано в якості свідка ОСОБА_8 який повідомив, що його тітка квартиру АДРЕСА_1 , оформила на себе, і під час переоформлення документів на квартиру ОСОБА_9 в котрої знаходились усі документи, відмовилась їх повертати та повідомила, що буде звертатись з позовом до суду та визнавати той факт, що вона проживала з його дядьком протягом п`яти років.

Повернувшись із закордону мені стало відомо, що в Рівненському міському суді перебуває справа №569/16419/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання її членом сім`ї ОСОБА_7 та встановлення факту проживання однією сім`єю.

26.08.2016 Рішенням Рівненського міського суду (справа №569/16419/15-ц) в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Під час розгляду судом справи встановлено те, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження твердження позивачки про те, що вона проживала з ОСОБА_7 однією сімєю і була членом її сімї, належних і допустимих доказів позивачка до суду не надала. Позивачка є зовсім чужою людиною для ОСОБА_7 , з позовом вона звернулася до ОСОБА_6 , яка ніколи не була членом сімї чи родичкою ОСОБА_7 , тобто до зовсім сторонньої особи, яка не може бути відповідачем у цій справі, і судом не встановлено які ж права порушуються ОСОБА_6 при розгляді вказаної справи».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 26.10.2016 в частині відмови позовних вимог ОСОБА_5 залишено без змін, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_8 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне «на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_8 , окрім встановлення факту родинних відносин останнього із ОСОБА_7 , підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.

Статтею 1277 ЦК України визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

По справі встановлено, що на час подання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 своїх позовів до суду будь-які спадкоємці за заповітом чи за законом, які б мали право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_7 , були відсутні.

Оскільки дядько ОСОБА_8 ОСОБА_10 помер раніше і спадщину після смерті останнього прийняла його дружина ОСОБА_7 , з якою у ОСОБА_8 відсутня кровна спорідненість, тому останній не може бути спадкоємцем ОСОБА_7 1-3 черги.

За таких обставин, на думку колегії суддів, належним відповідачем за вимогами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в першу чергу мав би бути орган місцевого самоврядування - Рівненська міська рада, оскільки спір в цій справі стосується і її прав та інтересів, так як у разі відсутності законних спадкоємців після смерті ОСОБА_7 , майно останньої підлягає переходу у власність громади міста Рівне.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» N 7, 30.05.2008, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

На розсуд колегії суддів, ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_8 , не надали належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що кожен із них проживав із спадкодавцем ОСОБА_7 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та здійснювали за останньою догляд.

Позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 в ході апеляційного розгляду справи заявили, що спадкодавець ОСОБА_7 багато років перебувала у хворобливому стані і її доглядом займався її чоловік ОСОБА_10 , який до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав задовільний стан свого здоров`я та не потребував сторонньої допомоги.

Дана обставина, на переконання колегії суддів, спростовує твердження обох позивачів про те, що вони, кожен окремо, проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_7 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, бо у такому разі, вони мали б одночасно проживати однією сім`єю і разом з чоловіком останньої, який помер раніше своєї дружини лише на 2 роки і будь-якої сторонньої допомоги не потребував.

Також, колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо того, що ОСОБА_8 фактично проживаючи в м. Комсомольськ Полтавської області, що підтверджується відповідною відміткою в його паспорті, і маючи там сім`ю, не міг одночасно жити однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_7 .

За таких обставин, в задоволенні позову ОСОБА_8 про встановлення факту його проживання однією сім`єю на протязі останніх п`яти років із спадкодавцем ОСОБА_7 та зміну черговості у спадкуванні після смерті останньої, слід відмовити.

В решті оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, оскільки ОСОБА_5 також не довела належними доказами свої вимоги, а щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , то даний факт дійсно підтверджується належними доказами і це також підтверджують ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ».

На зазначене рішення суду подано касаційні скарги, які постановою Верховного суду від 11.04.2018 залишено без змін.

Однак, ОСОБА_5 знаючи про те, що існує Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 26.10.2016 яке набрало законної сили вирішує та змінює прізвище та імя на ОСОБА_11 та повторно звертається до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання членом сімї та встановлення факту проживання однією сімєю.

Однак у січні 2017 року ОСОБА_5 змінює прізвище та імя на ОСОБА_11 .

Далі, ОСОБА_12 не повідомляючи суду обставини про існування відповідного рішення суду яким вже встановлено відсутність факту проживання останньої із ОСОБА_7 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, яке набрало законної сили повторно звертається до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання членом сімї та встановлення факту проживання однією сімєю не повідомляючи дані обставини суду.

Рішенням Рівненського міського суду від 21.06.2017 (справа №569/15545/16-ц) позов ОСОБА_12 до Рівненської міської ради задоволено. Визнано ОСОБА_12 членом ОСОБА_13 . Встановлено щодо ОСОБА_12 факто проживання понад п`ять років однією сімєю з ОСОБА_7 .

Однак, в подальшому дане рішення суду 20.12.2017 скасовано постановою Апеляційного суду Рівненської області.

Відповідно до інформації Другої Рівненської державної нотаріальної контори 10.09.2015 конторою була заведена спадкова справа №291/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7

11.07.2017 до Другої Рівненської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_12 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

11.07.2017 державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №1-429 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_7 на ОСОБА_14 . Підставою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_2 є рішення Рівненського міського суду від 21.06.2017 (справа №569/15545/16-ц).

В подальшому 11.07.2017 ОСОБА_12 здійснює реєстрацію спірної квартири що за адресою АДРЕСА_2 за собою, а вже 12.07.2017 продає дану квартиру громадянам ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у спільну часткову власність.

В подальшому ОСОБА_15 та ОСОБА_16 здійснюють продаж даної квартири ІНФОРМАЦІЯ_3 для ОСОБА_17 , яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна по даний час є власником даної квартири.

У зв`язку із вищевикладеним, є всі підстави вважати, що вказаний об`єкт нерухомого майна відчужений на користь інших осіб протиправно.

Отже, на даний час виникла необхідність в накладенні арешту на об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_2 яке незаконно вибуло із власності ОСОБА_7 , та знаходиться під загрозою незаконного відчуження.

В ході досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вищевказане нерухоме майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_2 має реєстраційний номер №412021456101.

11.07.2017 державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №1-429 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_12 . Підставою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_2 є рішення Рівненського міського суду від 21.06.2017 (справа №569/15545/16-ц).

На зазначене рішення суду подано касаційні скарги, які постановою Верховного суду від 11.04.2018 залишено без змін.

Однак, ОСОБА_5 знаючи про те, що існує Рішення Апеляційного суду Рівненської області від 26.10.2016 яке набрало законної сили, вирішує та змінює прізвище та імя на ОСОБА_11 .

Далі, ОСОБА_12 не повідомляючи суду обставини про існування відповідного рішення суду яким вже встановлено відсутність факту проживання останньої із ОСОБА_7 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, яке набрало законної сили повторно звертається до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання членом сім`ї та встановлення факту проживання однією сім`єю не повідомляючи дані обставини суду.

Рішенням Рівненського міського суду від 21.06.2017 (справа №569/15545/16-ц) позов ОСОБА_12 до Рівненської міської ради задоволено. Визнано ОСОБА_12 членом сім`ї ОСОБА_7 . Встановлено щодо ОСОБА_12 факто проживання понад п`ять років однією сім`єю з ОСОБА_7 .

Однак, в подальшому дане рішення суду 20.12.2017 скасовано постановою Апеляційного суду Рівненської області.

В подальшому 11.07.2017 ОСОБА_12 здійснює реєстрацію спірної квартири що за адресою АДРЕСА_2 за собою.

12.07.2017 ОСОБА_12 продає дану квартиру громадянам ОСОБА_15 та ОСОБА_18 у спільну часткову власність. Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_19 та зареєстрований в реєстрі за №246.

В подальшому, 06.10.2017 громадяни ОСОБА_15 та ОСОБА_18 здійснюють продаж вищевказаної квартири для ОСОБА_17 . Зазначений договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_19 та зареєстрований в реєстрі за №369.

У зв`язку із вищевикладеним, є всі підстави вважати, що вказаний об`єкт нерухомого майна відчужений на користь інших осіб протиправно.

Строк досудового розслідування цього кримінального провадження відповідно до ст. 219 КПК України закінчується 01грудня 2020 року. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, внаслідок складності кримінального провадження.

Для цього у кримінальному провадженні необхідно виконати:

- провести допити всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення;

-здійснити тимчасові доступидо документів щодо квартири АДРЕСА_1 .

- отримати висновок судового експерта за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи;

- після завершення розгляду у Верховному суді цивільної справи №569/15545/16-ц здійснити тимчасовий доступ до матеріалів вказаної цивільної справи;

- за результатами проведених експертиз та здійснених тимчасових доступів провести допити всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення;

- допитати в якості свідків мешканців квартири АДРЕСА_1 , з приводу набуття права власності на даний об`єкт;

- провести інші необхідні слідчі (розшукові) дії, з метою з`ясування всіх фактичних даних, на підставі яких буде встановлено наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Зазначені слідчі дії мають істотне значення для кримінального провадження, а також для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого процесуального рішення під час судового розгляду кримінального провадження.

На виконання вказаних слідчих дій необхідно ще не менше шести місяців.

Провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв`язку із складністю провадження, тривалим часом відшукання та вилучення документів, які підлягають дослідженню, а також тривалістю проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та судових експертиз, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив його задоволити.

З урахуванням наведеного, відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу.

Беручи до уваги обґрунтованість клопотання та відповідність його ч.2 ст. 295-1 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що продовжити строк досудового розслідування кримінального провадження є необхідним, внаслідок складності провадження а також тривалістю проведення необхідних слідчих (розшукових) дій та судових експертиз, без яких неможливо завершити досудове розслідування, і досудове розслідування до встановленого строку не можливо було завершити з об`єктивних причин, а строк досудового розслідування спливає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 219, 294, 295-1 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018181010000057 від 01.06.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,на шість місяців, тобто до тридцятишести місяців, до 01червня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1